Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №307/3441/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 307/3441/26

Провадження № 3/307/954/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., за участю секретаря судових засідань Ключкей Б.В., прокурора Джуги І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Кохман М.В., розглянувши справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ще. Солотвино, Тячівського району, Закарпатської області, місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , заступника директора з навчально – виховної роботи Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , будучи заступником директора та тимчасово виконуючи обов`язки директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (посадовою особою юридичної особи публічного права) та суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, порушила вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, а саме, керуючись приватним немайновим інтересом, 24.06.2026, маючи на розгляді (підписі) заяву свого прямого керівника - директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради ОСОБА_2 «Про призначення її на посаду вчителя математики та інформатики з 01.07.2026», не повідомила начальника відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Бедевлянської сільської ради у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи заступником директора та тимчасово виконуючи обов`язки директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради та будучи уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «а» пункту 2) частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, порушила вимоги п. 3) ч. 1 ст. 28, а саме, 24.06.2026 року вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме, погодила заяву та підписала наказ про призначення свого прямого керівника директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради ОСОБА_2 на посаду вчителя математики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватою себе не визнала та пояснила, що вона призначена у Бедевлянський ліцей у 2005 році на підставі наказу директора ОСОБА_2 . У період з 15.06.2026 по 28.06.2026 директор ОСОБА_2 написала заяву на відпустку, а на неї, ОСОБА_1 , згідно наказу, покладено виконання посадових обов`язків. ОСОБА_2 24 червня 2026 написала заяву на її ім"я про призначення вчителем математики і інформатики, так як вона ці години протягом навчального року читала 9 год. із них, а решту годин було у вакансії. На даний час не вистачає вчителя математики. Тому вона, ОСОБА_2 , 30 червня 2026 року повинна бути звільнена у зв"язку із закінченням строку дії контракту, а на посаду вчителя математики вона повинна була бути прйнятою із 01 липня 2026 року. Жодних інтересів між нею та ОСОБА_2 немає, вона народилася не в ОСОБА_3 , не росла там, до того часу як ОСОБА_2 у жовтні 2014 року почала працювати у Бедевлянській школі, знала її безпосередньо, у них навіть різні віросповідання. У ОСОБА_2 30 червня 2026 року завершився контракт і вона, ОСОБА_1 , підписала наказ на прийняття її на посаду вчителя математики і інформатики, оскільки ОСОБА_2 вже другий рік і так проводить дітям уроки із вказаної дисципліни. Їхній заклад є юридичною особою, який нікому не підпорядковується, на відміну від відділу освіти, який не є юридичною особою. Вона не вважає, що в її діях є склад правопорушення, передбаченого статті 1727 КУпАП, оскільки єдине, що вона зробила, це не залишила людину безробітньою. Крім того зазначила, що раніше про винесені накази вони жодного разу нікого не повідомляли і не було жодних проблем.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кохман М.В. заявила клопотання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень посилаючись на те, що доводи та висновки посадової особи, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими, і матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджуються, а матеріали справи про вказані корупційні правопорушення не містять жодних доказів, які б свідчили про факт наявності приватного інтересу. Також зазначила, що в посадовій інструкції виконуючої обов`язки не міститься обов`язкового пункту про повідомлення відділу освіти про кожен підписаний ОСОБА_1 документ, сам відділ освіти не є юридичною особою, а отже і повідомляти такий відділ не є обов`язковим. Призначення ОСОБА_2 на посаду вчителя математики не принесло ОСОБА_1 жодної вигоди, оскільки ОСОБА_2 і так проводила вказані уроки, жодних інших кандидатів на цю посаду не було і оскільки ОСОБА_2 вже не була директором ліцею, то і приватного інтересу в діях ОСОБА_1 немає.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Кохман М.В., дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та врахувавши його письмовий висновок про обґрунтованість протоколів про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, керуючись таким.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 251 та ст. 252 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» надано роз`яснення, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпАП. При цьому особливу увагу необхідно звертати на з`ясування в кожній справі таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи особа є винною в його вчиненні; чи належить вона до суб`єктів даного правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі. Суди мають також з`ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв`язку між діянням і виконанням останньою завдань і функцій держави.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 7 цього Кодексу, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Приписами ст. 38 Закону «Про запобігання корупції» утверджено, що особи, зазначені у підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пп. 1, 2 ч. 1 п. 3 цього Закону зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агенство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Відповідно до частини 5 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Констатація порушення зазначених вимог та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, можлива за таких умов: у особи наявний реальний конфлікт інтересів; особа не повідомляє про наявний реальний конфлікт інтересів у порядку, визначеному Законом.

Для констатації реального конфлікту інтересів, згідно абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону, необхідно встановлення одночасно таких складових: приватний інтерес службові/представницькі повноваження; суперечність між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 «Про запобігання корупції» та примітки до статті 1727 КУпАП суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", зокрема, особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону зазначено, що посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Згідно з частиною 2 статті 81 Цивільного кодексу України - юридичною особою публічного права визнається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом, крім іншого, органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 81 Цивільного кодексу України - юридичною особою публічного права визнається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом, крім іншого, органу місцевого самоврядування.

Наказом директора Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області № 180-к від 12 вересня 2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора з навчально – виховної роботи (1 ставка) Бедевлянського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів, в порядку переведення з посади заступника директора з виховної роботи даної установи, днем 18 вересня 2023 року (а. с. 108).

Із рішення Бедевлянської сільської ради № 568 від 22.09.2023 «Про завершення процедури реорганізації навчальних закладів, перейменування Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та затвердження статуту Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради, внесення змін до Договору закріплення майна за закладом на праві оперативного управління», вбачається, що Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області перейменовано в Бедевлянський ліцей Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та затверджено статут Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради.

Відповідно до п. 1.7 статуту Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради затвердженого рішенням 24 сесії Бедевлянської сільської ради VIII скликання від 22.09.2023 № 568 (далі - Статут), ліцей є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, має печатку, штамп, офіційні бланки зі своєю назвою, ідентифікаційний код свою бухгалтерію та рахунки в органах Державного казначейства, банківських установах, самостійний баланс.

Згідно з п. 1.5 статуту, засновником ліцею є Бедевлянська сільська рада, уповноваженим органом управління — відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Бедевлянської сільської ради.

Відповідно п. 6.3. статуту, безпосереднє керівництво ліцеєм здійснює директор (у разі відсутності директора, його обов`язки виконує заступник).

Відповідно до п. 6.3. статуту, безпосереднє керівництво ліцеєм здійснює директор (у разі відсутності директора, його обов`язки виконує заступник).

Згідно п. 6.5. статуту, директор ліцею здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітою, фінансово-господарську та іншу діяльність освітнього закладу.

Відповідно до п. 6.8. статуту, до повноважень керівника ліцею входить: вирішення питань фінансово-господарської діяльності ліцею, призначення та звільнення з посад заступників керівника, педагогічних та інших працівників, визначає та затверджує їх посадові обов`язки; здійснення керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікованого рівня працівників; розпоряджається в установленому порядку майном і коштами ліцею, затверджує штатний розпис у межах фонду заробітної плати, кошторис та організовує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банку; встановлює надбавки, доплати, премії працівникам ліцею в межах фонду оплати праці; здійснює розподіл та затвердження педагогічного навантаження на відповідний навчальний рік (справа № 307/3442/26, провадження – 3/307/955/26, а. с. 50 - 82)

Згідно контракту з керівником закладу загальної середньої освіти, де роботодавцем є Відділ освіти Тячівської районної державної адміністрації, далі – установа, в особі в.о. начальника установи – ОСОБА_5 (далі - роботодавець) та ОСОБА_2 (далі працівник/керівник) від 30 червня 2020 року, працівника ОСОБА_2 переведено з безстрокового трудового договору на строковий трудовий договір на посаду директора Бедевлянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів із збереженням раніше присвоєної кваліфікації категорії та раніше присвоєного педагогічного звання – старший учитель; обов`язки сторін: за цим контрактом керівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством колективним договором та угодою сторін; керівник здійснює, зокрема: управління закладом освіти; діє від імені закладу без довіреності та представляти заклад у відносинах з особами; підписує документи з питань освітньої, фінансово – господарської та іншої діяльності закладу; приймає рішення щодо діяльності закладу в межах повноважень, визначених законодавством та строковим трудовим договором, у тому числі розпоряджатися в установленому порядку майном закладу та його коштами; визначає режим роботи закладу; затверджує річний навчальний план; видає відповідно до своєї компетенції накази і контролює їх виконання; призначає на посаду, переводить на іншу посаду та звільняє з посади працівника закладу освіти, визначає їх посадові обов`язки; строк дії контракту з 30 червня 2020 року по 30 червня 2026 року; умови цього контракту можуть бути змінені (а. с. 16).

Наказом директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_4 № 114-к від 11.06.2026, у зв`язку із перебуванням директора Бедевлянського ліцею ОСОБА_6 у відпустці з 15 червня 2026 року по 28 червня 2026 року включно, на заступника директора Бедевлянського ліцею ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків директора Бедевлянського ліцею з 15 червня 2026 року по 28 червня 2026 року. Заступник директора ОСОБА_1 має право підпису на всіх фінансових, банківськиї, звітних та розпорядчих документах Бедевлянського ліцею (а. с. 28).

Наказом директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області № 123-к від 11.06.2026 ОСОБА_4 «Про тимчасово покладення обов`язків директора Бедевлянського ліцею» призначено ОСОБА_1 на посаду заступника директора з виховної роботи (1 ставка) Бедевлянського ліцею, у порядку переведення з посади заступника директора з навчально – виховної роботи даної установи та у зв`язку із наявною вакансією з 11 червня 2026 року (а. с. 109).

Додатковою угодою від 30 жовтня 2023 року роботодавець Бедевлянської сільської ради в особі голови Бедевлянської сільської ради ОСОБА_7 з однієї сторони та керівник (директор) Бедевлянського ліцею в особі ОСОБА_2 з другої сторони, на підставі рішення сесії Бедевлянської сільської ради (двадцять четверта сесія VIII скликання, перше пленарне засідання) від 22 вересня 2023 року № 568 відбулася зміна найменування з Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, на Бедевлянський ліцей Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області., уклали цю додаткову угоду до Контракту від 30 червня 2020 року та розпорядження голови Бедевлянської сільської ради від 27.01.2021 № 34 про те, що посаду керівника (директора) Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області перейменувати на посаду керівника (директора) Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області; внесено зміни у контракт в частині адреси сторін; всі інші умови контракту від 30.06.2020 – залишаються незмінними (а. с. 21 - 22).

Розпорядженням сільського голови Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області № 09-25/215 від 30 червня 2026 року, звільнено ОСОБА_8 із займаної посади – директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради днем 30 червня 2026 року, у зв`язку із закінченням строку дії контракту (а. с. 36).

Розпорядженням заступника сільського голови Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області І. Країла № 09-26/24 від 11 червня 2026 року, директору Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради ОСОБА_9 надано основну щорічну відпустку тривалістю 14 календарних днів з 15 червня 2026 року до 28 червня 2026 року (а. с. 23).

Згідно заяви ОСОБА_2 , поданої на ім`я т.в.о. директора Бедевлянського ліцею - ОСОБА_1 від 24 червня 2026 року, ОСОБА_10 просить призначити її на посаду вчителя математики та інформатики з 01 липня 2026 року, у зв`язку із наявною вакансією (а. с. 24).

Наказом № 192-к від 24 червня 2026 року т.в.о. директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , на підставі заяви ОСОБА_2 , призначено на посаду вчителя математики та інформатики Бедевлянського ліцею, у зв`язку із наявною вакансією, днем 01 липня 2026 року (а.с. 25)

Згідно заяви ОСОБА_2 , поданої на ім`я т.в.о. директора Бедевлянського ліцею ОСОБА_1 від 24 червня 2026 року, ОСОБА_10 просить надати їй частину невикористаної щорічнорї відпустки за 2025 – 2026 навчальний рік у кількості 12 календарних днів з 01 липня 2026 по 12 липня 2026 року (а. с. 27).

Наказом № 193-к від 24 червня 2026 року т.в.о. директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Дан Наталії, надано ОСОБА_2 , на підставі її заяви, частину невикористаної відпустки з 2025 – 2026 навчальний рік у кількості 12 календарних днів, із 01 липня 2026 року по 12 липня 2026 року (а.с. 26)

Із посадової інструкції заступника директора з навчально – виховної роботи, затвердженої директором Бедевлянського ліцею М. Дудли, з якою ОСОБА_12 ознайомлена, про що свідчить її власноручний підпис відомо, що згідно п. 1 заступник директора школи з навчально-виховної роботи призначається на посаду і звільняється з не начальником відділу освіти. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи підпорядковується безпосередньо директору школи;

пунктом 4 вказаної інструкції передбачено, що заступник директора школи з навчально-виховної роботи несе відповідальність: за невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку, законних розпоряджень, локальних нормативних актів, посадових обов`язків, встановлених цією Інструкцією, в томучислі за невикористання наданих прав, заступник директора з навчально-виховної роботи несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством. За грубе порушення трудової дисципліни як дисциплінарне покарання може бути застосоване звільнення (а. с. 43 - 45).

Згідно наказу директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області М. Дудли № 253-к від 10 вересня 2024 року, завідувачам та заступникам Бедевлянського ліцею, Біловарської гімназії – філії та Рунівської філії – гімназії, зокрема, ОСОБА_1 нараховано і виплачено премію у розмірі 6 300,00 грн.

Згідно наказу від 09 квітня 2025 року – заступникам Бедевлянського ліцею нараховано і виплачено премію у розмірі - 4 600,00 грн.

Згідно наказу від 16 грудня 2024 року всім заступникам виплачено премію у розмірі - 28 000,00 грн. та, згідно наказу № 325-к від 15 грудня 2025 року, премію за грудень 2025 року виплачено у розмірі 2 800,00 грн. (а. с. 46 - 49).

Рішенням сільського голови Бедевлянської сілської ради Тячівського району Закарпатської області № 898 від 19 грудня 2025 року про затвердження Положення про порядок преміювання та надання матеріальної допомоги керівникам та працівникам закладів освіти Бедевлянської сільської ради на 2026 рік вбачається, що працівникам виплачується матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставка заробітньої плати) при наданні щорічної відпустки (а. с. 83 – 88).

Згідно наказу директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Р. Шелевер № 203-К від 08 липня 2026 року на виконання розпорядження Бедевлянського сільського голови від 08.07.2026 № 05-12/107 ОСОБА_13 «Про вжиття заходів за результатами проведення службового розслідування» за наслідками проведення службового розслідування від 08.07.2026 та з метою усунення наслідків прийняття незаконних управлінських рішень, скасовано як незаконні настпуні накази бедевлянського ліцею, зокрема: наказ № 114-к від 11.06.2026 «Про тимчасове покладання на заступника директора Бедевлянського ліцею ОСОБА_1 тимчасового виконання обов`язків директора Бедевлянського ліцею»;

наказ № 123-к від 11.06.2026 «Про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника з виховної роботи (1 ставка) Бедевлянського ліцею у порядку переведення з посади заступника директора з навчально-виховної роботи даної установи та у зв`язку з наявністю вакансії»;

наказ № 192-к від 24.06.2026 «Про призначення ОСОБА_2 на посаду вчителя математики та інформатики Бедевлянського ліцею у зв`язку з наявною вакансією з 01 липня 2026 року» та

наказ № 193-к від 24.06.2026 «Про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_2 - вчителю математики та інформатики частини невикористаної відпустки за 2025--2026 навчальний рік у кількості 12 календарних днів з 01 липня 2026 року по 12 липня 2026 року» (а. с. 94 - 103)

Судом встановлено, що заступник директора, ОСОБА_1 мала право підпису на всіх фінансових, банківських, звітних та розпорядчих документах Бедевлянського ліцею.

Тобто ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб`єктом, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема вимоги ст. 28 цього Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів за недотримання вимог якої передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», особами, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За змістом п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому зумовлений особистими, сімейними, дружними чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно статуту Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатсокї області, затвердженої рішенням двадцять четвертої сесії Бедевлянської сільської ради УІІІ складання № 568 від 22 вересня 2023, погодженого начальником відділу освіту, культури, сім`ї, молоді та спорту Бедевлянської сільської ради Д. Декет, вбачається, що засновком ліцею є Бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, де уповноважений орган управління: відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області; безпосереднє керівництво ліцеєм здійснює директор (у разі відсутності директора, його обов`зки виконує заступник), повноваження якого визначаються Законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Статутом та трудовим договором; повноваження керівника ліцею, зокрема, призначає на посаду та звільняє на посаду заступників керівника (а. с. 53 - 82).

Статтею 81 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Враховуючи досліджені судом докази, суд відхиляє посилання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_14 та її захисника про те, що відділ освіти не є юридичною особою, а отже ОСОБА_1 не була зобов`язана повідомляти його про можливий конфлікт інтересів перед підписанням наказу 3 192-к від 24.06.2026, оскільки згідно статуту засновником Бедевлянського ліцею є Бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, яка є юридичною особою, про що свідчить ЄДРПОУ – 04351601, де уповноважений орган управління: відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, який діє без створення окремої юридичної особи, тому використовує загальний код ЄДРПОУ органу місцевого самоврядування — 04351601.

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою юридичної особи публічного права - є голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Як вбачається з вищевикладених положень, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, нерозривно пов`язана з таким елементом як приватний інтерес, його суперечність з службовими повноваженнями, внаслідок чого виникає реальний конфлікт інтересів. Слід зауважити, що реальний конфлікт інтересів має бути чітко вираженим, конкретизованим та простежуватися на основі визначення того, який приватний інтерес переслідує особа у даному випадку, та яким чином цей приватний інтерес вступає у суперечність з службовими інтересами.

У свою чергу реальний конфлікт інтересів безпосередньо впливає на рівень об`єктивності та неупередженості особи при прийнятті рішень, вчиненні або не вчиненні певних дій, що відносяться до її службових або представницьких повноважень. Тобто, реальний конфлікт інтересів перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з прийнятим рішенням, внаслідок чого останнє не може вважатися неупередженим та об`єктивним.

Крім того, ознакою об`єктивної сторони зазначених правопорушень є саме реальний, а не потенційний конфлікт інтересів, тобто саме суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями особами. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Разом з тим, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Отже, констатація наявності складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є можливою лише у тому випадку, коли реальний конфлікт інтересів впливає на реалізацію посадовою особою своїх дискреційних повноважень.

Право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд передбачає можливість його дискреції, тобто право вибору між декількома діями чи рішеннями, що однаково є правомірними та передбачені чинним законодавством.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Наявність дискреції (розсуду) посадової особи є визначальною та необхідною умовою для вирішення питання про наявність у її діях реального конфлікту інтересів, адже у випадку, коли особа у відповідності до імперативних вимог чинного законодавства має діяти у чітко визначений спосіб, чітко визначених межах та формі або повинна утримуватися від певних дій і в неї немає жодного власного розсуду стосовно виду та характеру можливого рішення, дій чи бездіяльності, то в такому випадку реальний конфлікт інтересів не впливає на об`єктивність та неупередженість рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, оскільки остання позбавлена будь-якої можливості діяти в будь-який інший спосіб, ніж написано у законі. Отже, наявність дискреційних повноважень є необхідною передумовою вирішення питання про наявність у діях особи реального конфлікту інтересів.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, можливе лише за сукупності умов: наявності у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; повноважень на прийняття рішення; факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Відповідно до посадової інструкції заступника директора з навчально – виховної роботи, заступник директора школи з навчально – виховної роботи призначається на посаду і звільняється з неї начальником відділу освіти; заступник директора школи з навчально – виховної роботи підпорядковується безпосередньо директору школи; заступник директора школи з навчально – виховної роботи несе відповідальність, зокрема, за неналежне виконання без поважних причин Статуту (а. с. 43 - 45).

Частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Абзац 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» вказує на те, що приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно п. 2.1. Методичних рекомендацій НАЗК №13 від 21.10.2022 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» - основними складовими конфлікту інтересів є сукупність таких факторів:

- у особи є приватний інтерес;

- в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес;

- такі службові повноваження мають дискреційний характер, тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень.

Відповідно до п. 2.4 Методичних рекомендацій НАЗК №13 від 21.10.2022 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Саме сукупність зазначених факторів дає підстави стверджувати, що приватний інтерес особи може впливати на об`єктивність та неупередженість під час вчинення особою дії, прийняття рішення, а отже, у особи є конфлікт інтересів.

За відсутності принаймні однієї із складових службових повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу конфлікт інтересів не виникає.

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Практично це означає, що кожен службовець (посадова особа) при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

Також не слід виходити з того, що джерелом приватного інтересу можуть бути лише приватні, позаслужбові відносини. Приватний інтерес в окремих випадках може виникати й зі службових повноважень, тобто полягати у зацікавленості в ухваленні або неухваленні певних рішень, результатах службових розслідувань, дисциплінарних провадженнях, за наслідком яких особа може понести юридичну відповідальність тощо.

При питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень, як складової конфлікту інтересів, слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язку особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Однією з типових обставин та ситуацій, що свідчать про наявність приватного інтересу є відносини прямого підпорядкування. Як правило, підпорядковані працівники схильні діяти в інтересах керівника.

Це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення на користь керівника, підпорядкована особа може розраховувати або на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, або на уникнення негативної реакції керівника, застосування дисциплінарного стягнення/ініціювання дисциплінарного стягнення щодо підпорядкованого працівника тощо. В свою чергу керівник прагнутиме віддячити підлеглому працівнику, який задовольнив приватний інтерес керівника.

Наказом № 192-к від 24 червня 2026 року т.в.о. директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Дан Наталії, ОСОБА_2 , на підставі заяви ОСОБА_2 , призначено на посаду вчителя математики та інформатики Бедевлянського ліцею, у зв`язку із наявною вакансією, днем 01 липня 2026 року (а.с. 24, 25).

Наказом директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_4 № 114-к від 11.06.2026, у зв`язку із перебуванням директора Бедевлянського ліцню ОСОБА_6 у відпустці з 15 червня 2026 року по 28 червня 2026 року включно, на заступника директора Бедевлянського ліцею ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків директора Бедевлянського ліцею з 15 червня 2026 року по 28 червня 2026 року. Заступник директора ОСОБА_1 має право підпису на всіх фінансових, банківськиї, звітних та розпорядчих документах Бедевлянського ліцею (а. с. 28).

В той же час судом встановлено, що згідно розпорядження сільського голови Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області № 09-25/215, ОСОБА_8 із займаної посади – директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради днем 30 червня 2026 року, у зв`язку із закінченням строку дії контракту (а. с. 36).

Тобто, ОСОБА_1 , як заступник директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сілської ради, виконуючи обов`язки директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради на час перебування ОСОБА_2 у відпістці, перебуваючи у прямому підпорядкуванні ОСОБА_2 , як директора ліцею, яка приймає рішення, що можуть задовольнити особисті інтереси керівника, який в рамках своїх повноважень може приймати стосовно неї рішення про призначення на посаду та звільнення з посади, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень тощо, має приватний інтерес, зумовлений бажанням здобути прихильність керівника та зберігти добрі відносини з ним, який виник під час реалізації нею дискреційних службових повноважень, пов`язаних із вирішенням питання щодо призначення її на посаду вчителя.

Дискреційні повноваження – повноваження осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначати повністю або частково зміст чи обсяг рішення, яке приймається органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, або обирати на власний розсуд один із кількох варіантів рішень, передбачених проектом акту, встановлювати строки, підстави та порядок прийняття рішень (Методологія проведення антикорупційної експертизи, затверджена наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.05.2023 № 109/23 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи Національним агентством з питань запобігання корупції»).

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким (п. 50 постанови Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18).

Дискреція – це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку (п. 43 постанови Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18).

Наявність у ОСОБА_1 , як заступника директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради, виконуючої обов`язки директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради на час перебування ОСОБА_2 у відпустці, дискреційних повноважень підтверджується пунктом 2.3.2 Методичних рекомендацій НАЗК №13 від 21.10.2022 року, відповідно до якого участь особи у підготовці, погодженні або ініціюванні документів, що впливають на прийняття управлінських рішень, свідчить про реалізацію дискреційних повноважень.

Суперечність між приватним немайновим інтересом ОСОБА_1 полягала в тому, що остання має приватний немайновий інтерес у формі бажання збереження добрих відносин між нею, як головним заступником директора та безпосереднім її керівником директором Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатскої області ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_15 , як посадова особа юридичної особи, яка тимчасово виконує обов`язки директора ліцею, в той же час, перебуваючи на посаді заступника директора ліцею, яка прямо підпорядковується директору ліцея, повинна була діяти об`єктивно і неупереджено, виключаючи можливість впливу конфлікту інтересів, тобто повідомити відповідний орган про можливий конфлікт інтересів під час підписання нею наказу на прийняття діючого, на час підписання наказу про прийняття на вакансію вчителя матиматики та інформатики, директора ліцею ОСОБА_2 .

Зазаначені дії ОСОБА_1 , яка перебуває у організаційно-правовій залежності від директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, у зв`язку із чим не може об`єктивно та неупереджено розглядати питання щодо призначення керівника на посаду вчителя, на підставі її заяви про таке призначення, породжують наявність конфлікту інтересу, який потребував врегулювання в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції».

У відповідності до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , не повідомила начальника відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Бедевлянської сільської ради у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме, погодила заяву та підписала наказ про призначення свого прямого керівника директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради ОСОБА_2 на посаду вчителя математики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради, що підтверджується дослідженим під час судового розгляду справи доказами.

Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, яка до адміністративної відповідальності притягається вперше, до нього слід застосовувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 283-284, 36КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, і на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн.

Постанову для відома вручити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ).

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

У разі несплати штрафу у зазначений строк - постанову надіслати для виконання до відділу Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції за територіальністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення до виконання – три місяці.

Повний текст постанови буде складено 02 жовтня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас