Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №630/776/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_________________________________________________________________

Справа № 630/776/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/430/26 Малихін О.О.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Конюшенка Ігора Петровича на постанову судді Люботинського міського суду Харківської області від 11 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Люботинського міського суду Харківської області від 11.11.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Конюшенко І.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови судді.

Посилається на відсутність законних підстав для зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки, на думку захисника, керування транспортним засобом під час дії комендантської години не є передбаченою статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» підставою для його зупинки.

Вказує на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Вважає наявні в матеріалах справи відеозаписи неналежними доказами, з огляду на те, що відеофіксація події є фрагментованою.

Також звертає увагу, що з наявних у матеріалах справи відеозаписів неможливо ідентифікувати особу водія ОСОБА_1 .

Зазначає, що працівниками поліції ОСОБА_1 не були роз`яснені права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Крім того, звертає увагу, що працівники поліції шляхом залякування доставили ОСОБА_1 до відділку поліції, у зв`язку з тим, що він не пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в жодне із призначених судових засідань, ОСОБА_1 та його захисник до суду не прибули.

Справа про адміністратне правопорушення, перебуває в провадженні апеляційного суду з 24.11.2025.

Судове засідання призначене на 24.02.2026 відкладено за клопотанням ОСОБА_1 , який бажає особисто брати участь в судовому засіданні, однак він проходить військову службу та не має можливості прибути до суду.

Судові засідання призначені на 16.04.2026 та 14.08.2026 було відкладено за аналогічними заявами ОСОБА_1 .

Так, 17.08.2026 та повторно 21.09.2026 Харківським апеляційним судом було направлено повідомлення до командира військової частини НОМЕР_1 з метою забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні.

В судове засідання призначене на 02.10.2026 ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Конюшенко І.П. не прибули, ОСОБА_1 подав аналогічне клопотання про відкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання про апеляціний перегляд справи за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд враховує, що згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення, перебуває в провадженні апеляційного суду 11 місяців, в жодне із призначених судових засіданнь, ОСОБА_1 не прибув, будь-яких письмових пояснень по суті справи не подавав, як на підставу відкладення розгляду справи вкотре надав аналогічну заяву про відкладення судового засідання у звязку з особистим бажанням ОСОБА_1 брати участь у судовому засіданні, однак на даний час він проходить військову службу, апеляційний суд враховує, що автором апеляційної скарги є адвокат Конюшенко І.П., який заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 02.10.2026, не подавав, а тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП суддя виходив з того, що вчинене ним адміністративне правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.

З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 3 вказаної статті у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Судовим розглядом встановлено, що 16.06.2025 о 23:44 в м. Люботин, по вул. Слобожанській, 34, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_2 , де був зупинений працівниками поліції, у зв`язку з порушенням комендантської години.

Під час спілкування із працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я.

У зв`язку із відсутністю у водія ОСОБА_1 документів, що посвідчують його особу та з метою встановлення його особи, працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до відділку поліції, де було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», що підтверджується тестом № 440. Результат огляду становив – 3,44 %0 (проміле) у видихаємому повітрі.

Проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 838471 від 17.06.2025 за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку.

Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписами, які були предметом дослідження під час апеляційного перегляду справи, де зафіксовано обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку працівниками поліції.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у працівників поліції законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Апеляційний суд враховує, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими під час дії комендантської години.

Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.

Разом із цим, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про підставу зупинки транспортного засобу – його рух під час дії комендантської години.

Щодо тверджень захисника про те, що керування транспортним засобом під час дії комендантської години не є підставою для його зупинки працівниками поліції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

«Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 573 від 08 липня 2020 року, передбачено заборону в період дії комендантської години перебування осіб на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток, а також руху транспортних засобів.

Згідно з наказом Харківської обласної військової адміністрації № 199-В від 22.05.2022 комендантську годину було встановлено з 23:00 до 05:00 із відповідними обмеженнями щодо перебування громадян у громадських місцях та руху транспортних засобів.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 шляхом залякування було доставлено до відділку поліції у зв`язку з непроходженням ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та є суб`єктивним сприйняттям захисника вказаної події.

З наявних у матеріалах справи відеозаписів вбачається, що необхідність проїхати до відділку поліції працівники поліції пов`язували з порушенням комендантської години та відсутністю у ОСОБА_1 документів, що посвідчують його особу, а не з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому з відеозапису не вбачається застосування до ОСОБА_1 примусу чи погроз з метою його доставлення до відділку поліції, останній погодився проїхати разом із працівниками поліції і неправомірні, на думку захисника, дії працівників поліції, ні захисником, ні ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувалися.

Положеннями статті 259 КУпАП передбачено можливість доставити правопорушника уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис є неналежним доказом, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, є доказами у справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявні в матеріалах справи відеозаписи відображають обставини, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 838471 від 17.06.2025.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що з відеозаписів неможливо ідентифікувати особу ОСОБА_1 , не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, оскільки з наявних в матеріалах справи відеозаписів, які були предметом дослідження під час апеляційного перегляду, вбачається, що працівниками поліції відповідно до статті 259 КУпАП було встановлено особу водія транспортного засобу «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_2 – ОСОБА_1 .

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких ним викладено обставини події.

Не знаходять свого обґрунтованого підтвердження і доводи апеляційної скарги захисника про нероз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 його прав та обов`язків.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 838471 від 17.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені права і обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що міститься його підпис у відповідній графі протоколу.

Разом з цим, апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення підписав без будь-яких зауважень та заперечень.

З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Конюшенка І.П., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Конюшенка Ігора Петровича – залишити без задоволення.

Постанову судді Люботинського міського суду Харківської області від 11 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна