Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №638/6943/25 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №638/6943/25

Суддя: Кружиліна О. А.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 638/6943/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/404/26 Рибальченко Л.М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Шесточенко Тетяни Іванівни на постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.11.2025 визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Шесточенко Т.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова суддею винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Посилається на відсутність в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які могли б стати підставою для проведення її огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Звертає увагу, що поліцейськими було порушено процедуру проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, та порушено правила експлуатації газоаналізатора «Драгер».

Вказує на відсутність безперервності відеозаписів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

02.10.2026 до початку судового розгляду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Шесточенко Т.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Шесточенко Т.І. в призначене судове засідання не прибули, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавали, про причини неявки апеляційний суд не повідомили.

Враховуючи викладене та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності учасників провадження.

Дослідивши матеріали справи відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Визнаючи винною та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилося в керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 02.04.2025 о 02:15 у м. Харкові по вул. Клочківській, 228, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_1 , де була зупинена поліцейськими у зв`язку з порушенням комендантської години. Під час спілкування поліцейськими були виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», що підтверджується наявним в матеріалах справи тестом. Результат огляду склав 1,72 %0 (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі.

З результатом проведеного поліцейським огляду водій ОСОБА_1 погодилася, про що окремо розписалася в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

За наслідками вказаних подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288260 від 02.04.2025 року за порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9 «а» ПДР України.

Проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку.

Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів про керування ОСОБА_1 транспортним засобом та її зупинку, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з відеозаписів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано рух автомобілю сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 та його подальшу зупинку поліцейськими. Після зупинки ОСОБА_1 перебуває на місці водія, факту керування не заперечувала. Інших осіб, які могли б керувати транспортним засобом, не зафіксовано.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які б могли стати підставами для проведення такого огляду, апеляційний суд зазначає, що керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який склав 1,72 %о алкоголю у видихаємому повітрі, що у 8,6 разів перевищує встановлену допустиму норму, яка становить 0,2 %о.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про порушення поліцейськими процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу. Після оголошення поліцейським результату огляду – 1,72 %о алкоголю у видихаємому повітрі, водій ОСОБА_1 з таким результатом погодилася. Окремо розписалася в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та повідомила поліцейським, що вживала на передодні шампанського.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 можливість проведення відповідного огляду в закладі охорони здоров`я у разі незгоди.

Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Отже, у разі незгоди водія ОСОБА_1 з процедурою проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, вона мала право оскаржити заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, однак таким правом не скористалася.

При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про те, що відеозапис є неналежним доказом у справі оскільки є небезперервним, апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288260 від 02.04.2025.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, її винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Шесточенко Т.І. про закриття провадження у справі, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених частиною 6 статті 38 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова розглянув справу про адміністративне правопорушення 05.11.2025 та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах строку встановленого частиною 6 статті 38 КУпАП, оскільки правопорушення було вчинено 02.04.2025.

Також необхідно враховувати положення статей 291, 294 КУпАП щодо набрання постановою судді законної сили.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Шесточенко Т.І,, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.11.2025 та закриття провадження у справі, з підстав, передбачених пунктами 1, 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 38, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Шесточенко Тетяни Іванівни – залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua