Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №344/14500/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/14500/26

Провадження № 33/4808/583/26

Категорія ст.124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Кукурудз

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано – Франківської області від 19.08.2026 року відносно нього за ст.124 КУпАП.-

в с т а н о в и в:

Відповідно до матеріалів справи, 17.07.2026 року о 07 год. 25 хв. по вул. Галицька, 169, в м. Івано-Франківську водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Volkswagen Crafter" д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "Skoda Fabia" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3.б, 12.1,13.1 ПДР України.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 850 гривень штрафу. Стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. у дохід держави.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що суд неповно та необ`єктивно з`ясував всі обставини справи та не врахував, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та безпідставно визнав його винуватим у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Стверджує, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку механізму ДТП, тому критично оцінив його дії у дорожній ситуації яка відбулась.

В оскаржуваній постанові, суддею першої інстанції не зазначено мотивів та конкретних доказів, які беззаперечно доводять його винуватість у порушенні ПДР та вчиненні адміністративного правопорушення, що не дає жодного логічного усвідомлення про підстави притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі відносно нього за ст..124 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

До початку апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Свою позицію викладену в апеляційній скарзі підтримує в повному обсязі.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ст.124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення водієм "Правил дорожнього руху України", що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 17.07.2026 року о 07 год. 25 хв. по вул. Галицька, 169, в м. Івано-Франківську водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Volkswagen Crafter" д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "Skoda Fabia" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3.б, 12.1,13.1 ПДР України.

Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано.

Матеріали справи містять схему місця ДТП, яка сталася 17.07.2026 року за адресою м. Івано-Франківськ вул. Галицька №169, яку складено у зв`язку із зіткненням. Схема підписана водієм ОСОБА_1 .

Також в матеріалах справи містяться: письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Дії правопорушника ОСОБА_1 за ознаками ст. 124 КУпАП кваліфіковано вірно.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не спростовані доводами апеляційної скарги.

Доводи ОСОБА_1 стосовно недоведення його вини є безпідставними та нічим не підтверджені.

Заперечення ОСОБА_1 щодо недоведеності його вини за ст.124 КУпАП апеляційним судом розцінено, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано визнано доведеним факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3 Б, 12.1, 13.1 ПДР, та правильно кваліфіковано його дії за ст. 124 КУпАП.

Додаткових об`єктивних доводів, які б спростовували цей висновок, або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті постанови суддею, а також відповідних додаткових доказів у скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано.

Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд не взяв до уваги наявність іншої версії події яка мала місце 17.09.2026 року не заслуговують на увагу, оскільки як слідує з оскарженої постанови суд оцінив вказані розбіжності у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами та дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Інші доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими.

Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.08.2026 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП- без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду Б.І. Кукурудз