Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №347/1509/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 347/1509/26

Провадження № 33/4808/573/26

Категорія ст.173 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції ДРАЧ Д. С.

Суддя-доповідач Кукурудз

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Кукурудза Б.І. з участю адвоката Гринів Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2026 року відносно ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.173-2 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №737493 від 16 червня 2026 року ОСОБА_3 25.04.2026 року біля 19 год. 30 хв. вчинив дрібне хуліганство, а саме розбив заднє скло у автомобілі "Toyota Land Cruiser Prado 120", чим порушив громадський порядок, за що відповідальність передбачена ст.173 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконна та не обґрунтована, винесена без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, також через порушення норм матеріального та процессуального права.

Суд першої інстанції фактично надав одній тіж самій обставині однобічне тлумачення, не дослідивши її можливого значення для встановлення мотиву та причетності ОСОБА_2 до події.

Просить постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11.08.2026 року щодо ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП скасувати, ОСОБА_2 визнати винним за ст.173 КУпАП.

З`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, а також перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Згідно з ч. 7 ст.294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положеньст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно диспозиції ст.173 КУпАПадміністративній відповідальності підлягають особи, що здійснили дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіон (п. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року).

Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.

З огляду на вищенаведене, для встановлення істини по справі та належної оцінки дій ОСОБА_2 , має значення мотив його поведінки та направленість його умислу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №737493 від 16 червня 2026 року ОСОБА_2 25.04.2026 року біля 19 год. 30 хв. вчинив дрібне хуліганство, а саме розбив заднє скло у автомобілі "Toyota Land Cruiser Prado 120", чим порушив громадський порядок, за що відповідальність передбачена ст.173 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, також пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 які були надані у суді першої інстанції, встановлено, що між ними та ОСОБА_2 є неприязні відносини.

Будь-яких доказів вчинення ОСОБА_2 , інкримінованого йому правопорушення до матеріалів справи не надано.

Згідно ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.

За даних обставин, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: відсутня суб`єктивна сторона, адже її дії не мали хуліганського мотиву.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.245,252,280 КУпАП, встановив всі фактичні обставини справи та відсутність обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому дійшов до правильного висновку про відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia»,рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2026 року підлягає залишеню без змін.

З огляду на вищезазначене, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2026 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Б.І. Кукурудз