Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №175/5108/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2570/26 Справа № 175/5108/26 Суддя у 1-й інстанції - Лютая Г. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

захисника адвоката Ігнатова Є.Є.,

апеляційну скаргу адвоката Ігнатова Є.Є., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 665,60 грн. на користь держави,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року встановлено, що водій ОСОБА_1 10.03.2026 приблизно об 11-45 год. в м. Краматорськ по вул. Академічна буд. 84 керував транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, проба позитивна - 0,43 проміле тест 1762. Тим самим ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі адвокат Ігнатов Є.Є. просить суд поновити

строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року по справі № 175/5108/26.

В обґрунтування необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження захисник зазначив, що справу в суді 1-ї інстанції було розглянуто без участі ОСОБА_1 . Із оскарженою постановою останнього було ознайомлено лише 14.08.2026 р. І 18.08.2026 р. вже було подано апеляційну скаргу. Тому захисник вважав, що апеляційний строк був пропущений із поважної причини.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року по справі №175/5108/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі №175/5108/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи сторони захисту щодо порушення процедури огляду на стан сп`яніння.

Крім того, максимальною допустимою межею згідно Віденської конвенції 1968 року є 0,25 мг на літр повітря, що видихається тобто 0,5 проміле. В даному випадку в питанні мінімального рівня алкоголю в крові водія вищу юридичну силу має саме Віденська конвенція про дорожній рух, а не національна Інструкція, якою керуються працівники поліції, що визначає мінімальний рівень алкоголю, на літр повітря, що видихається, у о,2 проміле.

Таким чином, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не перевищує допустиму норму алкоголю в крові, встановлену міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною радою України, а відтак результати такого огляду не можуть беззаперечно свідчити про вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, перед використанням приладу «Drager Alkotest» працівниками поліції не було здійснено контрольний (пробний) забір повітря, що є обов`язковою умовою належного застосування зазначеного технічного засобу.

Також, суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що після проходження огляду на місці зупинки ОСОБА_1 самостійно звернувся до Військової служби правопорядку з метою проходження повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу №551 від 10.03.2026 року результат огляду становить 0,000 проміле, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння на момент проведення огляду. Зазначене, у сукупності з іншими обставинами справи, ставить під сумнів достовірність результатів первинного огляду, проведеного працівниками поліції.

Звертає увагу суду, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, те що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія для проходження огляду на стан сп`яніння, що слугує визначальною підставою для прийняття рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення.

Додатково звертає увагу суду огляд військовослужбовців ЗСУ на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог ч. 7 ст. 266-1 КУпАП вважається недійсним. Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення з використанням спеціальних технічних заходів, тестів.

Огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з істотним порушенням Порядку №32 та вимог ст. 266-1 КУпАП. Відтак, доданий до матеріалів справи протокол до адміністративного правопорушення слід визнати недопустимим, як такий, що отриманий з порушенням встановленням встановленого законом порядку.

Позиції сторін в суді :

В судовому засіданні захисник Ігнатов Є.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав наведених в ній. Не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника в судовому засіданні апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 05.08.2026 року без участі ОСОБА_1 , та загальний доступ до зазначеної постанови забезпечено 14.08.2026 року. Як вбачається з матеріалів цієї справи, копію постанови суду 1-ї інстанції ОСОБА_1 особисто не отримував, а ознайомитися з нею зміг через свого захисника адвоката Ігнатова Є.Є. 14 серпня 2026 року після отримання інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень. Апеляційну скаргу було подано 18.08.2026 р.

Тож, ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката Ігнатова Є.Є. та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такого, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскарженою постановою встановлено, що 10.03.2026 приблизно об 11-45 год. в м. Краматорськ по вул. Академічна буд. 84 керував транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, проба позитивна - 0,43 проміле тест 1762. Тим самим ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Згідно зі п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Отже, законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2‰, при наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп`яніння. Разом з цим, у водія ОСОБА_1 встановлений результат був 0,43‰, що перевищує встановлену межу національним законодавством та свідчить про беззаперечне перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.

Пунктом 6 статті 8 Конвенції про дорожній рух (вона ж Віденська конвенція про дорожній рух) від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 р., встановлено, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках – у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г. чистого алкоголю на літр крові або 0, 25 мг на літр повітря, що видихається

Тож норма Конвенції не дозволяє керувати автомобілем при вмісті алкоголю в крові 0,5 проміле, а передбачає, що держави-учасниці Конвенції самостійно встановлюють допустимий рівень вмісту алкоголю, при цьому він не може бути більше, ніж 0,5 проміле в крові. Конвенція не забороняє національним органам влади встановлювати менші показники рівня алкоголю, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю в крові 0,2 проміле.

Тому ні є слушними посилання захисника на приписи вказаної Конвенції із твердженнями, що можливе керування транспортним засобом із наявністю вмісту алкоголю до 0,5 проміле.

Хоча в апеляційній скарзі захисник зазначає, що ОСОБА_1 винним себе не визнає, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказами, дослідженими як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611322 від 10.03.2026 року, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом інспектора ПП;

- чеком з приладу Alcotest 6820 ARHK-0061, тест №1762, результат тесту склав 0,43 проміле;

- поясненнями водія ОСОБА_1 ;

- відеозаписами із бодікамер інспекторів поліції, на яких міститься фіксування обставин, які узгоджуються з даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, що фіксували обставини 10.03.2026 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку.

Доводи апелянта про порушення порядку огляду на стан сп`яніння, оскільки перед проходженням огляду на стан алкогольного сп`яніння не проводився контрольний забір повітря, також ні є слушними, оскільки відповідно до технічних характеристик газоаналізатора Драгер, прилад розпочинає свою роботу з контрольного забору повітря, і результат такого вказаний у роздруківці, без такого контрольного забору використання приладу буде неможливим. А тому, щоб налаштувати прилад на роботу, необхідно вставити мундштук, провести контрольний забір повітря, а потім прилад з трубкою передати водію для продування, як і було зроблено.

Як вбачається з Акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківки чеку з технічного засобу, його огляд на місці зупинки був проведений «Alcotester 6820».

Матеріалами справи підтверджено, що працівниками поліції з дотриманням вищезазначених вимог Інструкцій проведений огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» за добровільною згодою ОСОБА_1 із застосуванням засобів відеофіксації, за результатами проведення якого зафіксований показник 0,43 проміле, про що складений акт огляду на стан алкогольного сп`яніння. З таким результатом ОСОБА_1 погодився, тому перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння було підтверджено.

Доводи захисника про те, що водій ОСОБА_1 , як військовослужбовець, не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки огляд військовослужбовців має здійснюватися уповноваженою особою ВСП саме в порядку ст.266-1 КУпАП, а не працівником поліції, вважаю такими, що не ґрунтуються на приписах закону з наступних підстав:

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння відповідно до приписів ст.ст. 255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.

Відсутність в матеріалах цієї справи будь-якого фіксування повідомлення працівниками поліції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про те, що ними було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 , який перебуває в стані з явними ознаками алкогольного сп`яніння, ні є тими підставами, які свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів сторони захисту з приводу самостійного проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, то апеляційний суд не бере вказане до уваги виходячи з наступного.

За приписами ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння у ВСП було проведено о 16 год 28 хв, тобто в строк більш ніж 2 години з моменту його зупинки об 11 год 45 хв, та цей огляд відбувся без участі поліцейського, то його результати слід визнати недійсними.

Оскільки ОСОБА_1 висловив свою згоду із результатом огляду на місці зупинки із застосуванням технічного засобу, то підстав для оформлення направлення для проходження ним огляду у закладі охорони здоров`я не було.

Факт того, що огляд на місці зупинки на стан сп`яніння було проведено із використанням алкотестеру, який був доставлений іншим патрулем поліцейських, ніяким чином не впливає на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Тож, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

Тож, постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк адвокату Ігнатову Є.Є. на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу адвоката Ігнатова Є.Є., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин