Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №174/1638/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1955/26 Справа № 174/1638/25 Суддя у 1-й інстанції - Ілюшик І. А. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03 червня 2026 року встановлено, що 30.11.2025 о 10:02 в Дніпропетровській області, Кам`янський район, м. Вільногірськ, по вул. Привокзальна, 1а, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Опель вектра» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Привокзальна, 1а, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, пожвавлена поведінка. Пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у закладі охорони здоров`я КНП КМР МЛ № 9 м. Кам`янське відмовився під запис нагрудної камери поліцейського, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03 червня 2026 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржена постанову судді винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, є незаконною.

Звертає увагу, що у поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не було законних підстав щодо пропонування йому проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому вважає свою відмову формальною і не повинна вважатися вчиненням ним адміністративного правопорушення.

Зауважує, що пропонуючи проведення огляду, поліцейський провокував ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки заздалегідь знав, що він відмовиться від такого огляду в закладі охорони здоров`я, до якого потрібно добиратися більше двох годин.

Окрім того, звертає увагу суду, що він повідомив поліцейських, що страждає захворюванням очей, а саме глаукомою, та надав для огляду довідку ВЛК, відповідно до якої був визнаний непридатним для проходження військової служби, тому має проблеми із зовнішнім виглядом очей, тому вважає, що поліцейський при складанні протоколу про адміністративне правопорушення повів себе упереджено пропонуючи проїхати до лікарні у м. Кам`янське для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вважає, що поліцейський повинен був направити його на огляд на стан наркотичного сп`яніння саме до найближчого закладу охорони здоров`я, оскільки місцем події, що стала підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення було місто Вільногірськ, то найближчим закладом охорони здоров`я знаходиться у м. П`ятихатки та м. Верхньодніпровськ, які знаходяться на відстані менше 30 км.

Звертає увагу суду, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , поліцейськими було грубо порушено нормативно-правові акти стосовно порядку проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння.

Вважає, що в його діях був відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки ніяких законних підстав у працівника поліції пропонувати йому огляд у лікарні, яка розташована за 70 км від міста події, у нього не було, оскільки не підтверджено, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння.

Вважає, що існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а тому необхідно обов`язкове проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння спочатку на місці зупинки транспортного засобу і тільки потім в закладі охорони здоров`я, чого у випадку з ОСОБА_1 виконано не було.

Позиції сторін в суді :

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов`язкову участь при розгляді справи особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з явниким ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, пожвавлена поведінка. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527746 від 30.11.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в якому вказані визначені поліцейським ознаки сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, пожвавлена поведінка, відеозаписами, а також іншими матеріалами справи. Відеофіксація здійснювалась на цифрову нагрудну камеру «MOTOROLA» № 799274, 799337 після чого фрагмент відеозапису був скопійований на DVD диски, які долучено до справи.

Щодо зауважень особи, що притягається до адміністративної відповідальності про направлення на огляд ОСОБА_1 до не найближчого медичного закладу для огляду, суд зазначає, що медичний заклад для проходження огляду на стан сп`яніння за ст. 130 КУпАП визначається виключно працівником поліції. Водій не має права самостійно обирати лікарню для проведення огляду.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, медичний огляд на стан сп`яніння проводитись виключно в закладах охорони здоров`я, яким надано таке право. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст. 266 КУпАП).

Вказані вимоги до закладу охорони здоров`я фактично дублюються п.1 Розділу ІІІ Інструкції про порядок № 1452/735, за яким перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Крім того, огляд в закладі охорони здоров`я має бути проведений не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ч.4 ст. 266 КУпАП, п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС).

До матеріалів справи судом першої інстанціїї витребувано та долучено Наказ Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровької військової адміністрації від 06.03.2026 р. №424/0/28-26 затверджено Перелік закладів охорони здоров`яу Дніпропетровській області, яким надано право проведення медичного огляду водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. З Додатку 1 вказаного Наказу вбачається, що до зазначеного переліку входять наступні заклади охорони здоров`я, а саме – КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР (м. Дніпро, м. Кривий Ріг), КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради», КП «Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної ради, КП «Центральна мська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровької області», КНП «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради». КП «Царичанська центральна лікарня» Царичанської селищної ради», КНП «П`ятихатська центральна міська лікарня» П`ятихатської міської ради», КНП «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради», КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня №9», КНП Шахтарська міська лікарня», КП «Магдалинівська центральна лікарня МСР Дніпропетровської області», КНП «Самарівська центральна міська лікарня» Самарівської міської ради» КНП «Тернівська центральна міська лікарня» ТМР», КП «Апостолівська міська лікарня АМР», КП «Васильківська центральна районна лікарня» Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради.

Тому доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що заклад охорони здоров`я у м Кам`янському є неналежним, спростовані матеріалами справи.

Апеляційний суд вважає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

На відеозаписі зафіксована подія за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Крім того, із дослідженого відеозапису, не вбачається, що ОСОБА_1 оспорював законність його зупинки чи факту керування ним транспортним засобом, або ставив питання щодо порушення процедури огляду його на стан сп`яніння, його законних прав та інтересів. Навпаки, під час всього спілкування з працівниками поліції не заперечував факт керування саме ним транспортним засобом, пояснював, що має захворювання, а саме глаукому очей, на що пред`явив відповідні довідки ВЛК, але це не перешкоджало ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, тож доводи апеляційної скарги апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Приписами ст.266 КУпАП встановлено, що проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Як вище зазначено, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п.1 розділу ІІ вказаної Інструкції за наявністю ознак алкогольного сп`яніння поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п.12 розділу ІІ Інструкції).

Тобто, при виявленні у водія ознак наркотичного сп`яніння огляд на стан сп`яніння проводиться лише у закладі охорони здоров`я. З врахуванням чого ні є слушними, оскільки не ґрунтуються на законі, апеляційні твердження про те, що в даному випадку поліцейським було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки його не було проведено на місці зупинки.

Водночас, відеозапис, який містяться в матеріалах вищезазначеної справи про адміністративне правопорушення, не містить будь-яких підтверджень того, що своїми діями, працівники поліції вчиняли психологічний чи інший тиск на ОСОБА_1 щодо того, щоб спонукати його до вчинення адміністративного правопорушення чи оговорення себе. Крім того, в апеляційній скарзі не було надано відповідного доказу щодо неправомірних дій працівниками поліції.

Тож, суд обґрунтовано вважав, що подія зафіксована на відеозапису повністю узгоджується з доказами та з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, законність вимоги працівників поліції до водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння обумовлена виявленням у цього водія транспортного засобу ознак наркотичного сп`яніння, що прямо передбачено ст. 266 КУпАП та приписами п. 2.5 ПДР.

Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.5 ПДР, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому законом порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає недоведеними доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, оскільки оскаржена постанова судді першої інстанції містить дослідження всіх наявних в матеріалах справи доказів, які були надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

Оскаржена постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст.283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин