Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №707/2174/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

Суд: Черкаський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №707/2174/26

Суддя: Тептюк Є. П.

707/2174/26

2/707/1711/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді - Тептюка Є.П.,

за участю секретаря – Максименко М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

УСТАНОВИВ:

22.05.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду, через свого представника – адвоката Морозову О.С. з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 498 395,58 гривень та відшкодування моральної шкоди суму грошових коштів у розмірі 20 000 гривень, а також відшкодування понесених витрат на виготовлення висновку експерта вартістю 6500,00 гривень, сплачений судовий збір та відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «DAF AE 55» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Кривцов звернувся до позивача з проханням надати йому у тимчасове користування належний позивачу автомобіль «DAF AE 55» реєстраційний номер НОМЕР_1 . За усною домовленістю позивач надав відповідачу у тимчасове користування належний позивачу автомобіль «DAF AE 55» реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом надання останньому ключів від автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який надає права керування даним автомобілем.

05.01.2024 року о 12 годині 15 хвилин по автомобільній дорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «DAF AE 55» реєстраційний номер НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не зреагував на її зміну на мокрій ділянці дороги та допустив з`їзд у кювет. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження чим завдано позивачу матеріальних збитків. За даним фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

25.01.2024 року постановою Черкаського районного суду Черкаської області у справі 707/111/24 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Вищевказане судове рішення набрало законної сили 06.02.2024 року.

В результаті вчинення ОСОБА_2 вищевказаного правопорушення ОСОБА_1 як власник транспортного засобу «DAF AE 55» реєстраційний номер НОМЕР_1 зазнав матеріального та морального збитку, внаслідок пошкодження належного йому автомобіля.

19.01.2024 року з метою встановлення суми завданого збитку внаслідок ДТП ОСОБА_1 звернувся до судового експерта Чивчиш О.П., який було проведено транспортно-товарознавче дослідження. Відповідно до якого вартість матеріального збитку з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля «DAF AE 55» реєстраційний номер НОМЕР_1 в цінах на дату 05.01.2024 року складає 742 945,00 гривень, ринкова вартість автомобіля «DAF AE 55» реєстраційний номер НОМЕР_1 в аварійному стані з урахуванням пошкоджень отриманих після ДТП складає 244 549,22 гривень.

Враховуючи що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість у пошкодженому стані, розмір шкоди визначається як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Окрім цього ОСОБА_1 завдано значної моральної шкоди, оскільки пошкоджений автомобіль є єдиним засобом його заробітку та можливістю забезпечити сім`ю, але 05.01.2024 року його життя кардинально змінилось. Купуючи вищевказаний автомобіль позивач був впевнений, що зможе заробляти гроші на життя для себе та своєї родини в будь якому випадку, але неправомірні дії відповідача викликали у позивача душевні страждання і частково позбавили психічного благополуччя. ОСОБА_1 втратив душевний спокій та нормальний сон. Усі перенесені негативні емоції та переживання значним чином відобразилися на стані здоров`я позивача, що перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з протиправними діями відповідача, та необхідності лікування позивача. Розмір душевних страждань позивач оцінює в 20 000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 498 395,58 грн, моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн, а також судові витрати, що складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 5 248,96 грн, понесені витрати на виготовлення висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д23/01/24 від 31.01.2024 року в розмірі 6 500,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 26.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, підготовче судове засідання в приміщенні суду призначено на 23.06.2026.

17.07.2026 року від представника позивача – адвоката Морозової Ольги Сергіївни надійшла заява про зменшення позовних вимог та залишення без розгляду решти позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 300 000,00 гривень (триста тисяч гривень 00 копійок). Решту позовних вимог, щодо відшкодування моральної шкоди суму грошових коштів у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, а також відшкодування понесених витрат на виготовлення висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д23/01/24 від 31.01.2024 року вартістю 6 500 (шість п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, а також відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.

20.07.2026 року на адресу Черкаського районного суду Черкаської області надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 про часткове визнання позовних вимог, а саме останній погоджується з фактичними обставинами викладеними в позовній заяві, та зазначає, що після відкриття провадження в даній справі до першого підготовчого засідання в рахунок компенсації майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було частково сплачено кошти позивачу. Повідомляє суд, що визнає свою вину та негативні наслідки ДТП, які спричинили матеріальну шкоду позивачу, та визнає позовні вимоги у розмірі 300 000,00 грн, погоджується їх відшкодувати ОСОБА_1 . Також ОСОБА_2 просить врахувати визнання позовних вимог в частині відшкодування позивачу матеріальної шкоди в розмірі 300 000,00 грн, досягнення між позивачем та відповідачем згоди щодо розміру матеріальної шкоди та просить частково стягнути судовий збір.

24 вересня 2026 року позивач та представник позивача в підготовче судове засідання не з`явились, представник позивача адвокат Морозова О.С. скерувала до суду заяву в якій просить провести підготовче судове засідання без участі позивача та його представника на задоволенні позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, наполягає в повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі. Не заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині відшкодування позивачу матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 300 000,00 грн. Щодо стягнення судових витрат просить суд врахувати визнання позовних вимог останнім та частково стягнути судовий збір.

У встановлений судом строк, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до ч. 9 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом зі змісту постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 707/111/24 встановлено, що 05.01.2024 року о 12 годині 15 хвилин по автомобільній дорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «DAF AE 55», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не зреагував на її зміну на мокрій ділянці дороги та допустив з`їзд в кювет. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вказаною постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 25.01.2024 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки «DAF АЕ 55», д.н.з. НОМЕР_1 .

У матеріалах справи міститься висновок судового експерта Чивчиш Олега Петровича № Д23/01/24 від 31.01.2024 про визначення вартості матеріального збитку та по визначенню ринкової вартості з урахуванням пошкоджень, згідно якого вартість матеріального збитку завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля DAF AE 55 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , в цінах на дату 05.01.2024 року складає 742945,00 грн. Ринкова вартість автомобіля DAF AE 55 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 в аварійному стані з урахуванням пошкоджень отриманих після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 05.01.2024 року складає 244549,42 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача встановлена та доказуванню не підлягає.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ст. ст. 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП та вина відповідача. Предметом спору є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, однак у заяві про зменшення позовних вимог позивач вимогу про стягнення моральної шкоди з відповідача просить залишити без розгляду, тому суд розглядає лише вимогу про стягнення матеріальної шкоди згідно заяви про зменшення позовних вимог.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, не підпадає під страхове відшкодування, а також визнання позовних вимог відповідачем, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, у розмірі 300 000,00грн.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги представника позивача стягнути з відповідача на користь позивача витрати на проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля марки «DAF AE 55», державний номерний знак НОМЕР_1 , та вимоги про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, в заяві про зменшення позовних вимог зазначено, що позовні вимоги в частині відшкодування на виготовлення висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д23/01/24 від 31.01.2024 року вартістю 6500,00 грн та відшкодування витрат на професійну правову допомогу просить залишити без розгляду.

Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5248 грн. 96 коп., однак суд задовольняє позовні вимоги відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на те, що 50% сплаченого судового збору мають бути повернуті позивачу у зв`язку із визнанням відповідачем позову, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% сплаченого судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих представником позивача доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, у розмірі 300000,00грн, та судовий збір у розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчого засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Керуючись вищевказаним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , відшкодування майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Черкаській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок, що був сплачений згідно квитанції до платіжної інструкції 2.675203791.1 від 21.05.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 02.10.2026 року.

Суддя: Є. П. Тептюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua