Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №712/6431/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/6431/26

Провадження № 2/712/3950/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді Пересунька Я.В.,

при секретарі Руденко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, про встановлення батьківства, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У травні 2026 року адвокат Шумейко Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з указаною позовом, просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 (актовий запис № 761 від 10 вересня 2002 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси): у графі «батько» зазначити: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - Україна.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Черкаси, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10 вересня 2002 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану № 00057736696 від 15 квітня 2026 року. У свідоцтві про народження у графі «батько» зазначено: ОСОБА_5 , запис внесено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері ОСОБА_6 .

1.3. Мати позивача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала в близьких стосунках зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2001– 2002 роках, внаслідок чого й народився позивач.

1.4. Позивач зазначає, що факт біологічного батьківства ОСОБА_4 щодо позивача підтверджується молекулярно-генетичною експертизою.

1.5. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у зоні бойових дій (Лиманський район, Донецька область, н.п. Терни) під час проходження військової служби у складі Збройних Сил України, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 322НЕ/366Л від 12 лютого 2024 року, виданим ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» (Новокодацьке відділення). Причина смерті – розтрощення голови та кінцівок внаслідок вибухової травми (ушкодження внаслідок військових дій, спричинені вибухами та осколками).

1.6. Кримінальне провадження щодо факту загибелі ОСОБА_4 здійснювалося слідчим відділом Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за № 12024041030000524 від 11 лютого 2024 року (ст. 115 ч. 1 п. 2 КК України).

1.7. Про смерть біологічного батька позивач дізнався у кінці березня 2026 року з повідомлення на сайті Черкаської міської ради за посиланням https://cherkasy-rada.gov.ua/hero/shmygol-volodymyr-vasylovych-28-02- 1977-03-02-2024-46-rokiv.

1.8. Після цього позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката і на підставі адвокатського запиту від 03 квітня 2026 року ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» повідомило, що в архіві біологічного матеріалу зберігаються нігтьові пластини ОСОБА_4 (р/н 322НЕ/366Л від 10 лютого 2024 року), придатні для проведення молекулярно-генетичної експертизи.

1.9. Позивач уклав договір про проведення генетичного дослідження з ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» від 16 квітня 2026 року на суму 20 535,62 грн та здійснив оплату проведення відповідної експертизи (квитанція ПриватБанку від 16 квітня 2026 року). За наслідком проведеної молекулярно-генетичної експертизи № 146-МГ від 28 квітня 2026 року (судово-медичний експерт ОСОБА_7 ) встановлено: у генотипі дитини (позивача) серед досліджених локусів не виявлено алелів умовно батьківського (нематеринського) походження, які б не виявлялись у припустимого батька; вірогідність того, що ОСОБА_4 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_1 , і що це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, складає не менше 99,99999%.

1.10. Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним сином загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання військового обов`язку. Батьківство ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 у встановленому законом порядку за його життя не визнавалось та не реєструвалось. У свідоцтві про народження позивача батьком зазначено ОСОБА_5 , відомості внесено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері.

1.11. Із відповіді Міністерства оборони України (Головне управління соціальної підтримки, вих. № 11307/адв) вбачається, що документи для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_6 та перебувають у черзі на розгляд відповідною комісією. Позивач, як дитина загиблого, має право на таку виплату нарівні з іншими членами сім`ї в порядку, встановленому Постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року та Наказом МОУ № 45 від 25 січня 2023 року. Таким чином, між позивачем та відповідачами існує майновий спір, пов`язаний із визнанням батьківства.

1.12. Встановлення факту батьківства має для позивача юридичне значення, оскільки це відповідатиме інтересам позивача, дасть змогу йому юридично закріпити відомості про батька, який загинув обороняючи свою державу та відповідно отримати передбачені чинним законодавством пільги, а також дозволить звертатися із заявами та запитами до правоохоронних органів та інших інстанцій щодо долі батька і, відповідно, забезпечує реалізацію його прав та обов`язків, отримання пенсії за втратою годувальника, а також можливість оформлення спадщини та інших виплат.

1.13. 06 серпня 2026 року представником Міністерства оборони України надані пояснення щодо позову, в яких зазначена третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснення обґрунтовано тим, що позивач зобов`язаний надати докази, які підтверджують факт, що померлий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його батьком, визнавав його за життя; не наведено коло спадкоємців померлого ОСОБА_4 , які мають бути залучені до участі в справі в якості відповідачів (чи докази відсутності спадкоємців). Міністерство оборони України також звертає увагу на те, що позивач не є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги після загибелі ОСОБА_4 і в разі встановлення відповідного юридичного факту, позивач також не набуде жодних прав на виплати.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 10 червня 2026 року відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; витребувано докази.

2.2. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 08 липня 2026 року замінено третю особу Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на належну третю особу – відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; витребувано докази.

2.3. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 17 вересня 2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

2.4. У судовому засіданні 28 вересня 2026 року представник позивача адвокат Шумейко Я.В. підтримав позов.

2.5. Представник ОСОБА_3 адвокат Дон В.О. у судовому засіданні 28 вересня 2026 року при вирішенні даної справи поклався на розсуд суду.

2.6. Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.6. Відповідно до змісту ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

3.7. Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

3.8. Відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

3.9. Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

3.10. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

3.11. Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

3.12. У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

3.13. За приписами статей 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

3.14. Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10 вересня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Соснівського районного управління юстиції м.Черкаси Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 (актовий запис про народження № 761, складений 10 вересня 2002 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції).

У вказаному свідоцтві про народження у графі «батько» зазначено особу « ОСОБА_5 » на підставі заяви матері ОСОБА_6 .

4.2. Відповідно до висновку експерта № 146 МГ від 28 квітня 2026 року ДСУ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» відповідно законам успадкування в генотипі дитини присутні тільки такі алелі, які виявляються у біологічної матері та біологічного батька. Молекулярно-генетичним аналізом встановлено: у дитини серед досліджених локусів не виявлено алелів умовно батьківського (нематеринського) походження, які б не виявлялись у припустимого батька. Таким чином встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вірогідність того, що ОСОБА_4 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,99999%.

4.3. Відповідно до витягу № 00059293447 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, складеного 25 червня 2026 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок військових дій, причинених іншими видами вибухів та осколків, у селищі Терни Лиманського району Донецької області помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 526 від 16 лютого 2024 року; документи що посвідчують факт смерті – остаточне лікарське свідоцтво про смерть № 322не/366л від 12 лютого 2024 року, складене Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради (Новокадацьке відділення).

4.4. Кримінальне провадження щодо факту загибелі ОСОБА_4 здійснювалося слідчим відділом Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за № 12024041030000524 від 11 лютого 2024 року (ст. 115 ч. 1 п. 2 КК України).

4.5. Іншими спадкоємцями ОСОБА_4 є його дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

4.6. Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19 березня 2026 року № 1021/8/6/2725 командування вважає, що дочка ОСОБА_3 , 2000 р.н., не має право на одержання одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

5. Оцінка суду

5.1. Виходячи з вищенаведених норм законодавства, враховуючи висновок експерта № 146 МГ від 28 квітня 2026 року щодо встановлення факту батьківства, який вказує на батьківство саме ОСОБА_4 щодо позивача, суд погоджується з доводами останнього щодо наявності підстав для задоволення позову та вважає можливим визнати батьківство ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 .

5.2. Установлення вказаного юридичного факту в позасудовий спосіб – не можливо.

5.3. Крім того, встановлення цього факту має юридичне значення для ОСОБА_1 , оскільки дозволить юридично закріпити в офіційних документах відомості про батька, який загинув обороняючи свою державу, а також дозволить звертатися із заявами та запитами до правоохоронних органів та інших інстанцій щодо долі батька; вирішувати питання щодо спадкування, тощо.

Керуючись ст. ст. 128, 135 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати батьківство ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Внести зміни до актового запису № 761, складеного 10 вересня 2002 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та у графі «батько» зазначити: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - Україна.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення суду складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько