Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №712/12277/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 695/12277/26

Провадження 2/712/5924/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29 січня 2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 515656-КС-005, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 44 000 грн строком на 24 тижні, до 16 липня 2026 року.

Умовами договору встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1 % на день, а також одноразову комісію за видачу кредиту в сумі 8 800 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти, однак останній належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період кредитування з 29 січня 2026 року по 16 липня 2026 року нараховано 74 360 грн. процентів за користування кредитом та 8 800 грн. комісії. Відповідачем сплачено 900 грн., які зараховані кредитором у рахунок погашення процентів.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 22 000 грн процентів на підставі статті 625 ЦК України.

Станом на 07 серпня 2026 року позивач визначив загальний розмір заборгованості у сумі 148 260 грн, з яких: 44 000 грн. - заборгованість за кредитом, 73 460 грн. - заборгованість за процентами, 8 800 грн. - комісія та 22 000 грн . - нарахування відповідно до статті 625 ЦК України.

У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, за наявними матеріалами справи. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом установлено, що 29 січня 2026 року між сторонами укладено договір № 515656-КС-005, за яким відповідачу надано кредит у сумі 44 000 грн.

Строк кредитування сторонами визначено у 24 тижні, кінцевою датою повернення кредиту встановлено 16 липня 2026 року.

На підтвердження фактичного виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів позивачем надано підтвердження здійснення переказу грошових коштів, сформоване надавачем платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», з якого вбачається, що 29 січня 2026 року о 19:32 за платіжною інструкцією здійснено успішний переказ коштів у сумі 44 000 грн. з платником ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на платіжну картку, емітовану АТ «Ощадбанк».

У призначенні переказу безпосередньо зазначено, що кошти перераховані як видача кредитних коштів відповідачу згідно з договором № 515656-КС-005 від 29.01.2026 року. Документ також містить номер транзакції, код авторизації та RRN, що дають можливість ідентифікувати відповідну платіжну операцію.

Наведені відомості щодо дати та суми переказу узгоджуються з умовами укладеного сторонами кредитного договору, відповідно до якого відповідачу надавався кредит саме у сумі 44 000 грн 29 січня 2026 року.

Таким чином, досліджені судом докази у їх сукупності та взаємному зв`язку є належними, допустимими та достатніми для висновку про фактичне надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 44 000 грн. та виконання кредитодавцем свого зобов`язання за кредитним договором. Доказів, які б спростовували факт здійснення зазначеної платіжної операції або свідчили про повернення суми кредиту, матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується як факт укладення між сторонами кредитного договору та додаткової угоди до нього, так і фактичне виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів та часткове виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

За змістом статті 8 цього Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Згідно з частиною шостою статті 11 зазначеного Закону відповідь особи про прийняття пропозиції укласти електронний договір може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, з урахуванням способу акцепту оферти, використання відповідачкою одноразового ідентифікатора, фактичного перерахування їй кредитних коштів та здійснення платежів на виконання договору суд доходить висновку, що Договір № 534307-КС-001 та Додаткова угода № 1 до нього були належним чином укладені між сторонами та породили для них відповідні цивільні права й обов`язки.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Умовами кредитного договору №515656-КС-005 сторони погодили фіксовану процентну ставку в розмірі 1 % на день.

З наданого кредитором розрахунку вбачається, що проценти нараховувалися протягом погодженого сторонами строку кредитування на фактичний непогашений залишок основної суми кредиту.

Оскільки відповідач не здійснював погашення тіла кредиту, його залишок протягом строку кредитування становив 44 000 грн, а розмір процентів за один день користування кредитом відповідно становив: 44 000 грн ? 1 % = 440 грн.

Саме така сума щоденного нарахування відображена у розрахунку заборгованості.

При цьому суд враховує, що у графіку платежів, складеному при укладенні договору, загальна сума процентів визначена у меншому розмірі - 55 318,46 грн.

Однак, сама по собі наведена обставина не свідчить про неправильність поданого позивачем розрахунку фактичної заборгованості.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення показників вартості кредиту ґрунтується на припущенні, що договір залишається чинним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконують свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором.

Отже, графік платежів відображає модель належного виконання договору. Передбачений ним розмір процентів розрахований з урахуванням того, що відповідач у встановлені графіком строки здійснюватиме платежі, частина яких спрямовуватиметься на поступове погашення основної суми кредиту, унаслідок чого база для подальшого нарахування процентів мала зменшуватися.

Фактично такого погашення не відбулося. Основна сума кредиту протягом усього періоду кредитування залишалася у розмірі 44 000 грн., у зв`язку з чим проценти за погодженою сторонами ставкою 1 % на день нараховувалися на незмінний залишок кредиту.

Таким чином, різниця між сумою процентів, наведеною у первісному графіку платежів, та фактично нарахованою сумою не є наслідком збільшення кредитором погодженої процентної ставки або продовження строку кредитування, а зумовлена невиконанням відповідачем передбаченого графіком поступового погашення основної суми кредиту.

Як вбачається з розрахунку, позивач не нараховував договірні проценти після 16 липня 2026 року. Розрахунок після закінчення строку кредитування фіксує їх у незмінному розмірі.

Такий підхід узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу погодженого сторонами строку кредитування.

За весь строк кредитування позивачем нараховано 74 360 грн. процентів. Із наданого розрахунку вбачається, що відповідачем сплачено 900 грн., які зараховані саме у рахунок погашення процентів, у зв`язку з чим непогашений залишок процентів становить: 74 360 грн. – 900 грн. = 73 460 грн.

Таким чином, вимога про стягнення 73 460 грн процентів за користування кредитом підлягає задоволенню.

Судом установлено, що договором прямо передбачена одноразова комісія за видачу кредиту у розмірі 8 800 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» відносить до загальних витрат за споживчим кредитом, крім процентів, також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Частина друга статті 8 Закону прямо передбачає включення таких комісій до загальних витрат за кредитом.

При цьому частина шоста статті 12 Закону встановлює, що споживач не зобов`язаний сплачувати платежі, які не зазначені в договорі та/або не враховані при розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки. Із цього випливає, що сам Закон не встановлює загальної заборони комісій кредитодавця, а пов`язує допустимість їх стягнення, зокрема, з належним погодженням та включенням до вартості кредиту.

У цій справі комісія не була прихованим або додатково нарахованим після укладення договору платежем. Її конкретний розмір - 8 800 грн. визначений при укладенні договору та врахований у загальних витратах за кредитом і графіку платежів.

Суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Нікчемною визнано умову про оплатність надання споживачу інформації про стан кредитної заборгованості, яку закон зобов`язує кредитодавця надавати безоплатно один раз на місяць. Отже, цей висновок не встановлює загальної заборони будь-яких комісій, пов`язаних із наданням кредиту.

Комісія, заявлена у цій справі, має іншу правову природу: вона прямо визначена договором як одноразова комісія за видачу кредиту, а не як плата за надання інформації про стан кредитної заборгованості чи іншу послугу, яка відповідно до закону повинна надаватися споживачу безоплатно.

Сам по собі розмір такої комісії - 8 800 грн., що становить 20 % від суми наданого кредиту, - за встановлених у цій справі обставин не є самостійною підставою для звільнення позичальника від виконання прямо погодженого грошового зобов`язання, оскільки комісія була визначена у фіксованому розмірі при укладенні договору, включена до загальної вартості кредиту та не нараховувалася повторно чи внаслідок прострочення.

Отже, вимога про стягнення 8 800 грн. комісії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення 22 000 грн як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правило: у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики), звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки за таке прострочення.

Верховний Суд також звертав увагу, що зазначені зміни були запроваджені законодавцем саме з метою звільнення позичальників у період воєнного стану від негативних наслідків невиконання кредитних зобов`язань, передбачених статтею 625 ЦК України.

Спірний кредитний договір укладено 29 січня 2026 року, а весь період, за який позивачем здійснено відповідні нарахування, припадає на період дії зазначеного спеціального правового регулювання.

Таким чином, незалежно від самого факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, закон прямо звільняє його від передбаченої статтею 625 ЦК України відповідальності за цей період.

За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача 22 000 грн нарахувань за статтею 625 ЦК України відсутні, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, з урахуванням встановлених обставин справи, умов укладеного сторонами договору та вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 44 000 грн та неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту і сплати передбачених договором платежів.

Наданий позивачем розрахунок у частині основної суми кредиту та процентів за користування кредитом узгоджується з умовами договору та фактичним характером його виконання. Зокрема, більший порівняно з первісним графіком платежів розмір процентів зумовлений не зміною кредитором погодженої сторонами процентної ставки та не нарахуванням процентів поза межами строку кредитування, а тим, що відповідач не здійснював передбаченого графіком поступового погашення основної суми кредиту, у зв`язку з чим протягом строку кредитування проценти продовжували нараховуватися за погодженою ставкою 1 % на день на фактично непогашену суму кредиту - 44 000 грн.

При цьому, із загальної суми нарахованих договірних процентів у розмірі 74 360 грн. позивачем враховано здійснений відповідачем платіж у сумі 900 грн., унаслідок чого непогашена заборгованість за процентами становить 73 460 грн.

Вимога про стягнення одноразової комісії у розмірі 8 800 грн також підлягає задоволенню, оскільки така комісія була безпосередньо передбачена умовами кредитного договору, її розмір визначений сторонами при його укладенні, вона включена до загальних витрат за кредитом та врахована при визначенні його вартості, при цьому матеріали справи не свідчать про те, що зазначена комісія є платою за послугу, яка відповідно до закону повинна надаватися споживачу безоплатно.

Водночас, заявлені позивачем до стягнення 22 000 грн, нараховані на підставі статті 625 ЦК України у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, стягненню не підлягають, оскільки відповідні правовідносини та період прострочення припадають на період дії воєнного стану, протягом якого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальника звільнено від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

Таким чином, із заявленої позивачем до стягнення заборгованості у загальному розмірі 148 260 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача, є 126 260 грн, з яких: 44 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 73 460 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом та 8 800 грн. - комісія. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 22 000 грн., нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги задоволено на суму 126 260 грн. із заявлених 148 260 грн., що становить 85,16 % заявлених майнових вимог.

У зв`язку з цим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, обсяг та складність виконаної представником роботи, типовий характер спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відсутність необхідності у значному обсязі процесуальних дій та дослідженні складної доказової бази, а також критерії реальності, необхідності та розумності судових витрат.

За таких обставин заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу - 10 000 грн. суд вважає неспівмірним зі складністю справи та фактичним обсягом наданої правничої допомоги.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим та співмірним характеру і складності цієї справи розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

З огляду на часткове задоволення позову зазначені витрати також підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

До стягнення підлягає: 2 662,40 ? 0,8517469 = 2 267,65 грн. судового збору; 3 000 ? 0,8517469 = 2 555,24 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором про надання кредиту № 515656-КС-005 від 29 січня 2026 року у загальному розмірі 126 260, 00 гривень, судовий збір в розмірі 2267, 65 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2555, 24 гривень, а всього стягнути 131 082, 89 гривень (сто тридцять одна тисяча вісімдесят дві грн. 89 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 05.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса - м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.411.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .