Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №712/11427/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/11427/26

Провадження № 2/712/5594/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У 2026 році представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №611549076, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором.

Позивач вказував, що кредитний договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Підписанням договору відповідач підтвердив ознайомлення з його умовами, Правилами надання грошових коштів у кредит, погодився з розміром та порядком нарахування процентів, строком кредитування, а також іншими правами та обов`язками сторін.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, який Додатковою угодою №26 від 31 грудня 2020 року викладено в новій редакції.

Відповідно до Реєстру боржників №260 від 28 листопада 2023 року до зазначеного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №611549076.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/0225-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося відступити позивачу належні йому права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №3 від 04 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №611549076 у загальному розмірі 89 820,81 грн, з яких: 19 500 грн – заборгованість за основною сумою кредиту та 70 320,81 грн – заборгованість за процентами.

Позивач зазначав, що після набуття ним права вимоги будь-яких додаткових процентів, комісій, штрафів чи інших санкцій відповідачу не нараховував. ОСОБА_1 заборгованість не погасив, платежів на користь позивача або попередніх кредиторів не здійснив.

Посилаючись на викладені обставини та положення цивільного законодавства, позивач просив стягнути з відповідача 89 820,81 грн заборгованості за кредитним договором №611549076 та понесені судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав відзиву на позов, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що 15 жовтня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №611549076, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 19 500 грн.

Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та електронного підпису позичальника.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

За змістом статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття іншою стороною. Відповідь особи про прийняття пропозиції може бути надана, зокрема, шляхом заповнення відповідного електронного формуляра або вчинення дій, які інформаційною системою визначені як прийняття пропозиції.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором у передбачених законом випадках.

Таким чином, електронна форма кредитного договору сама по собі не впливає на його дійсність та не змінює змісту прийнятих сторонами зобов`язань. Матеріалами справи підтверджується досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору та виникнення між ними кредитних правовідносин.

Зі змісту кредитного договору та додатків до нього вбачається, що сторонами погоджено суму кредиту 19 500 грн, строк кредитування – до 1857 днів, а також платність користування кредитними коштами та порядок визначення процентної ставки.

Умовами договору передбачено дисконтний період тривалістю 10 днів та відповідні процентні ставки, а також визначено індивідуальну та базову процентні ставки, що застосовуються відповідно до погоджених сторонами умов кредитування.

Отже, встановлений договором дисконтний період тривалістю 10 днів за своєю правовою природою не є строком кредитування та не визначає кінцевого моменту існування кредитного зобов`язання. Він становить лише окремий період у межах загального строку кредитування, протягом якого застосовуються визначені договором спеціальні умови щодо плати за користування кредитними коштами.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, умови якого в подальшому викладено в новій редакції Додатковою угодою №26 від 31 грудня 2020 року.

Відповідно до Реєстру боржників №260 від 28 листопада 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №611549076.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/0225-01.

Згідно з пунктом 4.1 цього договору право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №3 від 04 серпня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №611549076 у загальному розмірі 89 820,81 грн, з яких 19 500 грн – основна сума заборгованості та 70 320,81 грн – заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність доказів одержання боржником окремого повідомлення про відступлення права вимоги сама по собі не припиняє його грошового зобов`язання та не звільняє від обов`язку його виконання. Неповідомлений боржник має право виконати зобов`язання первісному кредитору, і таке виконання вважатиметься належним, однак матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання ані первісному, ані наступним кредиторам.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується безперервний перехід права вимоги за кредитним договором №611549076 від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому – до позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статей 610, 612 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов`язання є його порушенням, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором або законом строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок їх одержання встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 та частини першої статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти у строк та порядку, встановлених договором, і сплатити передбачені договором проценти.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд виходить із того, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, виникнення у нього обов`язку з їх повернення та переходу права вимоги до позивача підтверджений матеріалами справи.

Належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів матеріали справи не містять.

Згідно з розрахунком заборгованості та документами, якими оформлено перехід права вимоги, непогашена заборгованість за основною сумою кредиту становить 19 500 грн.

Оскільки відповідач не виконав обов`язку з повернення отриманих кредитних коштів, а право вимоги за відповідним зобов`язанням у встановленому законом порядку перейшло до позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог про стягнення 19 500 грн. основного боргу.

Вирішуючи вимоги про стягнення 70 320,81 грн процентів, суд виходить із такого.

Право кредитодавця на одержання процентів відповідно до статті 1048 ЦК України існує протягом погодженого сторонами строку кредитування. Такі проценти є платою за користування наданими кредитними коштами та становлять складову основного договірного зобов`язання позичальника.

При цьому суд розмежовує строк кредитування та передбачений договором дисконтний період.

Як установлено судом, строк кредитування за договором №611549076 визначений тривалістю до 1857 днів, тоді як дисконтний період становить лише 10 днів.

Отже, закінчення 10-денного дисконтного періоду не свідчить про припинення права позичальника користуватися кредитними коштами та не означає спливу погодженого сторонами строку кредитування. Наслідком закінчення такого періоду відповідно до умов договору є зміна умов визначення плати за користування кредитом, а не перехід правовідносин сторін із регулятивних в охоронні.

Ця обставина істотно відрізняється від випадків, коли кредитор після настання кінцевої дати повернення кредиту продовжує нараховувати договірні проценти як плату за користування кредитними коштами. У спірних правовідносинах заявлені позивачем проценти виникли протягом установленого сторонами строку кредитування, який значно перевищує тривалість дисконтного періоду.

Сам по собі розмір нарахованих процентів порівняно з розміром отриманого кредиту не є достатньою підставою для відмови в їх стягненні, якщо відповідні проценти передбачені договором, нараховані протягом погодженого строку кредитування та їх розмір підтверджений наданими суду доказами.

У цьому випадку сторонами при укладенні договору погоджено платний характер користування кредитом, строк кредитування до 1857 днів, розмір та порядок визначення процентної ставки. Відомості про відповідні умови містяться безпосередньо у кредитному договорі та документах, які є його складовими частинами.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на момент відступлення права вимоги заборгованість відповідача за процентами становила 70 320,81 грн.

Доказів погашення зазначеної заборгованості, контррозрахунку або інших доказів, які б спростовували правильність визначення позивачем її розміру, відповідач суду не надав.

Водночас позивач після набуття права вимоги до відповідача додаткових процентів, штрафів чи інших санкцій не нараховував, а просить стягнути заборгованість у тому обсязі, в якому відповідне право вимоги перейшло до нього.

За таких обставин суд не встановив підстав вважати заявлені до стягнення 70 320,81 грн. процентів такими, що нараховані поза межами погодженого сторонами строку кредитування, та доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Отже, встановлені під час розгляду справи обставини у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти, прийняв на себе зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів за користування кредитом, однак належним чином своїх договірних обов`язків не виконав. Право вимоги за відповідним зобов`язанням послідовно перейшло до позивача, а доказів припинення зобов`язання виконанням або з інших передбачених законом підстав суду не надано.

У зв`язку з цим позов підлягає задоволенню в повному обсязі зі стягненням з ОСОБА_1 89 820,81 грн, з яких 19 500 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту та 70 320,81 грн. – заборгованість за процентами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 662,40рн.

На підставі статей 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 7, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А ЛИ В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) заборгованість за кредитним договором №611549076 від 15 жовтня 2023 року у загальному розмірі 89 820, 81 гривень та судовий збір у розмірі 2 662, 40 гривень, а всього стягнути 92 483,21 гривень (дев`яносто дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 21 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 05.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м.Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .