Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №703/6389/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/6389/26

1-кп/703/686/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12026255350000156 від 12 серпня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сміли, українки, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 02.08.2026, близько 14 години 30 хвилин, перебуваючи біля магазину «Фенікс», який розташований по вул. Ротондівській, 26-А, м. Сміла, Черкаського району, Черкаської області, під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, та бажаючи їх настання, тримаючи в лівій руці металеву банку з пивом, нанесла ОСОБА_3 три удари лівою рукою в обличчя, внаслідок чого, заподіяла тілесні ушкодження у вигляді синця в правій виличній області, які відповідно до висновку судово-медичного експерта від 25.08.2026 № 05-6-01/293 за ознакою відсутності короткочасного розладу здоров`я відносяться до категорії легких.

Зазначені умисні дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вищевказане є встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор зазначив в обвинувальному акті клопотання про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до матеріалів обвинувального акту долучена заява ОСОБА_2 , за її підписом із якої вбачається, що вона, в присутності свого захисника – адвоката ОСОБА_4 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акту за її відсутності та ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Потерпіла ОСОБА_3 , згідно письмової заяви, не заперечує щодо її розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні вказаного кримінального провадження. Із встановленими досудовим розслідуванням обставинами згодна. Щодо обмеження права на апеляційне оскарження ознайомлена.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного нею кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 подала до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутності.

Потерпіла ОСОБА_3 не заперечувала проти такого розгляду, про що також надала відповідну заяву.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, яка свою вину визнала повністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря – нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, пом`якшуючих покарання ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 66 КК України слід віднести щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 67 КК України – не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, тому ОСОБА_2 слід призначити покарання у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.125 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1