Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №698/850/26 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/850/26

Провадження № 3/698/292/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р. Суддя Калинопільського районного суду Черкаської області Баранов О.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від СПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

11.09.2026 року о 14-37 год., по вул. Василя Симоненка в селищі Калинопіль, водій ОСОБА_1 , будучи притягнутим протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, керував автомобілем «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільнена мова, почервоніння обличчя, підвищена жвавість), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав.

Суддя, роз`яснивши правопорушнику вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно із п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП, окрім власного визнання, підтверджується наступними доказами:

- фактичними даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 768891 від 11.09.2026 року, відповідно до якого 11.09.2026 року о 14-37 год., по вул. Василя Симоненка в селищі Калинопіль, водій ОСОБА_1 , будучи притягнутим протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, керував автомобілем «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільнена мова, почервоніння обличчя, підвищена жвавість), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку відмовився;

- направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.09.2026 року;

- постановою Калинопільського районного суду Черкаської області від 15.06.2026 року, яка набрала законної сили 26.06.2026 року, та, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адмінстягнення у вигляді 17000,00 грн. штрафу з позбавленням права керування т/з на строк 1 рік;

- відеозаписом на DVD-R диску, долученим до матеріалів справи.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведеною повністю.

Приймаючи рішення, суд в повній мірі враховує характер вчиненого правопорушення, його повторність, особу порушника, ступінь його вини, та достатність обрання санкції для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Статтею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір упровадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 221, 245, 251, 276-280, 283-287 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 (Дві) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (Тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (Три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів, з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

За умови добровільної сплати штрафу протягом 15 днів, квитанція надається до канцелярії суду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Дана постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Баранов О.І.