Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №698/847/26 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/847/26

Провадження № 3/698/290/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р. Суддя Калинопільського районного суду Черкаської області Баранов О.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Калинопільського районного суду Черкаської області одночасно надійшли протоколи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Так, 10.09.2026 року близько 15-00 год., протягом тривалого часу, за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , ухиляється від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо догляду за своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося в ігноруванні тривожних змін у поведінці дитини, приховуванні явних відхилень від педагогів, а також відсутності належного контролю за його психоемоційним станом та активністю в мережі Інтернет, що створило реальну загрозу життю і здоров`ю підлітка, внаслідок чого хлопець перебуваючи в пригніченому психологічному стані, який батько ігнорував, розмістив в мережі «Тік Ток» пряму трансляцію з погрозою самогубства, що свідчить про неналежний духовний та моральним розвитком дитини. Щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВБА № 010798 від 10.09.2026 року за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Також, 10.09.2026 року близько 15-00 год., протягом тривалого часу, за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 , ухиляється від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо догляду за своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося в ігноруванні тривожних змін у поведінці дитини, приховуванні явних відхилень від педагогів, а також відсутності належного контролю за його психоемоційним станом та активністю в мережі Інтернет, що створило реальну загрозу життю і здоров`ю підлітка, внаслідок чого хлопець перебуваючи в пригніченому психологічному стані, який мати ігнорувала, розмістив в мережі «Тік Ток» пряму трансляцію з погрозою самогубства, що свідчить про неналежний духовний та моральним розвитком дитини. Щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВБА № 010797 від 10.09.2026 року за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок об`єднання справ про адміністративне правопорушення, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об`єднання справ в одне провадження, приходжу до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст.217 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

З огляду на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються за фактом вчинення одного й того самого правопорушення, приходжу до висновку про необхідність об`єднання за аналогією закону справ про адміністративне правопорушення № 698/847/26 та № 698/848/26 в одне провадження для спільного їх розгляду, присвоївши єдиний унікальний № 698/847/26.

У судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали письмові заперечення щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, зі змісту яких вбачається, що батьки наголошують на тому, що дитина забезпечена належними умовами проживання, необхідним піклуванням та розвитком, а також своєчасною медичною допомогою, на підтвердження чого до заперечень додано консультативні висновки лікаря-психіатора про стан здоров`я дитини, виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , дослідження МРТ головного мозку ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Із досліджених судом матеріалів убачається, що неповнолітній проживає у повній сім`ї, забезпечений належними умовами проживання, навчається у навчальному закладі, сім`я на обліках як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, не перебуває.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Разом із тим наявними у справі доказами підтверджено, що батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухилялася від виконання зазначених обов`язків або допускали бездіяльність щодо виховання сина.

Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до складної психологічної ситуації, і як її прояв, думок неповнолітньої дитини про здійснення спроби самогубства.

Вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі:

- фактичними даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВБА № 010798 від 10.09.2026 року та серії ВБА № 010797 від 10.09.2026 року;

- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 , де останній вказує, що не хоче жити, свій психічний стан коментувати не бажає;

- фотознімком повідомлення в мережі «Тік Ток» наступного змісту «Хочу умереть устал»;

- письмовими поясненнями директора Калинопільського ліцею №2 ОСОБА_4 , зі змісту яких вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 останнім часом дивно себе поводить, на що батьки не реагують та приховують від вчителів, що і змусило педагога звернутись за допомогою до поліції;

- поданням начальника служби у справах дітей Калинопільської селищної ради ініційованим до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області за фактом розміщення неповнолітнім ОСОБА_3 в мережі «Тік Ток» прямої трансляції з погрозою самогубства;

- характеристикою учня 11-го класу Калинопільського ліцею №2 ОСОБА_3 , з якої вбачається, що останній самовільно залишає ліцей, на уроках не відповідає, не пояснюючи відмову, заважає навчальному процесу, увесь час знаходиться в соціальних мережах, провокував вчителів та однолітків, на зауваження не реагував, вживає нецензурну лексику в сторону вчителів та однолітків, дитина перебувала на індивідуальній формі навчання за станом здоров`я.

Вказані вище докази ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку.

При накладенні стягнення, керуючись ст.ст. 33-35 КУпАП, враховую характер вчиненого правопорушення, відомості про осіб порушників, ступінь їхньої вини, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому вважаю необхідним та достатнім накласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді попередження, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Вважаю, що у даному конкретному випадку застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 даного виду стягнення буде достатнім та необхідним для здійснення виховного впливу на останніх та виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює сумі 665,60 грн.

З огляду на те, що справа про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП об`єднана в одне провадження і на останніх накладено адмінстягнення у вигляді попередження, приходжу до висновку про необхідність стягнення судового збору з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах, по 332,80 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 184, 283,284, 285 КУпАП, ст. 217 КПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення №698/847/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП об`єднати в одне провадження зі справою №698/848/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, присвоївши судовій справі єдиний унікальний №698/847/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і застосувати попередження.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і застосувати попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., в рівних частинах, по 332 (Триста тридцять дві) грн. 80 коп. з кожного.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена через Калинопільський районний суд до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її отримання.

Суддя

Калинопільського районного суду О.І. Баранов