Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №636/6202/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №636/6202/25

Суддя: Грошова Н. М.

Справа № 636/6202/25

Провадження 3/636/104/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.06.2026 м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Грошова Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Марченко К.В.,

захисника – адвоката Бреславець М.Г.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

28.07.2025 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал від Чугуївського РУП Головного управління національної поліції України в Харківській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 839632 від 04.07.2025, водій ОСОБА_1 , 04.07.2025, о 14:15 год. за адресою: вул. Харківська, 2, м. Чугуїв, Харківської області, керував автомобілем Toyota Hilux, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою суду від 20.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бреславець М.Г. про зупинення провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бреславець М.Г. звернулась до суду із клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки зібрані матеріали не містять належних та допустимих доказів вини, а містять низку істотних процесуальних порушень, що унеможливлюють притягнення до відповідальності. Під час документування події було допущено низку процесуальних порушень, що ставить під сумнів законність отриманих доказів та дотримання прав ОСОБА_1 як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Обставини, зафіксовані у справі, не дають підстав вважати, що правопорушення дійсно мало місце. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за умисну, свідому відмову. Особа має чітко розуміти суть процедури та юридичні наслідки своїх дій. Поліцейські не лише не роз`яснили наслідки, а й своїми діями ввели ОСОБА_1 в оману. Поліцейській свідомо чи несвідомо створив у ОСОБА_1 хибне уявлення, що «відмова» є рівнозначним, законним варіантом вибору, а не окремим правопорушенням. Сама по собі відмова від проходження огляду не може бути безумовною підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якщо не дотримано процедури інформування особи та не забезпечено її вільне волевиявлення.

Вказує на відсутність на записі повної, неперервної фіксації взаємодії, включаючи чітке та недвозначне роз`яснення водієві правових наслідків відмови від огляду (стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування ТЗ), позбавляє відмову ознаки свідомої та інформованої.

Фіксація на відео лише частини взаємодії між поліцейськими та особою, а саме відсутність першочергової розмови, що передувала фіксованій на камеру відмові, створює умови для інсценування та маніпуляції волевиявленням. На відео простежується, що особа без роздумів відмовляється від огляду одразу після пропозиції, що є нетиповою поведінкою і свідчить про попередню розмову «поза камерою». Фактично саме під час цієї «позакадрової» взаємодії на особу чинився психологічний тиск або було здійснене введення в оману.

За наявності ознак тиску, маніпуляції або дезінформації з боку правоохоронців, що підтверджується фрагментарністю відео та необґрунтованою швидкістю відмови, волевиявлення особи не є свідомим, а отже не створює належного складу правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Також у відеоматеріалах не зафіксовано ознак сп`яніння, поведінка ОСОБА_1 є спокійною, послідовною, мова чітка, рухи координовані.

У матеріалах справи долучено відеозапис з неідентифікованого пристрою. Відеофайл не містять ідентифікаційних реквізитів (дати, часу, номера пристрою), не відображають факту порушення та не відповідає критеріям цілісності та автентичності, встановленим чинним законодавством.

Вказує на неправильне оформлення направлення на огляд, а також відсутність у ньому обов`язкових реквізитів, що є підставою для визнання такого доказу недопустимим.

Крім того, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що свідчать документи, долучені до матеріалів справи та відеофайли, долучені працівниками поліції.

Відповідно до Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» та відомчих інструкцій у разі вчинення військовослужбовцем адміністративного правопорушення на місце події повинні бути залучені представники ВСП.

У даному випадку ВСП викликано не було, протокол складено виключно поліцейськими, без належної участі уповноважених представників, що це порушує гарантії військовослужбовця на захист та підлягає кваліфікації як істотне процесуальне порушення.

Судом задоволено клопотання захисника про витребування з Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області відеозаписів з портативного відеореєстратора за 04.07.2025 з 14 години 10 хвилин по 14 годину 29 хвилин та надання інформації з якого пристрою було здійснено відеофіксацію руху та зупинку транспортного засобу, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 839632 від 04.07.2025 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

На запит суду Чугуївським РУП ГУНП в Харківській області надано відповідь, в якій повідомлено, що оригінал відеозапису направлений разом з матеріалом про адміністративне правопорушення. Станція для заряджання та зберігання відеозаписів портативних відео реєстраторів Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, де зберігаються всі відеозаписи з портативних відео реєстраторів налаштована таким чином, що передбачає звільнення пам`яті для нових файлів, які копіюються з носіїв за рахунок тих відеофайлів, які зберігаються більше 30 діб, дана операція виконується в автоматичному режимі.

У зв`язку із задоволення клопотання захисту, судом здійснено виклик поліцейського - інспектора Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, капітана поліції Бабкова Віталія Миколайовича.

В судове засідання на виклик суду інспектор капітан поліції Бабков В.М. не з`явився.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Бреславець М.Г. просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на обставини викладені у письмових клопотаннях.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою, яка зазначена в протоколі.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, вислухавши пояснення захисника, дослідивши та оцінивши докази наявні у матеріалах справи з точки зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

Згідно з Розділом 1 п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, зазначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 839632 від 107.07.2025 відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256, КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (з внесеними змінами). Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Незважаючи на позицію сторони захисту, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог пункту 2.5 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначений висновок суду підтверджується наступними доказами, які досліджені судом та не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 839632 від 04.07.2025;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом, який долучено до матеріалів справи (DVD-диск з написом: «Диск з відеозаписом ч. 1 ст. 130 Дерев`янко») на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом Toyota Hilux, номерний знак НОМЕР_2 , його зупинку на блокпосту, з`ясування поліцейськими чи є ОСОБА_1 військовослужбовцем чи волонтером, пояснення ОСОБА_1 , що він є волонтером, оголошення ОСОБА_1 працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, повідомлення ОСОБА_1 про вживання ним вчора алкоголю (150 грам), пропозиція працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі, роз`яснення наслідків відмови, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, повідомлення ОСОБА_1 співробітників поліції про вживання ним вчора алкоголю, оформлення матеріалів, відмова від надання пояснень та відмова від отримання протоколу.

Судом встановлено, що працівники поліції діяли відповідно до вимог, які визначені КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015.

Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом відеозаписом, на якому відображені весь хід подій, які відбувалися 04.07.2026 за участю водія ОСОБА_1 .

Наявний відеозапис в матеріалах провадження є достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

З моменту відмови водія ОСОБА_1 від проходження згідно з установленим порядком огляду на стан алкогольного сп`яніння ним було вчинено закінчене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого поліцейський з дотриманням нормативних положень обґрунтовано зафіксував фактичні обставини цього правопорушення в протоколі.

Щодо посилання сторони захисту про порушення прав військовослужбовця у зв`язку із складання протоколу без участі ВСП, суд зазначає наступне.

З відеозапису вбачається, що при з`ясування поліцейськими чи є ОСОБА_1 військовослужбовцем чи волонтером, ОСОБА_1 зазначив, що він є волонтером, жодних документів, які підтверджують його статус військовослужбовця працівникам поліції не було надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

За змістом ст. 266-1 КпАП України огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Також, відповідно до ст. 266-1 КпАП України огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що цією нормою не визначено порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, у випадках, коли такі особи керують транспортним засобом.

Отже, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкта — водія транспортного засобу, а регулюють порядок огляду військовослужбовців лише у справах про військові адміністративні правопорушення.

Відповідно, огляд військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здійснюється в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, уповноваженими працівниками Національної поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Вимогами п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Як убачається з матеріалів провадження та відеозапису події, ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом поза межами військової частини.

Будь-яких повідомлень про виконання службового завдання ОСОБА_1 працівникам поліції не надавав, як і не вказав та не надав документів, що є військовослужбовцем.

До матеріалів справи документи, які підтверджують статус військовослужбовця були долучені захисником вже при розгляді справи в суді.

За таких обставин посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 та його права були порушенні у зв`язку із незалученням Військової служби правопорядку, є суб`єктивними та необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП України, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. ст. 218–221 цього Кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені посадові особи органів Національної поліції (зокрема й у справах за ст. 130 КУпАП). Тому працівники поліції правомірно склали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Так, доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Бреславець М.Г., наведені у клопотанні є лінією захисту та повністю спростовується наданими та дослідженими судом доказами.

Отже, жодних об`єктивних даних, які б спростовували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до висновку Велика Палата Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 208/712/19 (провадження № 13-47зво22) суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України» (див. пункт 25 цієї постанови).

Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 839632 від 04.07.2025 зазначено, що посвідчення водія не вилучалося та не видавався тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Суд визнає винуватість водія ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом та приходить до висновку, що в його водія міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 стягнення, суд враховує те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, приходить до висновку про накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 12 ч. 5 ЗУ «Про судовий збір» військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також виконанням службових обов`язків.

При цьому, з урахуванням суті справи, що є предметом судового розгляду, ОСОБА_1 не підлягає звільненню від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (р/рUA168999980313020149000020001, отримувач коштів ГУК Харківська обл./Харківська обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. (р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Суддя Н.М. Грошова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua