Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №635/1767/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1767/25

Провадження № 2/635/387/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Омельник М.М.,

при секретарі судового засідання Сліпченко К.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чепурна Дар`я Вікторівна про розірвання спадкових договорів, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_3 , звернулася до суду із позовом, в якому просить розірвати спадковий договір, укладений між нею та ОСОБА_2 10 червня 2016 року, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Також, позивач просить розірвати спадковий договір, укладений між нею та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна ділянка площею 0,1500 га, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 6325157301:00:001:0086.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що їй на праві власності належить вищевказаний житловий будинок та земельна ділянка. ОСОБА_1 є людиною похилого віку, мешкає одна, часто хворіє, за своїм віком і станом здоров`я потребує сторонньої допомоги. 10 червня 2016 року ОСОБА_1 та її дочка - відповідач ОСОБА_2 , уклали два аналогічні спадкові договори (окремо стосовно кожного об`єкту з належних їй житлового будинку та земельної ділянки). За умовами договорів ОСОБА_2 зобов`язалася виконувати розпорядження матері, передбачені цими договорами, і в разі її смерті набуває право власності на майно, яке складається з спірних житлового будинку та земельної ділянки. В п. 6 Спадкового договору (щодо житлового будинку), посвідченого 10 червня 2016 року, реєстр № 203, зазначено, що ОСОБА_2 зобов`язується забезпечувати ОСОБА_1 , харчуванням, доглядом, одягом, доглядати за внутрішнім та зовнішнім технічним станом відчужуваного мною за цим договором житлового будинку, сплачувати комунальні послуги та надавати іншу необхідну допомогу у разі потреби. Всі витрати майнового характеру здійснюватимуться за кошти відчужувача. Аналогічні умови були зазначені і в п. 10 Спадкового договору (щодо земельної ділянки), посвідченого 10 червня 2016 року, реєстр № 205, в якому також зазначено, що ОСОБА_2 зобов`язується забезпечувати ОСОБА_1 , харчуванням, доглядом, одягом, доглядати за станом відчужуваної за цим договором земельної ділянки, сплачувати необхідні платежі та надавати іншу необхідну допомогу у разі потреби. Всі витрати майнового характеру здійснюватимуться за кошти відчужувача. З листопада 2023 року відповідач ОСОБА_2 припинила відвідувати позивача, не забезпечує її продуктами харчування, доглядом, одягом, не доглядає за станом житлового будинку та земельної ділянки, не сплачує комунальні послуги, не надає жодної допомоги у разі потреби. Весь цей час позивач змушена самостійно дбати про себе, все необхідне сама собі купувати, сама доглядати за житловим будинком та земельною ділянкою, змушена звертатися за допомогою до своїх сусідів по допомогу. Позивач вважає, що ОСОБА_2 порушила умови укладених Спадкових договорів. Пунктом 13 Спадкового договору (щодо житлового будинку) зазначено, що у разі невиконання набувачем майна розпоряджень відчужувача на його вимогу цей договір може бути розірваний у судовому порядку. Аналогічні положення зазначені і в п. 17 Спадкового договору (щодо земельної ділянки).

Рух справи.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 березня 2025 року в цивільній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено дату проведення підготовчого судового засідання.

Відповідач правом на надання відзиву не скористалась.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 березня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чепурна Дар`я Вікторівна про розірвання спадкових договорів - закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Позивач у судовому засідання підтримала позовні вимоги, надала пояснення про обставини, що викладені у позові.

Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, надала заяву, якою просить розглянути справу у її відсутність, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилалась на те, що відповідачем не надано жодного доказу на спростування обставин, зазначених у позові. Крім того, відповідач не заперечує проти позовних вимог, про що свідчить відсутність відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 - у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання та смс повісткою. Згідно довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», судову повістку на судове засідання призначене на 01 жовтня 2026 року, остання отримала 20 серпня 2026 року о 15 годині 16 хвилин.

Відповідачем ОСОБА_2 30 вересня 2026 року надано заяву про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи заяву відповідач зазначила, що не може з`явитися до суду з поважної причини (у зв`язку з переломом таранної кістки 20 вересня 2026 року, наклали гипсову пов`язку "чобіток" на 5-6 тижнів повна заборона наступати на ногу впродовж усього періоду фіксації. Забронювала квиток на 30 жовтня 2026 року (знаходиться за межами України). До заяви додані відомості про бронювання електронного квитку на рейс Анталья-Харків, квиток містить позначку "в обробці". Документи, що підтверджують викладені в заяві обставини - не додані.

Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чепурна Дар`я Вікторівна в підготовче судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, враховуючи термін перебування справи в провадженні суду, вік позивачки та кількість заяв про відкладення розгляду справи з боку відповідача вважає заяву ОСОБА_5 такою, що не підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом.

При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року в справі № 318/89/18 (провадження № 61-128св19), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 лютого 2021 року в справі № 904/2979/20, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 757/30424/18 (провадження № 61-993св20), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року у справі № 932/4154/22 (провадження № 61-10679св22), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2024 року в справі № 686/16569/22 (провадження № 61-1306св23)).

Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлено завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 3 частини другої статті 44 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що: "учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України".

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

У даній справі відповідач в судове засідання не з`являється та перед кожним судовим засіданням заявляє клопотання про відкладення, у переважній більшості випадків не надаючи доказів причин неявки до суду, в результаті чого вже протягом шести місяців після закриття підготовчого провадженні справа не розглянута.

Також, суд враховує ту обставину, що відповідачу за її клопотанням було надано строк на укладення договору про надання професійної правничої допомоги, проте відповідач не скористалась своїм правом на отримання платної чи безоплатної правової допомоги.

За таких обставин, з урахуванням процесуальної поведінки ОСОБА_5 (систематичне подання заяв про безпідставне відкладення розгляду справи, неявка в судові засідання), суд кваліфікує такі дії як прояв небажання сприяти виконанню завдання цивільного судочинства та зловживання процесуальними правами. За таких обставин справа підлягає розгляду за матеріалами цивільного позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Харківського районної ради народних депутатів Харківської області 10 грудня 1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Харківської районної ради народних депутатів Харківської області № 877 від 15.11.1988 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , на праві приватної власності в цілому належить ОСОБА_1 .

Запис про право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09 червня 2016 року за № 14897401, розділ № 943925463101, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав № 416183891 від 04 березня 2025 року.

Постановою Верховної ради України «Про перейменування окремих населених пунктів » № 1037-VIII від 17 березня 2016 року назва села «Артемівка» Кулиничівської селищної ради Харківського району змінено на «Благодатне».

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 13 січня 2016 року державним реєстратором Михайловою Я.О. Харківського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Харківській області, індексний номер: 51588218, земельна ділянка, площею 0,1500 га, з кадастровим номером: 6325157301:00:001:0086, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , також належить ОСОБА_1 .

Запис про право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23 грудня 2015 року, номер запису про право власності: 12920112, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 827888463251, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав № 416183891 від 04.03.2025.

10 червня 2016 року ОСОБА_1 (Відчужувач) з однієї сторони, та ОСОБА_2 (Набувач), з другої сторони, уклали спадковий договір, предметом відчуження якого є житловий будинок за вищевказаною адресою. Договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Чепурною Д.В., реєстр № 203

10 червня 2016 року ОСОБА_1 (Відчужувач) з однієї сторони, та ОСОБА_2 (Набувач), з другої сторони, уклали спадковий договір, предметом відчуження якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6325157301:00:001:0086 за вищевказаною адресою. Договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Чепурною Д.В., реєстр № 205.

Приватним нотаріусом ХМНО Чепурною Д.В. на підставі ст. 73 Закону України «При нотаріат» накладені заборони на відчуження зазначеного в договорах майна до припинення чи розірвання спадкових договорів, реєстри № 204, 206.

Умови спадкових вищезазначених договорів є аналогічними.

В п. 6 Спадкового договору (реєстровий номер 203) ОСОБА_2 зобов`язується забезпечувати ОСОБА_1 , харчуванням, доглядом, одягом, доглядати за внутрішнім та зовнішнім технічним станом відчужуваного мною за цим договором житлового будинку, сплачувати комунальні послуги та надавати іншу необхідну допомогу у разі потреби. Всі витрати майнового характеру здійснюватимуться за кошти відчужувача. Аналогічні умови були зазначені і в п. 10 Спадкового договору (реєстровий номер 203).

До позовної заяви долучено акт, складений депутатом Горбань А.І. Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області від 22 січня 2025 року. Як вбачається зі вказаного акту, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно мешкає одна і ніхто за нею не доглядає, всі життєві потреби здійснює за собою самостійно, має тяжкий стан здоров`я та важкі умови проживання.

Також, позивачем до позовної заяви додані платіжні документи про придбання ліків, продуктів харчування та оплати комунальних послуг за період часу 2023-2025 роки.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема, договори та інші правочини.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Поняття спадкового договору закріплене у статті 1302 ЦК України. Сутність його полягає у тому, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Враховуючи зазначене, спадковий договір є двостороннім правочином, за яким набувач зобов`язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно.

Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (постанови Верховного Суду від 08 липня 2022 року у справі № 761/2536/18 (провадження

№ 61-11690св21, від 15 лютого 2023 року у справі № 699/396/21 (провадження № 61-3953св22)).

Для підтвердження наявних правових підстав для розірвання спадкового договору відчужувач повинен надати належні і допустимі докази невиконання набувачем умов спадкового договору.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 грудня 2019 року в справі № 347/853/18 (провадження № 61-10970св19), від 25 січня 2023 року у справі № 716/2395/21 (провадження № 61-11315св22), від 21 листопада 2023 року у справі № 642/4184/21 (провадження № 61-9916св23).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Слід зазначити, що для розірвання спадкового договору відчужувач повинен довести не лише факт ненадання допомоги, але й те, що він звертався до набувача з вимогою (розпорядженням) про забезпечення (зокрема, ліками, продуктами тощо), а набувач ухилився від виконання такої вимоги, що узгоджується з правовими висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 27 березня 2025 року у справі № 243/4527/23, від 19 листопада 2025 року у справі № 755/5483/21, які враховані судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи, а також у постанові від 23 грудня 2025 року у справі № 344/3762/22.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що з 1983 року проживають по сусідству з позивачем та за цей час не бачили, що відповідач ОСОБА_2 приїздила до ОСОБА_1 . Свідки підтвердили факт самостійного проживання позивача. Свідок ОСОБА_6 інколи приносить позивачу продукти харчування та ліки. На даний час ОСОБА_1 допомагають військові.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач нехтувала своїми обов`язками за договорами, не надавала позивачу матеріальної допомоги ані на ліки, ані на продукти харчування. Не надавала іншої допомоги, якої просила позивач, зокрема - не відвідувала у лікарні, не супроводжувала до лікаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Таким чином, врахувавши пояснення свідків, які були допитані в судовому засіданні, а також те, що позивач є особою похилого віку, уклавши спадкові договори, мала обґрунтовані сподівання на отримання допомоги від відповідача у спосіб, визначений у Спадкових договорах, проте, відповідач жодним чином доводи позивача не спростувала, не надала будь-яких доказів на підтвердження виконання умов договору або вчинення позивачем перешкод у виконанні спадкового договору.

Суд бере до уваги, що позивач та відповідачі є матір`ю та дочкою, відповідачу відомо місце проживання матері та засоби зв`язку з нею, у зв`язку із чим, у відповідача не повинно було виникнути жодних перешкод у виконанні своїх зобов`язань за спадковими договорами, чого виправдано очікувала та об`єктивно потребувала позивач.

Отже, позивачем доведено невиконання відповідачем умов спадкових договорів, в свою чергу матеріали справи не містять ані заперечень проти позовних вимог, ані доказів на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов`язань за спадковими договорами, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання спадкових договорів, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 651,1302-1308 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 81, 89, 133, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чепурна Дар`я Вікторівна про розірвання спадкових договорів - задовольнити повністю.

Розірвати Спадковий договір, укладений 10 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чепурною Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 203.

Розірвати Спадковий договір, укладений 10 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чепурною Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 205.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

представник позивача: ОСОБА_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

представник позивача: ОСОБА_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чепурна Дар`я Вікторівна, місцезнаходження: 61089, м. Харків, вул. Біблика, 57.

Повний текст рішення складено та проголошено 05 жовтня 2026 року.

Суддя М.М.Омельник