Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №645/8582/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №645/8582/26

Суддя: Алтухова О. Ю.

Справа № 645/8582/26

Провадження № 3/645/1314/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м.Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м.Харкова, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

28.08.2026 ОСОБА_1 знаходячись за адресою АДРЕСА_1 ухилився від виконання передбачених ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьківських обов`язків по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 28.08.2026 близько 13.12 год. знаходячись за адресою м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 257, скоїв крадіжку майна з торгівельного залу супермаркету «РОСТ», у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не досяг віку притягнення до адміністративної відповідальності до адміністративної відповідальності притягається батько.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, 21.09.2026 через канцелярію подав суду заяву, в якій вину у адміністративному правопорушенні визнав, просив суд суворо не карати та призначити мінімальне покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 184 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, враховуючи вище викладене, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного Кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного Кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Під невиконанням обов`язків по вихованню дітей слід розуміти різні форми бездії, внаслідок чого відсутня належна турбота про виховання та освіту неповнолітніх. Виховання складається з різного роду дій батьків, одним з елементів якого є нагляд за поведінкою дитини. А тому легковажне чи байдуже відношення батьків чи осіб, що їх замінюють, до поведінки дитини, відсутність належного нагляду за поведінкою і її відповідності нормам життя суспільства нерідко ведуть до вчинення дітьми правопорушень. В силу цього підставою для відповідальності батьків в разі вчинення дітьми адміністративних проступків і інших правопорушень є також неналежне виконання батьками обов`язків по вихованню, що призвело до вчинення правопорушення неповнолітнім.

Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей закріплена у ст. 184 КУпАП.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. Об`єктивна сторона відповідного правопорушення, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 162111 від 31.08.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31.08.2026 року з копією паспорта останнього; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 ; рапортом старшого чергового ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області майора поліції Бондар І.В. від 28.08.2026 року про реєстрацію заяви за ЄО № 21370; письмовою заявою адміністратора ТОВ «Некста Рітейл» супермаркету «РОСТ» ОСОБА_3 від 28.08.2026 року; письмовими поясненнями адміністратора ТОВ «Некста Рітейл» супермаркету «РОСТ» ОСОБА_3 від 28.08.2026 року; довідкою про вартість викрадених товарів ТОВ «Некста Рітейл» супермаркету «Рост» від 28.08.2026 року, згідно з якою роздрібна вартість викраденого товару становить за конструктор Бойовий набір робота Дракона Ллойда — 1 од., ціна за одиницю та загальна сума- 503,0 грн; конструктор Битва робота дракона Джея — 1 од., ціна за одиницю та загальна сума 1017,0 грн; Загальна сума втрачених матеріальних цінностей складає: 1520,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вартість викраденого малолітнім товару становить 1520,00 грн.

Відповідно до приписів статті 51 КУпАП (з урахуванням положень Податкового кодексу України щодо визначення розміру податкової соціальної пільги), викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2026 році становить 3328,00 грн.

Оскільки зазначена сума матеріальних збитків (1520,00 грн) є меншою за нормативно встановлений поріг кримінальної відповідальності, вказане діяння не містить ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 Кримінального кодексу України, а кваліфікується виключно як дрібне викрадення чужого майна (адміністративний проступок).

Статтею 12 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент вчинення адміністративного правопорушення досягли шістнадцятирічного віку.

Оскільки малолітній ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент вчинення проступку він не досяг віку, з якого закон дозволяє притягувати особу до юридичної відповідальності. У зв`язку з цим, сама дитина в силу свого віку та не суб`єктом проступку та не підлягає стягненню.

Враховуючи викладене дії ОСОБА_4 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, а останній підлягає до притягнення до адміністративної відповідальність.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.

Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850,00 грн.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 665,60 грн.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю. Алтухова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua