Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №643/21263/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/1055/26

Справа № 643/21263/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026

Салтівський районний суд м. Харкова у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026226200000316 від 25.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області м. Куп`янськ, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, військовослужбовець у військовому званні «солдат», який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , судимий 24.10.2023 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачення, визнане судом доведеним

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 246 від 29.07.2025 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено на посаду стрільця 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 12-ї стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 369 від 06.1 1.2025, солдата ОСОБА_2 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення кримінального правопорушення солдат ОСОБА_2 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу у Збройних Силах України.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат ОСОБА_2 зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно з ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця поводитися з гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини: не допускати самому і стримувати інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), у тому числі пов`язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками.

Порушуючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_2 , маючи умисел на вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, всупереч охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив кримінальне правопорушення - кримінальний проступок за наступних обставин.

Так, 23.06.2026 приблизно в 18 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебував поза місцем проходження військової служби разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_2 розв`язав словесний конфлікт із своєю дружиною ОСОБА_3 , в ході якого розлютився і маючи раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на спричинення їй тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров`ю потерпілої та тілесних ушкоджень, бажаючи їх настання, умисно наніс удар долонею лівої руки в область обличчя ОСОБА_3 праворуч, після чого умисно наніс ще один удар долонею правої руки в область обличчя ОСОБА_3 ліворуч, після чого схопив потерпілу за волосся, спричиняючи їй фізичний біль. Після вчинення вказаних дій ОСОБА_2 , вважаючи свій протиправний умисел доведеним до кінця, самостійно припинив свої протиправні дії.

В результаті умисно нанесених ОСОБА_2 ударів руками, потерпілій ОСОБА_3 були спричинені синець на голові та садно на голові, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин між потерпілою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначених у ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вказане кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України - у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом було перевірено обставини, які були встановлені органом досудового розслідування та вказані ним у обвинувальному акті разом з доданими до нього матеріалами, в яких міститься зокрема, заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складену у присутності захисника ОСОБА_4 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, оскільки учасники судового провадження не заперечують обставини, встановлені органом досудового розслідування, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 як кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Підстави розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України не здійснюється.

Суд, дослідивши обвинувальний акт разом з доданими до нього матеріалами, ухвалює провести судовий розгляд у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, виходячи з наступного.

Прокурор подав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту додана заява обвинуваченого ОСОБА_2 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складена та підписана в присутності захисника ОСОБА_4 , згідно з якою обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_2 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Призначення покарання.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України відсутні.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до положень ст. 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує: характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу віднесений до категорії кримінального проступку; дані про особу обвинуваченого, який на обліку у психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; раніше судимий; наявність обставини, що пом`якшує покарання щирого каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обтяжують його покарання.

Суд звертає увагу, що обвинувачений раніше судимий, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний кримінальний проступок проти здоров`я людини, а тому суд вважає недоцільним призначати покарання у вигляді штрафу.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

На думку суду, призначене покарання ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст. 65 КК України, відповідає тяжкості вчиненого ним кримінально караного діяння та є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Крім того, за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, покарання за яким ним не відбуте.

ОСОБА_2 вчинив новий кримінальний проступок після постановлення вироку Комінтернівським районним судом м. Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, суд вирішив частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.10.2023 року за ч. 2 ст. 125 КК України, яким ОСОБА_2 було засуджено до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, позаяк відповідний клопотань до суду не надходило.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 Кримінального процесуального України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.10.2023 року за ч. 2 ст. 125 КК України, у вигляді 200 годин громадських робіт, остаточно призначивши ОСОБА_2 покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

Строк покарання рахувати з дня зарахування засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирати.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речовий докази у вигляді диску CD-R з аудіо записом зі служби 102 залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до частини 4 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання його копії.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя - ОСОБА_1