Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №629/6906/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/6906/26

Номер провадження 1-кп/629/339/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області кримінальне провадження (№ 12026221110000554) за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, особи з інвалідністю ІІІ групи, військовозобов`язаного, учасника бойових дій, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,

- обвинуваченого – ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2025 р. у справі № 629/7175/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, на підставі ч. 2 ст. 30 КУпАП до стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік приєднано невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначене постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.12.2024 р. у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки 3 місяці і остаточно визначено позбавлення права керування транспортними засобами строком 3 роки 3 місяці.

Після чого, у невстановлений в ході судового розгляду час, за невстановлених в ході судового розгляду обставин, у ОСОБА_3 виник умисел на умисне невиконання зазначеного судового рішення в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2025 р., яка набрала законної сили 03.11.2025 р., будучи ознайомлений з нею належним чином та маючи реальну можливість її виконання, діючи з метою підриву авторитету органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України, в частині обов`язковості виконання судових рішень, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на невиконання вказаного судового рішення в частині позбавлення права керування транспортними засобами, 12.05.2026 р., о 12-29 годині, керував автомобілем марки Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі між населеними пунктами сел. Миролюбівка та с. Захарівське, Лозівського району, Харківської області, де був зупинений працівниками ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, якими встановлено, що останній позбавлений права керувати транспортними засобами строком на три роки три місяці, відповідно до вище вказаної постанови суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні винним себе визнав у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та пояснив, що в зазначені в обвинувальному акті, місці, час, дні вчинив дане кримінальне правопорушення, всі викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. Розуміє наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України та наполягає на її застосуванні, щиро розкаявся у вчиненому.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчинені ним кримінального правопорушення, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 доказана, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, а саме: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв нетяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, військовозобов`язаний, зі слів обвинуваченого є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІІ групи.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд не убачає.

Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії нетяжкого злочину, особи обвинуваченого, який визнав свою винуватість у вчинені ним кримінального правопорушення, щиро розкаявся, обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкцій обвинувачення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Речові докази – DVD-R диск, на якому маються відео файли з нагрудних відео реєстраторів поліцейських ВРПП, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1