Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №641/7949/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/4805/2026Справа № 641/7949/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (АТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» в особі представника Мєшніка К.І. звернулося до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.07.2024 у розмірі 30 431,66 грн станом на 07.06.2026, з яких: 23 730,19 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4 892,62 грн заборгованість за пенею; 1 808,85 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.07.2024 ОСОБА_1 встановив мобільний застосунок monobank, пройшов дистанційну ідентифікацію та верифікацію і підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг та Запевнення Клієнта, які разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі - Умови), Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір). На підставі Договору відповідачу відкрито поточний рахунок, випущено платіжну картку № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт у розмірі 9 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач не сплачував щомісячні мінімальні платежі, станом на 03.02.2026 прострочення сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відповідно до п. 5.16 розділу ІІ Умов відбулося істотне порушення зобов`язань і вся заборгованість стала простроченою; 03.02.2026 банк направив відповідачу повідомлення про істотне порушення умов Договору, а 29.05.2026 кредит став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості банк нараховував неустойку, передбачену Тарифами, а за несвоєчасне виконання вимоги про повне повернення заборгованості - відповідальність за порушення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних відповідно до п. 8.20 розділу І Умов та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 30 431,66 грн, а також відшкодувати понесені судові витрати.

Відповідач правом на відзив не скористався.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026 справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 13.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 10.09.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у клопотанні, доданому до позовної заяви, просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач у судові засідання 10.09.2026 та05.10.2026 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток на зареєстровану адресу: місця проживання, що згідно зі ст. 128, 130, 272 ЦПК України вважається належним повідомленням. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

10.07.2024 ОСОБА_1 зареєструвався у мобільному застосунку monobank та пройшов дистанційну ідентифікацію і верифікацію шляхом відеоверифікації працівником банку з направленням одноразових паролів на номер телефону НОМЕР_2 , що зазначено у Довідці про етапи реєстрації.

Відповідач підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка містить його персональні дані та відмітку про виконання ідентифікації та верифікації представником банку Коломійцем С.І. В Анкеті-заяві відповідач просив відкрити йому поточний рахунок та встановити кредитний ліміт до 500 000 грн; погодився, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит нараховується процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом (п. 1, 2 Анкети-заяви). У п. 4 Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з відкритим ключем, який використовуватиметься ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Відповідно до п. 5 Анкети-заяви невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта, з підписанням якого Договір набуває чинності.

Підписавши Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, відповідач підтвердив отримання примірника Договору в мобільному застосунку, ознайомлення та згоду з умовами Договору, укладення Договору та зобов`язався виконувати його умови (п. 1), погодився з правом банку в односторонньому порядку змінювати розмір кредитного ліміту (п. 3), визнав УЕП аналогом власноручного підпису (п. 6).

Паспортом споживчого кредиту Чорної картки monobank, підписаним відповідачем 10.07.2024, та Тарифами за карткою передбачено: тип кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом; строк дії кредитної лінії 25 років; пільгова процентна ставка 0,00001 % річних; базова процентна ставка 3,1 % на місяць (37,2 % річних); збільшена процентна ставка 6,2 % на місяць у разі наявності простроченої заборгованості; щомісячний платіж 4 % від заборгованості (не менше 100 грн); штрафи за порушення зобов`язань за кредитом залежно від кількості днів прострочення (50 грн; 100 грн; 100 грн + 6,2 % від суми загальної заборгованості); відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних; пеня не передбачена.

Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту та випискою за рахунком 10.07.2024 о 13:18:29 до платіжної картки № НОМЕР_1 , відкритої на ім`я відповідача, встановлено кредитний ліміт у розмірі 9 000,00 грн.

Відповідно до виписки про рух коштів по картці за період з 10.07.2024 по 07.06.2026 відповідач з 07.07.2025 систематично здійснював видаткові операції за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором станом на 07.06.2026 прострочена заборгованість за тілом кредиту виникла 31.10.2025 (396,76 грн), з 02.02.2026 простроченою обліковується вся заборгованість за тілом кредиту в сумі 23 730,19 грн. У графі «Нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості» розрахунку відображено нарахування процентів: 1 626,41 грн (31.10.2025), 550,50 грн (30.11.2025), 568,85 грн (31.12.2025), 568,85 грн (31.01.2026). У графі «Сума пені» відображено: 123,82 грн (01.11.2025), 332,30 грн (01.12.2025), 460,68 грн (01.01.2026), 588,84 грн (01.02.2026), а також 48,38 грн (02.02.2026), 1 408,69 грн (01.03.2026), 1 691,85 грн (01.04.2026), 1 743,70 грн (01.05.2026), разом накопичувальним підсумком 4 892,62 грн; у графі «Нараховано за порушення грошового зобов`язання» 1 808,85 грн (01.06.2026).

Доказів здійснення відповідачем платежів на погашення заборгованості після 18.09.2025 матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису відповідно до законодавства у сфері електронних довірчих послуг або аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію банком шляхом відеоверифікації з використанням його паспортних даних; Анкета-заява, Запевнення Клієнта та Умови підписані відповідачем удосконаленим електронним підписом, ключова пара якого згенерована під час реєстрації відповідача у мобільному застосунку; відкритий ключ цього підпису зазначений в самій Анкеті-заяві, а сторони в п. 4 Анкети-заяви та п. 6 Запевнення погодили визнання такого підпису аналогом власноручного підпису; результати перевірки підпису підтверджують цілісність підписаних документів. Поточний рахунок, відкриття якого просив відповідач в Анкеті-заяві, збігається з рахунком, до якого випущено картку № НОМЕР_1 та за яким надано виписку.

Отже, Договір укладено в письмовій (електронній) формі з дотриманням вимог ст. 207, 639 ЦК України та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; його умови щодо розміру процентів, порядку повернення кредиту та відповідальності визначені в Анкеті-заяві, Умовах, Тарифах та Паспорті споживчого кредиту, з якими відповідач погодився.

Банк виконав свої зобов`язання, встановивши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 9 000,00 грн, яким відповідач користувався, що підтверджується довідкою про розмір встановленого ліміту та випискою про рух коштів по картці.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути 23 730,19 грн як залишок заборгованості за тілом кредиту. Разом з тим з виписки та розрахунку заборгованості вбачається, що ця сума, крім використаних відповідачем кредитних коштів та платежів за операціями розстрочки, включає суми, які банк відповідно до п. 5.10.1, 5.22 розділу ІІ Умов списав за рахунок кредитного ліміту в погашення процентів та неустойки, а саме: проценти за користування кредитом, відображені у розрахунку як нараховані, у сумі 3 314,61 грн (1 626,41 + 550,50 + 568,85 + 568,85); суми 73,82 грн, 232,30 грн, 360,68 грн та 488,84 грн (разом 1 155,64 грн), які у виписці мають призначення «% за кредитом», проте у розрахунку заборгованості самим позивачем відображені у графі «Сума пені» (разом із штрафами: 123,82 грн, 332,30 грн, 460,68 грн, 588,84 грн); штрафи у сумі 350,00 грн (50,00 + 100,00 + 100,00 + 100,00).

Проценти у сумі 3 314,61 грн нараховані за договірною ставкою в період до настання істотного порушення зобов`язань (02.02.2026) та до пред`явлення вимоги про повне повернення кредиту, а їх погашення за рахунок кредитного ліміту прямо передбачене п. 5.9, 5.10.1, 5.22 розділу ІІ Умов, з якими відповідач погодився. Такі проценти відповідають ч. 1 ст. 1048, ст. 1056-1 ЦК України і правомірно включені до складу заборгованості.

Водночас неустойка (штраф, пеня) не змінює своєї правової природи внаслідок її погашення за рахунок кредитного ліміту та обліку у складі тіла кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026, затвердженим Законом України від 14.07.2026 № 4928-IX. Станом на день ухвалення рішення воєнний стан не припинено та не скасовано.

Оскільки зазначені суми неустойки в розмірі 1 505,64 грн (1 155,64 + 350,00) нараховані відповідачу за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у період дії воєнного стану, вони не підлягають включенню до заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту, яка підлягає стягненню, становить 22 224,55 грн (23 730,19 - 1 505,64).

Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 4 892,62 грн суд зазначає таке

Відповідно до розрахунку заборгованості ця сума складається з нарахувань 48,38 грн (02.02.2026), 1 408,69 грн (01.03.2026), 1 691,85 грн (01.04.2026) та 1 743,70 грн (01.05.2026), які позивач сам визначив як пеню, а у виписці вони переважно відображені як «Штрафи». Нарахування здійснені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання після настання істотного порушення, тобто є неустойкою у розумінні ст. 549 ЦК України. Оскільки прострочення мало місце в період дії воєнного стану, відповідач на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку її сплати. У задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 1 808,85 грн, суд дійшов таких висновків.

Позивач обґрунтовує цю вимогу п. 8.20 розділу І Умов та ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто як відповідальність за прострочення виконання вимоги про повне повернення заборгованості за кредитом у розмірі 74,4 % річних. Відповідно до виписки ця сума складається з нарахувань 568,85 грн та 1 240,00 грн, здійснених 01.06.2026.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальника у період дії воєнного стану звільнено від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. Крім того, заявлена сума не відповідає арифметично передбаченому п. 8.20 Умов розміру відповідальності (74,4 % річних від простроченої суми за період з 29.05.2026), а позивач не навів розрахунку, з якого можна встановити базу, період і ставку нарахування. За таких обставин у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Інші доводи позивача висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 22 224,55 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 58687044979 від 07.07.2026. Позовні вимоги задоволено на 73,03 % (22 224,55 грн від 30 431,66 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 944,38 грн (2 662,40 грн ? 22 224,55 грн / 30 431,66 грн).

Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.07.2024 у розмірі 22 224,55 грн (двадцять дві тисячі двісті двадцять чотири гривні 55 копійок), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 944,38 грн (одна тисяча дев`ятсот сорок чотири гривні 38 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Я.Василенко