Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №953/6813/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6813/26

н/п 2-др/953/66/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Мартиненко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Пустовалової Інни Сергіївни про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі №953/6813/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Гриценко Євген Вікторович про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

УСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Гриценко Євген Вікторович про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.09.2026 провадження у справі закрите в звязку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

21.09.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Пустовалової Інни Сергіївни надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування заяви зазначає, що за результатами розгляду справи судом провадження у справі закрите в звязку із відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Під час судового розгляду справи відповідачем було своєчасно зроблено заяву про те, що докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом пяти днів після ухвалення рішення суду.

У відповідача виник безумовний фінансовий обов`язок зі сплати адвокату 20 000,00 грн за надані послуги правничої допомоги, понесений безпосередньо у зв`язку з ініціюванням позивачкою даного судового процесу.

Представник зазначила, що інтереси відповідача ОСОБА_1 у даній справі представляла адвокат Пустовалова Інна Сергіївна, яка діяла на підставі Договору про надання правничої допомоги № 05/06/26 від 05.06.2026 року та Ордера серії АХ № 1356048.

Згідно з умовами Договору про надання правничої допомоги № 05/06/26 від 05.06.26 та Акту приймання-передачі наданих послуг від 19.09.2026 року, адвокатом було надано, а відповідачем прийнято комплекс послуг з професійної правничої допомоги під час розгляду справи № 953/6813/26 на загальну суму 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до умов договору та акту приймання-передачі послуг, зазначена сума гонорару підлягає сплаті відповідачем на користь адвоката протягом 30 днів з моменту прийняття рішення судом по справі.

Зазначений розмір гонорару є співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг, підготовленими процесуальними документами та часом, витраченим адвокатом.

У судове засідання сторони не з`явилися. Водночас судом встановлено, що про дату, час та місце судового розгляду справи вони були повідомлені належним чином. Факт належного повідомлення підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів, у тому числі довідкою про доставку електронного документа «Судова повістка про виклик до суду», що свідчить про доведення до відома сторін інформації про дату, час та місце судового засідання.

Суд, вивчивши заяву адвоката Пустовалової І.С., перевіривши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Райх Л.М. провадження у справі закрите в звязку із відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 тисяч грн.

21.09.2026 до суду від представника відповідача – адвоката Пустовалової І.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивачки ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 20 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами встановленими ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, від 12 травня 2021 року у справі №873/79/20).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).

Суд, з урахуванням вказаних правових висновків вважає, що за своєю правовою природою договір про надання правових послуг укладається лише в інтересах сторін цього договору, а тому в частині розміру понесених стороною витрат він не є обов`язковим для третіх осіб у разі, якщо він виходить поза межі вимог співмірності, які визначені у нормі ч. 4 ст. 137 ЦПК України, яка передбачає, що: розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. З аналізу даної правової норми можна прийти до висновку, що гонорар адвоката може визначатися або у фіксованому розмірі або ж у вигляді погодинної оплати.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до комплексних договорів, які містять умови договорів про надання послуг та про правове представництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стосовно доказів на обґрунтування заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пустовалової І.С., суд зазначає наступне.

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/26 від 05.06.2026 року та Ордера серії АХ № 1356048, укладеного між адвокатом Пустоваловою І.С. та клієнтом ОСОБА_1 вбачається, що загальний розмір гонорару Адвоката встановлюється Сторонами на підставі укладених Додаткових угод до цього Договору, що є невід`ємними його частинами з моменту їхнього підписання (п. п. 4.1, 4.2 договору).

Як вбачається з акту приймання надання послуг за Договором № 05/06/26 від 05.06.2026 року про надання професійної правничої допомоги від 19.09.2026 вбачається, що вартість послуг адвоката складає 20 000 гривень.

Зі звіту про надання правової допомоги за договором від 19.09.2026 року суми судових витрат, які ОСОБА_3 понесла у зв`язку з розглядом справи, складає 20 000 гривень та включає в себе наступне:

-консультація клієнта та з`ясування відомих обставин справи – 1 година – 3 000 грн;

-ознайомлення з матеріалами справи, збирання доказів, формування правової позиції по справі – 3 години – вартість 9 000 грн.;

-підготовка відзиву та доказів – 2 години – 6 000 грн.;

-представництво інтересів клієнта у суді – 2 000 грн.;

Загальна вартість наданих Адвокатом послуг становить 20 000 гривень.

Критерії співмірності витрат на професійну правничу допомогу визначені частиною 4 статті 137 ЦПК України та загальною нормою ст. 11 ЦПК України.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, з урахуванням заперечень відповідача стосовно розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат.

У зв`язку з чим, суд вважає можливим стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000 гривень.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 137-141, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Пустовалової Інни Сергіївни про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі №953/6813/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Гриценко Євген Вікторович про визнання недійсним договору купівлі-продажу – задовольнити частково.

Ухвалити по цивільній справі №953/6813/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Гриценко Євген Вікторович про визнання недійсним договору купівлі-продажу додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.Л. Шаренко