Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №619/3966/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3966/26

провадження № 2/619/2306/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого – суддіБолибока Є.А.

за участюсекретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/3966/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: Харківська філія ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»;

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позов про стягнення вартості за послуги з розподілу природного газу,

Стислий виклад позиції сторін.

11 червня 2026 року Харківська філія ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», в особі представника Бєлоголової О.С., через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 про вартості послуги з розподілу природного газу за період 01.07.2023 по 31.05.2026 в сумі 25 405,20 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що у спірних правовідносинах ОСОБА_1 має статус споживача природного газу, оскільки згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) – фізична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. Відповідач має непогашену заборгованість з оплати послуг розподілу природного газу, в зв`язку з чим Оператором ГРМ були подані заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з розподілу природного газу. 13.05.2026 Дергачівським районним судом Харківської області видано судовий наказ у справі №619/3061/26 про стягнення з відповідача 17 906,06 грн заборгованості за послугу розподілу природного газу та 332,80 грн судового збору. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 26.05.2026 цей судовий наказ скасовано. У заяві про скасування судового наказу відповідач зазначив, що Оператор ГРМ нараховує зайві кіловати, стягує суму, яка не відповідає дійсності, а він оплачує послуги розподілу природного газу в міру можливості, тому вимога позивача є незаконною. Відповідач вважає, що вищевказані аргументи є підставою для неоплати послуг розподілу природного газу стягувачу – ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Зазначає, що з 01.07.2023 Оператором ГРМ на території Харківської області є Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», а дію ліцензій попереднього Оператора ГРМ – АТ «Харківгаз» - зупинено. Також звертає увагу, що Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» не визначена вказаними постановами НКРЕКП як правонаступник попереднього Оператора ГРМ, а отже, позивачем нараховується та пред`являється до стягнення заборгованість, яка виникла у споживача – відповідача у справі – з моменту отримання ліцензії на здійснення діяльності з розподілу природного газу саме Харківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», а саме з 01.07.2023 року. Заборгованість споживача виникла з 01.07.2023, тобто з моменту здійснення Оператором ГРМ ліцензованої діяльності. Станом на дату подачі даної позовної заяви заборгованість відповідачем не сплачена і складає 25405,20 грн. за період з 01.07.2023 по 31.05.2026.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, посилаючись на те, що показники, які надав позивач, різняться на шість тисяч кубів, про що надав відповідну заяву.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

17 червня 2026 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі та призначено перше судове засідання на 09 год 30 хв 16 липня 2026 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 02 липня 2026 року, але не менше п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 07 липня 2026 року. Запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 13 липня 2026 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

11 липня 2026 року представник позивача Бєловол О.О. через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання про перенесення розгляду справи.

16 липня 2026 року представник відповідача – Остропілець В.І. подала до суду клопотання про відкладення судового засідання.

16 липня 2026 року судове засідання відкладено на 13 год 00 хв 09.09.2026.

11 липня 2026 року представник позивача Бєловол О.О. через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

08 вересня 2026 року судове засідання відкладено на 13 год 00 хв 16.09. 2026.

15 вересня 2026 року представник відповідача – Остропілець В.І. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

16 вересня 2026 року судове засідання відкладено на 09 год 05 хв 01.10.2026.

Представник позивача Бєловол О.О. підтримала вимоги позовної заяви та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги не визнає у повному обсязі, так як показники, які надав позивач, різняться на шість тисяч кубів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач - є газорозподільним підприємством, що здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на території Харківської області починаючи з 01.07.2023, зокрема надає послуги з розподілу природного газу за адресою домоволодіння: АДРЕСА_1 .

Підтвердженням (акцептуванням) приєднання до умов публічного договору відповідача є власноруч підписана заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу та фактична сплата за послуги розподілу природного газу по особовому рахунку за адресою споживача та вбачається з розрахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу (п. 1.3. Договору).

Пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі , для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт . Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

На момент отримання ліцензії на провадження діяльності з розподілу природного газу на території Харківської області Харківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» відповідач вже був приєднаний до газорозподільної мережі та був власником земельної ділянки за адресою газоспоживання (копія державного акту про право приватної власності на землю додається) і також на відповідача був оформлений особовий рахунок споживача НОМЕР_1 . Ці обставини підтверджують приєднання відповідача до газорозподільних мереж ще до дати видачі ліцензії позивачу, як Оператору ГРМ.

Відповідач не подавав заяву про розірвання типового договору розподілу природного газу та не відмовився від використання природного газу, а відтак Оператор ГРМ забезпечував та забезпечує домоволодіння відповідача цілодобовим доступом до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу, тобто надає відповідні послуги із розподілу природного газу.

Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснює функції Оператора ГРМ відповідно до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 №1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 28.06.2023 №1131.

Відповідно до вищевказаних постанов, з 01.07.2023 Оператором ГРМ на території Харківської області є Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», а дію ліцензій попереднього Оператора ГРМ – АТ «Харківгаз» - зупинено.

Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» не визначена вказаними постановами НКРЕКП як правонаступник попереднього Оператора ГРМ, а отже, позивачем нараховується та пред`являється до стягнення заборгованість, яка виникла у споживача – відповідача у справі – з моменту отримання ліцензії на здійснення діяльності з розподілу природного газу саме Харківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», а саме з 01.07.2023 року.

Заборгованість споживача виникла з 01.07.2023, тобто з моменту здійснення Оператором ГРМ ліцензованої діяльності.

У зв`язку з систематичною не сплатою відповідача за послуги розподілу природного газу за адресою об`єкта відповідача, згідно з виписки з особистого рахунку відповідача сума заборгованості за послуги розподілу природного газу за період з 01.07.2023 по 31.05.2026 складає 25 405,20 грн.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ TOB «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» - є газорозподільним підприємством, що здійснює діяльність з розподілу природного газу в Харківській області. В своїй роботі керується Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс), затвердженого постановою Національної комісії/ що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2494, Правилами безпеки систем газопостачання тощо.

Закон України «Про ринок природного газу» визначає наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи ; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач .

Відповідно до Кодексу ГРМ Оператор газорозподільної системи – суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (далі - Оператор ГРМ, Позивач) є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на території Харківської області починаючи з 01.07.2023, зокрема надає послуги з розподілу природного газу за адресою домоволодіння споживача: АДРЕСА_1 .

Зазначену діяльність позивач здійснює відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, Регулятор) від 26.12.2022 №1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 28.06.2023 №1131.

Підпунктом 3 пунктом 1 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ встановлено, що дія цього Кодексу ГРМ поширюється на операторів газорозподільних систем , замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

У спірних правовідносинах ОСОБА_1 має статус споживача природного газу, оскільки згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) – фізична особа, Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.06.2026 2 об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГРС та іншими нормативно правовими актами.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті Закону типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС, зокрема, передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі – Договір).

Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1 Договору).

На виконання пункту 2 Кодексу ГРС типовий договір розподілу природного газу розміщено на веб-сайті Оператора ГРМ та знаходиться у вільному доступі (посилання на офіційний сайт в мережі Інтернет https://grmu.com.ua/).

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору).

Пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Судом установлено, що за умовами укладеного між сторонами договору персоніфікованими даними споживача є: ЕІС-код 56XM33А976450502, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 . Відповідач обліковується як споживач з отримання послуг розподілу природного газу за вищезазначеною адресою за зареєстрованим на нього особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Згідно з розділом ІХ глави 4 пункту 4 Кодексу ГРС, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно наддасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Отже, величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу (пункт 6.1. Договору).

У зв`язку з систематичною не сплатою відповідача за послуги розподілу природного газу за адресою об`єкта відповідача, згідно з виписки з особистого рахунку відповідача ОСОБА_1 сума заборгованості за послуги розподілу природного газу станом з 01.07.2023 по 31.05.2026 складає 25 405,20 грн.

У своїй заяві відповідач не погоджується з зазначеним розрахунком, посилаючись на те, що показники, які надав позивач, різняться на 6 000 м3.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості, або підтверджували її часткове погашення, також не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань. Також відповідачем не було надано свого контррозрахунку, а тому суд при ухваленні рішення керується розрахунком, який надано позивачем.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, спричинена неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, спричинена майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її спричинила.

На час розгляду справи відповідачем не надано відомостей про сплату вартості послуги з розподілу природного газу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від обов`язку з виплати коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми матеріали справи не містять, а тому, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18).

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати вартості послуги з розподілу природного газу.

Отже, суд з урахуванням усіх обставин справи, вважає доведеним вимоги позивача про стягнення вартості послуги з розподілу природного газу.

Також суд відмічає таке.

Принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу статті 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України також гарантують те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу.

Так, у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Зв`язок принципів змагальності та рівності акцентовано також у деяких рішеннях Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, п. 50), в аспекті змагальності, наголошується на тому, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд; стаття 6 Конвенції, в той же час, не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами. Аналогічна позиція також міститься у рішенні в справі «Олюджіч проти Хорватії» (Olujic v Croatia), №22330/05, п. 77).

В інших рішеннях цього Суду сформовані такі підходи до розуміння принципу змагальності: згідно зі статтею 19 Конвенції обов`язок Суду полягає у забезпеченні дотримання зобов`язання, що здійснюються Договірними сторонами Конвенції, зокрема, його функція не стосується фактів чи законів, які враховані національним судом, якщо тільки вони не порушили прав та свобод, захищених Конвенцією; Суд не може погодитися принципово та абстрактно з тим, щоб незаконно отримані докази можуть бути допустимими («Schenk v. Switzerland, заява №10862/84, п.п 45-46; «Garcia Ruiz v. Spain», заява №30544/96, п. 28; Spang v. Switzerland, №45228/99, п. 32); Суд повторює, що він не уповноважений замінювати свою оцінку фактичних обставин, зроблену національними судовими органами, проте відповідно до прецедентної практики Суду вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Харківської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» вартість послуги з розподілу природного газу за період з 01.07.2023 по 31.05.2026 в сумі: 25 405,20 грн (двадцять п`ять тисяч чотириста п`ять гривень 20 копійок), стягнуті кошти перерахувати на рахунок із спеціальним режимом використання IBAN: НОМЕР_3 в Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 45051254.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), стягнуті кошти перерахувати на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_4 в Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ 45051254.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: Харківська філія ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код 45051254;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок