Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №564/4386/25 — Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4386/25

18 серпня 2026 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Л. А. розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ, за ч.1 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Костопільського районного суду Рівненської області надійшли матеріали (протокол серії ЕПР1 № 462247 від 23.09.2025 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Захисником — адвокатом Давиденко А.О. подано до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі.

Клопотання мотивоване тим, що сторона захисту вважає протокол серії ЕПР1 № 462247 від 23.09.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 , необґрунтованим.

Так, під час зупинки транспортного засобу поліцейським не було належним чином повідомлено конкретну та законну підставу зупинки відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Підставу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 35 зазначеного Закону, поліцейський назвав лише після запитання водія, при цьому відповідна інформація про причетність водія до правопорушення належними доказами не підтверджена.

Після зупинки поліцейський без належних підстав запропонував водієві пройти огляд на стан сп`яніння та проїхати до медичного закладу. Водночас об`єктивних ознак алкогольного чи іншого сп`яніння у водія встановлено не було.

У зв`язку з цим сторона захисту вважає, що подальші вимоги поліцейського щодо проведення огляду були наслідком незаконної зупинки транспортного засобу, а отримані внаслідок таких дій докази не можуть бути покладені в основу притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, матеріали справи, на думку сторони захисту, не містять належних, допустимих та достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис не підтверджує належної законної підстави зупинки, а також належного роз`яснення водієві його прав та обов`язків.

З огляду на принцип презумпції невинуватості та положення ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.

Таким чином, сторона захисту вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Його захисник — адвокат Давиденко А.О. — підтримав клопотання про закриття провадження у справі з підстав, викладених у ньому.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 462247 від 23.09.2025 року, 23 вересня 2025 року о 05 год. 25 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , у н.п. Костопіль у стані алкогольного сп`яніння.

Результат проведеного огляду становить 0,30 проміле.

Таким чином, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння та проведення відповідного огляду визначений ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі — Інструкція).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у такому стані.

Згідно з п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 розділу І Інструкції визначено перелік ознак алкогольного сп`яніння, до яких належать: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, саме наявність передбачених Інструкцією ознак сп`яніння є фактичною підставою для проведення щодо водія огляду на стан сп`яніння.

Дослідивши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд не встановив на них об`єктивного підтвердження наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зазначених працівником поліції.

З відеозаписів убачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 чітко відповідає на поставлені запитання, послідовно висловлює свої думки, його мовлення є зрозумілим, поведінка відповідає обстановці, а вимоги працівників поліції він сприймає та виконує.

При цьому на відеозаписах не зафіксовано об`єктивних проявів порушення мови, поведінки, що не відповідає обстановці, чи інших ознак алкогольного сп`яніння, визначених п. 3 розділу І Інструкції.

У даному випадку належними та допустимими доказами не підтверджено наявності передбачених Інструкцією об`єктивних ознак сп`яніння, які б створювали достатні підстави для проведення щодо ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння.

Разом із тим суд враховує, що результат проведеного огляду становить 0,30 проміле. При цьому зазначений результат сам по собі не може бути оцінений відокремлено від інших обставин справи, зокрема від відсутності на відеозаписах об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння та поведінки ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції.

Після ознайомлення з результатом огляду ОСОБА_1 не погодився з його результатом, категорично заперечив факт вживання алкогольних напоїв, оскільки їде на службу, поспішає на 08.00 год, та висловив бажання пройти повторний огляд. Зазначена обставина зафіксована на відеозаписі, зокрема приблизно на 7-й хвилині.

За таких обставин суд вважає, що волевиявлення ОСОБА_1 не може бути однозначно розцінене як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки він фактично висловив готовність пройти такий огляд повторно .

Разом із тим працівники поліції не забезпечили належного роз`яснення ОСОБА_1 порядку проходження огляду в закладі охорони здоров`я та правових наслідків відмови від такого огляду, а також не забезпечили належного оформлення його волевиявлення.

Суд також враховує, що після проведення огляду, результат якого становив 0,30 проміле, та за наявності твердження працівників поліції про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння останнього фактично не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Матеріали справи також не містять відомостей про тимчасове вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія та видачу йому тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 266 КУпАП водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами.

При цьому відповідно до ст. 265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, за яке може бути накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, посвідчення водія тимчасово вилучається з видачею тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами.

Зазначені обставини в сукупності з відсутністю на відеозаписах об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння, результатом огляду 0,30 проміле, категоричною незгодою ОСОБА_1 із результатом огляду та його висловленим бажанням пройти повторний огляд, а також неналежним роз`ясненням працівниками поліції порядку такого огляду та його правових наслідків свідчать про недотримання працівниками поліції встановленого законом порядку виявлення ознак сп`яніння та документування обставин, які стали підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За таких обставин суд не може визнати доведеним належними та допустимими доказами факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також факт його відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі №564/4286/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяЛ. А. Грипіч