Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №552/5930/26
Суддя: Сингаївська Т. С.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5930/26
Провадження № 1-кп/552/832/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.10.2026 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря – ОСОБА_2
прокурора – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого – ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві матеріали кримінального провадження №12026052510001336 від 19.05.2026 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Приблизно у лютому 2026 року у вечірній час доби (більш точний час встановити не виявилося можливим) ОСОБА_4 проходив поблизу будівлі Слов`янської ЗЗСО І–ІІІ ст. № 17 Слов`янської міської ради, розташованої за адресою: Донецька область, Краматорський район, м.Слов`янськ, вул.Олімпійська,4. З метою задоволення власних фізіологічних потреб ОСОБА_4 зайшов за будівлю вказаного закладу освіти та побачив пошкоджену внаслідок бойових дій стіну будівлі. Після цього у нього виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 у лютому 2026 року у вечірній час доби (більш точний час встановити не виявилося можливим), достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що посягає на чуже майно, на яке не має жодного права, через зруйновану внаслідок бойових дій стіну проник до будівлі Слов`янської ЗЗСО І–ІІІ ст. № 17 Слов`янської міської ради, розташованої за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Олімпійська, 4, що є іншим приміщенням, де на другому поверсі вказаної будівлі проник до аудиторії, звідки таємно викрав принтер марки «Pantum M6700D» з інвентарним номером 101480056, вартістю 4409,17 грн, який належить Слов`янській ЗЗСО І–ІІІ ст. № 17 Слов`янської міської ради.
Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв Слов`янській ЗЗСО І–ІІІ ст. № 17 Слов`янської міської ради матеріальну шкоду на загальну суму 4409,17 грн.
Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю.
Представник потерпілого ОСОБА_5 до суду не з`явився, надавши суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.
Прокурор та обвинувачений вважали за доцільне розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та суд упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз`яснено те, що, якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, дав показання згідно обвинувального акту, суд, за згодою прокурора і обвинуваченого, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, та обмежитись дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання за скоєне, суд керується положеннями ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря -психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину і судовому розгляду.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.
Зважаючи на викладене, при призначенні покарання, з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, враховуючи обставини, які пом`якшують його покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до скоєного, беручи до уваги думку прокурора, думку обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні йому покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, при цьому вважає за доцільне звільнити обвинуваченого від відбування покарання із іспитовим строком у відповідності до вимог ст. 75 КК України, із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили продовжити у вигляді особистого зобов`язання.
Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368-371, 373, 374КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду обов`язки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
-не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
До набрання вироком законної сили продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Речовий доказ: принтер в корпусі білого кольору марки «Pantum M6700D» з інвентарним номером 101480056 - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим - у той же строк з моменту його отримання.
Роз`яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку в день його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua