Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №554/9564/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №554/9564/26

Суддя: Соловйова О. О.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №554/9564/26

Провадження № 2/552/4780/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді: Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Петрової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та заочного розгляду в приміщенні Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2026 року представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 21.02.2022 року відповідачу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відкрило кредитний рахунок (договір № 765742143). Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до боржників, в т.ч. за договором № 765742143.

28.05.2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28/0525-01 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до боржників, в т.ч. за договором № 765742143.

16.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 16/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до боржників, в т.ч. за договором № 765742143.

Тому, представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за договором № 765742143 від 21.02.2022 року у розмірі 25104,20 грн., яка складається з: 22000,00 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту, 3104,20 грн. – заборгованість за відсотками.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 29.07.2026 року справу постановлено передати за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

26.08.2026 року справа надійшла до Київського районного суду м. Полтави та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Соловйовій О.О.

Ухвалою суду від 26.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, направивши за місцем реєстрації відповідача копію рішення суду для відома.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Договір з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» є договором приєднання, коли підписуючи відповідну заяву про надання картки та відкриття картрахунку, клієнт приєднується до розроблених фінансовою установою відповідних умов, які є однаковими для всіх клієнтів. Про зазначене свідчить, зокрема, назва цієї заяви «Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг».

Згідно вказаної анкети-заяви позичальника, відповідач підтвердив згоду, що заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, та тарифами банку складають договір з банком, про ознайомлення з яким і розписався клієнт в заяві.

Судом встановлено, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем був підписаний кредитний договір № 765742143 від 21.02.2022 року.

У судовому засіданні досліджено виписку за договором № 765742143 від 21.02.2022 року, в якій зазначені операції щодо використання відповідачем кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.

Таким чином, із наданих документів встановлено, що відповідач не виконував належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього Кодексу, а саме положення про позику.

Статтею 1050 ЦК передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки, відповідач належним чином не виконував зобов`язання за договором, укладеним з позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Вирішуючи спір, суд також приймає до уваги наступне законодавство.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього Кодексу, а саме положення про позику (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Положеннями ст. ст. 1048, 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078, 1080 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Зі змісту норм ст. ст. 525, 526 ЦК України, встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі наявних в матеріалах справи договору факторингу, право грошової вимоги, строк зобов`язань за якими настав до третіх осіб-боржників, перелік яких, підстави виникнення права грошової вимоги та її сума сформованих в реєстрах боржників.

В той же час, відповідачем будь-яких заперечень та доказів стосовно відсутності боргу, його погашення або незгоди з розрахунком суми заборгованості суду не надано.

Відповідачем належні та допустимі докази у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України щодо належного виконання ним зобов`язань не надані, розрахунок заборгованості у встановленому законом порядку не спростовано.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 22 000,00 грн., заборгованості за відсотками в розімрі 3104,20 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Окрім того, позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги.

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 280-286 ЦПК України, ст. ст. 509, 526-527, 530, 610, 612, 624-625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13) заборгованість за кредитним договором № 765742143 від 21.02.2022 року у розмірі 25104,20 грн., (22000,00 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту, 3104,20 грн. – заборгованість за відсотками), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повний текст рішення суду складений 05.10.2026 року.

Суддя О.О. Соловйова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua