Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №381/3048/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2598/26

381/3048/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куліковських А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

установив:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026, вказану справу розподілено судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П.

У поданому до суду позові в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, відповідно до судового наказу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.08.2022 року, з нього щомісяця стягуються аліменти на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше (як зазначено у позові) 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 11 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також вказує, що 23.01.2024 року він уклав шлюб із ОСОБА_4 . У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_5 .

Після народження дитини матеріальний стан позивача змінився, оскільки матеріальні витрати зросли. На його утриманні перебуває дві малолітні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також дружина ОСОБА_4 , яка перебуває у декретній відпустці.

Позивач повідомляє, що його дружина та донька постійно проживають в Одеській області в квартирі АДРЕСА_1 . Зазначає, що квартиру для них винаймає він на підставі укладеного договору оренди житлового приміщення від 07 липня 2024 року. Відповідно до умов договору плата за місяць оренди квартири становить 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 коп. Факт проживання дружини та дочки позивача в вищевказаній квартирі підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01 жовтня 2025 року. Позивач зазначає, що йог дружина та донька не мають іншого житла, оскільки є внутрішньо переміщеними особами.

Позивач повідомляє, що станом на сьогодні він не має заборгованості перед відповідачем зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 .

Також звертає увагу суду на те, що він перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 30 листопада 2023 року по теперішній час. Відповідно до довідки має захворювання, які пов`язані із проходженням військової служби. Позивач придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.

Позивач зазначає, що донька ОСОБА_7 проживає з матір`ю ОСОБА_4 , яка подала до Овідіопільського районного суду Одеської області заяву про видачу судового наказу про стягнення з позивача аліментів на утримання дитини.

Овідіопольський районний суд Одеської області 26 березня 2026 року видав судовий наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітньої доньки: ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

29 квітня 2026 року на підставі цього судового наказу відкрите виконавче провадження № 80877276.

Також ОСОБА_8 подала до Овідіопольського районного суду Одеської області позовну заяву до позивача про стягнення з нього аліментів на утримання дружини до досягнення трирічного віку дочкою ОСОБА_7 . Наразі суд відкрив провадження у цій справі № 509/1849/26.

Позивач наводить розрахунок критичного навантаження при доході 35 000,00 грн (33 250,00 грн після податків): Існуючі аліменти на 2-х дітей (1/2): 16 625,00 грн. Очікувані аліменти на колишню дружину (1/6): 5 541,67 грн. Витрати на оренду та ЖКГ для сім`ї ВПО: 8 800,00 грн. Загальна сума обов`язкових витрат: 16625,00 + 5541,00 + 8800,00 = 30966,00 грн. У разі задоволення всіх вимог, у розпорядженні позивача (військовослужбовця) залишиться лише 2284,00 грн (33250 - 30966).

Позивач вважає, що ця сума є критично малою, не покриває навіть фізіологічних потреб людини у харчуванні та суперечить вимогам ст. 48 Конституції України щодо права на достатній життєвий рівень. Як доказ нестабільного доходу додає довідку про доходи та для об`єктивної оцінки його матеріального стану прошу суд врахувати розрахунок його реального бюджету

Зазначає, що залишок у сумі 2083,33 грн не забезпечує його мінімальні потреби як військовослужбовця у харчуванні та побутовому забезпеченні, оскільки ця сума є на 35% нижчою за прожитковий мінімум для працездатної особи (станом на 2026 рік).

На думку позивача, така ситуація виникла внаслідок того, що аліменти на одну дитину були встановлені у розмірі частини від його доходу, що за наявності інших дітей, утримання дружини та статусу ВПО теперішньої сім`ї є надмірним.

Натомість зменшення розміру аліментів на дитину до 1/6 дозволить частково збалансувати його бюджет, залишивши йому в розпорядженні додатково 2 770,83 грн, що є критично важливим для його виживання.

Також повідомляє, що наразі позивач перебуває у скрутному матеріальному положенні, оскільки іншого джерела доходу, окрім військової служби, він не має, У нього на утриманні фактично перебуває дружина та двоє дітей і він не має змоги їх всіх забезпечувати у необхідному розмірі. Він, його дружина та дочка є внутрішньо переміщеними особами, що також вимагає додаткових матеріальних ресурсів для забезпечення мінімально необхідних речей для організації життя у чужому місті з малолітньою дитиною.

Стан здоров`я позивача не дозволяє йому брати безпосередню участь у бойових діях, що дозволило б йому отримувати додаткову винагороду до грошового забезпечення. Позивач потребує постійного медикаментозного лікування, у зв`язку з чим також повинен купувати ліки. Відповідно до інформації по картковому рахунку позивача, він має кредитну заборгованість перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» у розмірі близько 18 138,13 грн, яку до 30 квітня 2026 року він повинен сплатити.

З огляду на вищевказане, позивач просить зменшити розмір аліментів, які він сплачує на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_6 , з 1/4 частини на 1/6 частину усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного відповідного віку, з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Вказане стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Фастівський міськрайонний суд Київської області від 23 липня 2026 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив справу до підготовчого судового засідання на 24 серпня 2026 року.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до правил ст. 178 ЦПК України, відповідач скористалася своїм правом та подала до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає їх незаконними та необґрунтованими. Вказує, що позивач, зазначаючи про погіршення стану здоров`я та зміни сімейного стану, не надає жодного доказу, який би доводив зміну (саме погіршення) його матеріального стану в порівнянні з 25 серпня 2022 року (час присудження аліментів) та неможливість сплати на користь дитини 1/4 частки від заробітку (доходу). Аліменти, присуджені судом в частці від заробітку (доходу) ОСОБА_1 , а не в твердій грошовій сумі, а тому викладені позивачем обставини щодо зміни його сімейного стану та погіршення стану здоров`я не можуть бути достатньою підставою для зменшення. Обґрунтовуючи зміни сімейного стану та необхідність зменшення розміру аліментів позивач посилається на те, що 26 березня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області видав наказ про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 березня 2026 року.

Звертає увагу суду, що фактично зміст поданого позивачем позову свідчить, що його донька від іншого шлюбу, народжена ІНФОРМАЦІЯ_4 , потребує більше коштів на утримання, ніж їхня спільна донька, оскільки наразі на підставі судових наказів на обох дітей стягнуті аліменти в однаковому розмірі.

Також відповідач повідомляє, що вона самостійно виховує та утримує доньку, оскільки відповідач залишив їх та створив нову родину. Вона самостійно забезпечує дитину всім необхідним та створює умови для її виховання та розвитку. Відповідач не бере участь у вихованні доньки, тому вона вимушена самостійно опікуватися малолітньою донькою та заробляти обом на життя. Донька відповідача, народжена в іншому шлюбу виховуються в повній родині та користуються пільгами відповідача, а відповідач вимушена сплачувати самостійно кошти за садочок, гуртки, лікування, харчування та інше.

Відповідач зазначає, що її заробітна плата за період з лютого 2026 року по липень 2026 року становить 58241,95 грн, на підтвердження чого надає довідку № 1-40/666 від 14.08.2026 року.

Звертає увагу суду, що, подаючи цей позов, ОСОБА_1 не вказує про те, що у листопаді 2025 року він звертався з аналогічним позовом до Фастівського міськрайонного суду, посилаючись на аналогічні обставини (народження іншої дитини, погіршення стану здоров`я), але суд рішенням у справі № 381/6811/25 відмовив повністю у задоволенні позову.

Відповідач просить під час вирішення спору щодо розміру аліментів враховувати в першу чергу потреби дітей та звертає увагу, що позивач не аргументував чому одна дитина заслуговує на стягнення 1/4 частки від усіх видів заробітку доходу, а інша – лише на 1/6 частку.

Звертає увагу суду, що при вирішенні питання про зменшення, збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Крім цього, вказує, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Аліменти в зменшеному розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) позивача не зможуть забезпечити дитині гідний рівень життя, необхідний для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Оскільки позивач не надав докази погіршення його матеріального стану та необхідності порушенням прав однієї дитини за рахунок покращення становища іншої, тому відповідач вважає відсутніми підстави для задоволення позову.

02 вересня 2026 від представника позивача – адвоката Бондаря А.В. до суду надійшла відповідь на відзив у якій він зазначає, що позивач не погоджується із запереченнями та доводами відповідача, які викладені у відзиві, вважає їх безпідставними, маніпулятивними та такими, що підлягають відхиленню судом.

Стверджує, що на сьогодні обставини сімейного та матеріального стану позивача змінилися докорінно, що є самостійною законодавчою підставою для перегляду розміру виплат відповідно до ст. 192 СК України. Також 13 травня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалив рішення у справі № 509/1849/26, яким стягнув з позивача аліменти на утримання його теперішньої дружини ОСОБА_4 у розмірі 1/6 доходу, оскільки крім оренди житла та оплати комунальних послуг позивач перестав надавати кошти на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Внаслідок ухвалення цього рішення та наявності трьох різних виконавчих документів сумарний розмір відрахувань із грошового забезпечення позивача досяг більш ніж граничні 50%. Разом сума обов`язкових аліментних стягнень 2/3 або 66.6% від усього доходу). Водночас позивач має фізіологічну потребу в харчуванні та існуванні, проте стягнення половини доходу ставить під загрозу його базове виживання.

Також повідомляє про те, що розмір доходу позивача є нестабільним та наводить розрахунок доходу і витрат позивача, що тотожний наведеному розрахунку у позові.

Зазначає, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 на користь відповідача за наявності іншої малолітньої дитини, непрацездатної дружини та статусу ВПО є надмірним, несправедливим та заганяє чинного військовослужбовця у безвихідне матеріальне становище, обмежуючи його базове право на життя.

Щодо стану здоров`я позивача повідомляє, що наразі позивач має гострі проблеми зі здоров`ям та чекає на повторне проходження ВЛК та невідкладну госпіталізацію. Зараз позивач безпосередньо перебуває в зоні бойових дій, де мобільний та інтернет-зв`язок інколи повністю відсутні. Нові медичні довідки та висновки ВЛК будуть надані суду негайно, як тільки відбудеться його ротація чи заміна особовим складом.

За наявності двох малолітніх дітей законний та збалансований розмір стягнень становить 1/3 доходу платника (тобто по 1/6 на кожну дитину). Стягнення 1/4 на користь однієї дитини за наявності іншої малолітньої дитини (2025 року народження) та статусу теперішньої сім`ї як ВПО порушує баланс інтересів та позбавляє позивача можливості забезпечити другу дитину. Позивач подав позов про зменшення аліментів також на утримання ОСОБА_5 , цю справу веде інший адвокат ЦБПД.

Додатково зазначає, що друга донька позивача не користується його пільгами, оскільки поки що дружина позивача є діючим військовослужбовцем та має право на відповідні пільги також.

Донку ОСОБА_7 позивач також не має можливості бачити та виховувати, оскільки несе військову службу в інші області.

Звертає увагу суду на те, що до повідомленого відповідачем її доходу, вона також стабільно щомісячно отримує аліменти від позивача.

Повідомляє, що позивач також звернувся до суду про зменшення розміру аліментів, що стягується з нього на утримання доньки ОСОБА_7 . Оскільки позивач наразі виконує бойове завдання у зоні бойових дій, тому зв`язок з ним часто відсутній і він не мав можливості надати всі докази на доведення вимог позову, оскільки вказана обставина також перешкоджала контакту з представником. Наразі ці документи позивач надав представнику і представник просить їх долучити до матеріалів справи та врахувати під час ухвалення рішення.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 24 серпня 2026 року закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду по суті на 23 вересня 2026.

Позивач у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду додаткові пояснення, у яких пояснив причину неявки до суду перебуванням на військовій службі, зазначив про своє бажання бути присутнім на розгляді справи, а також надав додаткові пояснення та обґрунтування позову.

Клопотання про зупинення провадження у справі не подав, не повідомив суду про існування поважних обставин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності позивача.

Представник позивача – адвокат Бондар А.В. у судове засідання не з`явився повторно, про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення права позивача бути присутнім під час розгляду його справи. Повідомив суду про свою зайнятість в іншому судовому засіданні.

Оскільки позивач та його представник, які належно повідомлені про місце, день та час розгляду справи, повторно не з`явилися у судове засідання, тому суд на підставі п. 2 ч. 3 ст. ст. 223 ЦПК України ухвали про розгляд справи за відсутності таких учасників.

Відповідач в судовому засіданні не визнала вимоги позову та зазначила, що вважає, що її дитина повинна отримувати аліменти у повному розмірі. Вважає неправильним зменшення розміру аліментів до 1/6 частини заробітку позивача , оскільки він повинен утримувати дитину на належному рівні. Позивач не допомагає виховувати дитину, не цікавиться її життям, всі потруби дитини відповідач забезпечує самостійно. Повідомила, що дитина хворіла влітку і перебувала на лікуванні. Відповідач позичала гроші на лікування, бо не мала фінансової можливості оплатити всі витрати. Пізніше виплачувала борги. Вона не схвалює позов, просить залишити аліменти у розмірі частини. Крім цього, звернула увагу на те, що на іншу дитину позивач сплачує аліменти саме в розмірі . ЇЇ дитина також хворіє і має потреби, для яких необхідні кошти. Вона нічим не може допомогти позивачу, він має обов`язок утримувати і забезпечувати дитину матеріально. Відповідач живе сама, має невеликий заробіток, тому не має змоги самостійно забезпечувати всі потреби дитини і аліменти саме у такому розмірі для її дитини є необхідними.

На запитання суду повідомила, що заборгованість за аліментами відсутня. У січні 2026 року була заборгованість, але з лютого заборгованість відсутня.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, з`ясувавши обставини, які мають значення для вирішення справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються вимоги заяви, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд встановив таке.

Позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, про що свідчать відомості свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.08.2026 (а.с. 18).

Від цього шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчать відомості свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 19).

Відповідно до рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2022 у цивільній справі №381/2365/22 (провадження № 2/381/937/22) шлюб між позивачем та відповідачем розірваний (а.с. 23-24).

Фастівський міськрайонний суд Київської області судовим наказом від 25 серпня 2022 року у справі № 381/2366/22 стягнув із ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 25).

Згідно з Результатом пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 01.04.2026, 21.09.2022 відкрите виконавче провадження № 96900321 по стягненню аліментів з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (а.с. 26).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого повторно, ОСОБА_1 23.01.2024 уклав шлюб з ОСОБА_9 , зареєстрований Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м . Київ). Прізвище дружини після одруження зазначене як « ОСОБА_10 » (а.с. 27).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача народилась донька ОСОБА_5 (а.с. 30).

Згідно з договором оренди житлового приміщення від 07.07.2024 року, ОСОБА_1 орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_2 по 07.01.2025 року з щомісячною оплатою 4800 грн 00 коп. (а.с. 31-35).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 08.01.2025 до договору оренди від 07.07.2024, строк договору оренди квартири продовжений до 08.07.2025 включно, розмір щомісячної орендної плати не змінюється (а.с. 36).

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 09.07.2025 до договору оренди від 07.07.2024, строк договору оренди квартири продовжений до 09.07.2026 включно, розмір щомісячної орендної плати не змінюється (а.с. 37).

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5125-5003831786 від 01.10.2025, виданою ОСОБА_4 , фактичним місцем її проживання є АДРЕСА_3 (а.с. 38).

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5125-5003831787 від 01.10.2025, виданої ОСОБА_5 , фактичним місцем її проживання є АДРЕСА_3 (а.с. 39).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України Міністерства оборони України № 116 від 01.04.2026, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією з 30.11.2023 по теперішній час (а.с. 40).

Згідно з відомостями довідки гарнізонної військово-лікарської комісії № 2 Військово-медичного клінічного центру Південного регіону клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Міністерства оборони України № 20 від 07.01.2025, солдат ОСОБА_1 , 1996 року народження, призваний у Збройні Сили України ІНФОРМАЦІЯ_6 з серпня 2023 року, в/ч НОМЕР_1 . Проведено медичний огляд ВЛК 07.01.2025. Встановлено діагноз та причинний зв`язок захворювання з проходженням військової служби. На підставі статей 61-б, 64-в, 52-в Графи ІІ розкладу хвороб ТДВ придатний до служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с. 41).

Згідно з посвідчення про відрядження № 241 від 03.03.2026, виданим військової частиною НОМЕР_1 Збройних сил України Міністерства оборони України, солдат ОСОБА_1 перебував у відрядженні 09 діб з 04.03.2026 по 12.03.2026 (а.с. 42-43).

Згідно з відомостями довідки №149 від 10.03.2026, виданої військовою частиною НОМЕР_1 Збройних сил України Міністерства оборони України щодо нарахування грошового забезпечення, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 01.09.2025 по 28.02.2026 було виплачено (після відрахувань) суму: 203203,90 грн (а.с. 44).

Згідно з відомостями довідки №1-40/322 від 10.04.2026, виданої Відділом освіти, культури, молоді і спорту Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 нарахована заробітна плата за період з жовтня 2025 по березень 2026 у сумі: 51296, 00 грн (а.с.45).

Овідіопільський районний суд Одеської області судовим наказом від 26 березня 2026 року у справі № 509/1851/26 стягнув із ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.03.2026 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 46).

Постановою ДВС від 29.04.2026 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №509/1851/26 від 15.04.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої доньки: ОСОБА_5 аліментів у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.03.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 49).

Відомості Інформації про виконавче провадження від 03.05.2026 №80877276 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої доньки: ОСОБА_5 аліментів у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.03.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 50-52).

Овідіопільський районний суд Одеської області ухвалою від 30 березня 2026 відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача (а.с. 47).

Відповідно до виписки Першого українського міжнародного банку про рух коштів по рахунку, що належить ОСОБА_1 , за період з 01.06.2026 по 30.06.2026, що сформована 04.08.2026, баланс рахунку на кінець періоду становить 144803,40 грн. (а.с. 83).

Відповідно до виписки Першого українського міжнародного банку про рух коштів по рахунку, що належить ОСОБА_1 , за період з 01.07.2026 по 31.07.2026, що сформована 04.08.2026, баланс рахунку на кінець періоду становить 133471,90 грн. (а.с. 84).

Відповідно до відомостей довідки про систему гарантування вкладів АТ «ПУМБ», ОСОБА_1 підписав цю довідку, яка містить інформацію про умови банківських вкладів, 25.01.2024 (а.с.130-131).

Згідно із заявою про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200322516068, ОСОБА_1 25.01.2024 звернувся до банку з проханням про відкриття рахунку та оформлення кредитної картки.

Паспорт споживчого кредиту (дата 2024-0-4) містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 136)

Овідіопільський районний суд Одеської області рішенням від 13.05.2026 задовольнив позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) (а.с. 139-141).

Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей державних чи приватних органів, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними і законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із частинами першою, другою статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України), мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі статтею 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1)стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2)стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно із статтею 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.

Спір у цій справі ґрунтується на вимозі позивача про зміну розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач просить зменшити розмір стягуваних із нього аліментів з 1/4 на 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше (як зазначено у позові) десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач заперечила проти вимог позову та зазначила про те, що бажає, щоб її дитина мала достатній рівень матеріального забезпечення, який вона самостійно не має змоги забезпечити, оскільки має невисокий рівень заробітку. На підтвердження цього надала довідку про розмір заробітної плати. Зазначила про потребу у аліментах, які стягуються із позивача, у раніше визначеному розмірі для забезпечення достатнього рівня життя дитини.

Вирішуючи спір між сторонами, суд бере до уваги наступне.

У цій справі суд встановив, що позивач є батьком неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, позивач має конституційний обов`язок утримувати свою неповнолітню доньку до досягнення нею повноліття.

Цей його обов`язок також підтверджений судовим наказом.

Аналіз статей 181, 192 СК України свідчить, що , розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Тобто зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав для цього.

У поданому до суду позові позивач зазначає про погіршення свого матеріального стану, у зв`язку із народженням ще однієї дитини у 2025 році та необхідністю наразі утримувати двох дітей, дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.

Також повідомив суду про те, що у судовому порядку наразі з нього стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 у розмірі частки усіх видів його доходу, а також аліменти на утримання дружини ОСОБА_11 до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частини його доходу (заробітку). Зазначив, що подав позов про зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 з на 1/6 частину.

Також позивач вказує про наявність у нього лікування та придбання медичних препаратів.

Позивач подав докази, які містять інформацію про народження у нього дитини – доньки ОСОБА_7 , стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 та дружини ОСОБА_11 , проходження позивачем військової служби та наявності у нього певних діагнозів.

Проте, позивач не надав докази на підтвердження необхідності проходження лікування, оскільки надані до позову докази підтверджують виключно діагноз та інформацію, що стосується військового обліку.

Крім цього, суд бере до уваги, що згідно з рішенням про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 у розмірі частина його доходу, позивач визнав позов і не заперечував проти задоволення вимог позивача (дружини ОСОБА_11 ) у такому розмірі.

Водночас у матеріалах справи наявні докази відсутності у позивача заборгованості по сплаті аліментів.

Аналогічну інформацію у судовому засіданні повідомила відповідач.

Суд бере до уваги, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач після виникнення у нього обов`язку зі сплати аліментів змінив місце роботи та його заробіток зменшився настільки, що зазначені ним підстави для зменшення розміру аліментів, призводять до того, що він опинився у скрутному матеріальному становищі.

У позові та запереченнях на відзив позивач зазначив, що аліментні зобов`язання позивача становлять 2/3 або 66,6% його заробітку, що позбавляє його можливості на належне матеріальне забезпечення власних потреб.

Суд враховує, що такий розмір аліментних зобов`язань не перевищує законодавчо встановлений максимум для такого виду відрахувань.

Водночас, суд бере до уваги, що зазначений у позові розрахунок витрат позивача не відповідає дійсності та проведений з математичними помилками, а саме: від суми сукупного розміру забезпечення позивача за півроку сукупно з усіма відрахуваннями було відраховано 14 доходу (аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 ).

Проте, після обрахування середнього розміру заробітку за місяць (без врахування сум відрахувань, у тому числі і розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 ) позивач повторно віднімає суму аліментів, що належить сплаті на утримання доньки ОСОБА_6 , тобто двічі враховує одне і те ж зобов`язання, фактично здійснюючи розрахунок витрат на сплату аліментів на утримання трьох, а не двох дітей.

Крім цього, розрахунок включає «очікувані аліменти на дружину» як вид витрат, проте докази стягнення цих аліментів з позивача у матеріалах справи відсутні, оскільки рішення суду про задоволення такого позову не свідчить про звернення його стягувачем до виконання. Вказане свідчить про безпідставне включення цих витрат до розрахунку.

Крім цього, суд враховує, що позивач подав цей доказ з порушення строку, встановленого ЦПК України.

Окрім вказаного розрахунок містить як вид витрат позивача «витрати на оренду та ЖКГ для сім`ї ВПО» у розмірі 8800,00 грн, проте докази про сплату цих витрат саме у такому розмірі в матеріалах справи відсутні. Позивач надав до суду договір оренди житла з додатковими угодами до нього, згідно із відомостями яких орендна плата за місяць становить 4800,00 грн. Решта зазначених витрат не підтверджена.

Суд наголошує, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

При цьому суд враховує, що ці видатки позивач здійснює за власним бажанням та у межах власних фінансових можливостей та з у рахуванням усіх фінансових зобов`язань та власних потреб.

Отже, позивач свідомо визначив для себе ці додаткові фінансові зобов`язання, які він визнав для себе допустимими та такими, що відповідають рівню його доходу.

Суд наголошує, що сама по собі обставина того, що у позивача народилась інша дитина і він сплачує аліменти на її утримання та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, має обов`язок утримувати і забезпечувати її, а також має власні життєві потреби, не може впливати на баланс рівності обов`язку батьків щодо всіх його дітей.

Крім цього, народження у позивача іншої дитини, перебування дружини у декретній відпустці, потреба лікування та інші витрати не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Ці обставини мають значення і можуть бути визнані підставою для зменшення розміру аліментів лише у випадку доведення позивачем значного погіршення його матеріального становища.

Позивач не надав суду будь-яких доказів того, що його матеріальний стан погіршився у такій мірі, що це не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання своєї дитини у розмірі, визначеному судовим рішенням.

Навпаки надані позивачем докази про розмір його доходів та витрат свідчать про відсутність підстав стверджувати наявність значного погіршення його матеріального становища.

Крім цього, суд враховує надані позивачем банківські виписки про рух коштів на його рахунку в період з 01.06.2026 по 31.07.2026, згідно з відомостями яких на балансі рахунку позивача станом на кінець червня 2026 перебувало 144803,40 грн, на кінець липня 2026 – 133471,90 грн.

Відомості цих документів спростовують доводи позову.

Також суд критично сприймає доводи позивача про те, що розмір його доходу є нестабільним, оскільки аліменти відраховуються у частці від доходу, а не у твердій грошовій сумі, тобто відрахування за аліментними зобов`язаннями пропорційно зменшуються у випадку зменшення доходу і навпаки.

Отже, позивач не зазначив з наданням належних доказів інших обставин, які могли б бути підставою для зменшення розміру аліментів, та не надав суду доказів на підтвердження їх виникнення.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц висловила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

На позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

На відповідача покладено обов`язок спростувати заявлені у позові вимоги.

Отже, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей.

Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Учасники справи на власний розсуд розпоряджаються своїми правами, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.

За наслідками розгляду цієї справи суд дійшов висновку про те, що позивач не довів обгрунтованість позовних вимог.

Виходячи із встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи результат вирішення цієї справи, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП – НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП – НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складене 05.10.2026.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК