Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №381/4694/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3528/26

381/4694/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі – позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 44293,85 грн, 2 662,40 грн судового збору та 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову вказували, що 07 серпня 2021 року відповідачка уклала з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №3866344 на суму 3 000 грн. За цим договором позивач просить стягнути 20306,05 грн, з яких 2700 грн – основний борг, 17606,05 грн – проценти.

Також позивач просить стягнути за кредитним договором №3019064 від 03 жовтня 2021 року укладеним із ТОВ «Бі Ел Джі Мікрофінанс», 7587,80 грн: 5376,10 грн основного боргу, 2029,50 грн процентів, 157,02 грн інфляційних втрат та 25,18 грн 3% річних.

За договором № 2091008 від 01 липня 2021 року укладеним із ТОВ «Лінеура Україна», заявлено 16400 грн, з яких 5000 грн – основний борг, 11400 грн – проценти.

Позивач обґрунтовує своє право вимоги договорами факторингу та відступлення.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ «Універсал Банк» зазначену у клопотанні про витребування інформацію.

25 серпня 2026 року від АТ «Універсал Банк» до суду надійшла відповідь № БТ/Е-36731 із виписками за періоди з 07.08.2021 по 17.08.2021 року та з 01.07.2021 по 11.07.2021 року. Банк підтвердив, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_1 . Фінансовим номером телефону є НОМЕР_2 . У наданих виписках відображено зарахування 01.07.2021 року на суму 5000 грн через iPay.ua, а 07.08.2021 року на суму 3000 грн за операцією CASH2CARD P2PCREDIT.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 – учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

Щодо кредитного договору № 3866344 від 07 серпня 2021 року.

07 серпня 2021 року ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 3866344, підписаний позичальницею одноразовим ідентифікатором S89950.

Пунктами 1.2-1.4 договору визначено суму кредиту 3000 грн, строк 30 днів та дату повернення 06 вересня 2021 року.

За пунктом 1.5.2 плата за 30 днів становила 9 грн за ставкою 0,01 % на день. Пункт 1.6 передбачав стандартну ставку 5 % на день.

Договір також містить умови про продовження строку кредитування, зокрема пункт 2.3.1.2 обмежує загальну тривалість продовження на стандартних умовах 60 днями.

Факт надання позичальниці коштів у кредит на суму 3000,00 грн підтверджено квитанцією та відомостями банку.

Згідно з пунктом 1.5.1 комісія за видачу цього кредиту становила 0 грн.

Графіком платежів визначено 3000 грн тіла кредиту до повернення і 9,00 грн процентів за первісний строк.

Пункт 2.3.1.1 допускав продовження на пільгових умовах після передбачених договором дій позичальника, у тому числі сплати комісії та частини боргу. Пункт 2.3.1.2 встановлював продовження за стандартною ставкою на один день щоразу після спливу попереднього строку, загалом не більше 60 днів.

У відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за первісні 30 днів, із 08.08.2021 до 06.09.2021 року, відображено нарахування по 0,30 грн на день, усього 9 грн. Після закінчення первинного періоду, за 07.09.2021 по 09.09.2021 року кредитор нарахував проценти за стандартною ставкою по 150 грн на день на початковий залишок 3000 грн.

09.09.2021 року відповідачка сплатила грошові кошти в сумі 737,00 грн. Кредитор зарахував 300 грн в рахунок погашення тіла кредиту, 137,00 грн в рахунок погашення процентів та 300 грн в рахунок погашення комісії за продовження строку кредитування. Внесення платежу за пролонгацію і частини основного боргу відповідає умовам пункту 2.3.1.1 договору про продовження на пільгових умовах. За ставкою 0,01 % на день на залишок 2700 грн із 10.09.2021 по 24.09.2021 року кредитор нарахував по 0,27 грн щодня, разом 4,05 грн.

Починаючи з 25.09.2021 до 20.11.2021 року відомість відображає нарахування по 135,00 грн на день (5 % від 2 700 грн) у зв`язку з передбаченим пунктом 2.3.1.2 автоматичним продовженням за фактом подальшого неповернення кредиту. За відомістю первісного кредитора станом на 20.11.2021 року заборгованість за тілом кредиту становила 2700 грн, а заборгованість за процентами 8021,05 грн.

У подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало ще 9585 грн за ставкою 5% на день на залишок 2700 грн: за 71 день із 15.12.2021 року до 23.02.2022 року включно по 135,00 грн щодня (2295 грн за грудень, 4185 грн за січень, 3105 грн за лютий). Загалом позивач заявив до стягнення 17606,05 грн процентів. Суд перевіряє ці нарахування з урахуванням установленого договором строку кредитування.

Щодо кредитного договору № 3019064 від 03 жовтня 2021 року.

03 жовтня 2021 року ТОВ «Бі Ел Джі Мікрофінанс» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 3019064 на суму 5731 грн.

Строк кредиту становив 15 днів, дата повернення – 18 жовтня 2021 року, ставка протягом первісного строку – 0,35 % на день.

Пункт 1.8.1 договору допускав продовження первісного строку на 15 днів за умови часткового погашення не менш як 655,75 грн. Пункт 1.7 передбачав після цього автоматичне продовження на 13 днів зі ставкою 2,5 % на день.

У розрахунку кредитора зафіксовано внесення 18.10.2021 року 655,80 грн, з яких 300,90 грн зараховано в рахунок процентів, 354,90 грн у рахунок тіла кредиту. Після цього за період з 19.10.2021 по 02.11.2021 року нараховано по 18,82 грн щодня, а з 03.11.2021 по 15.11.2021 року - по 134,40 грн. Разом заборгованість за процентами становить 2029,50 грн. Заборгованість за тілом кредиту становить 5376,10 грн.

На підтвердження факту надання кредитних коштів відповідачці позивач надав довідку ТОВ «Бі Ел Джі Мікрофінанс» від 03.10.2021.

За пунктами 1.3-1.6 договору первісний платіж мав відбутися до 18.10.2021 року, а проценти за 15 днів за ставкою 0,35 % становили 300,90 грн.

Пункти 1.8.1 та 1.8.2 передбачали спосіб погодженого продовження первісного строку на 15 днів після визначеного часткового платежу.

Пункт 1.7 окремо передбачав 13-денне автоматичне продовження на випадок невиконання обов`язку сплатити проценти й повернути кредит.

Із 2029,50 грн непогашених процентів 282,30 грн (18,82 грн х 15 днів за період з 19.10.2021 по 02.11.2021 року) припадає на продовжений за пунктом 1.8.1 строк після платежу відповідачки, а 1747,20 грн (134,40 грн х 13 днів за період з 03.11.2021 по 15.11.2021 року) на автоматичне продовження за пунктом 1.7 після неповернення коштів в оновлений строк.

Окремим розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало 25,18 грн трьох процентів річних на залишок 5376,10 грн за 57 днів із 29.12.2021 року до 23.02.2022 року та 157,02 грн інфляційних втрат за січень-лютий 2022 року.

В інфляційному розрахунку наведено індекси 101,30 % за січень та 101,60 % за лютий 2022 року, із результатом 157,02 грн. Позивач включив ці дві суми до позову окремими складовими.

Щодо кредитного договору № 2091008 від 01 липня 2021 року.

01 липня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір №2091008 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

За пунктами 1.2-1.4 договору відповідачці надано 5000 грн на 30 днів за фіксованою ставкою 1,9 % на день.

Виписка банку містить зарахування 5000 грн 01.07.2021 року на картку відповідачки.

Відповідно до розрахунку заборгованості, за період з 01.07.2021 по 30.07.2021 року нараховано 2850 грн процентів, які відповідачка сплатила 31.07.2021 року.

Пункт 4.1 договору передбачає продовження строку за ініціативою позичальника шляхом додаткового договору.

31 липня 2021 року між сторонами укладено додатковий договір з використанням одноразового ідентифікатора X852.

За пунктами 3.1 і 3.2 сторони погодили продовження на 30 днів, дату повернення 31.08.2021 року і процентну ставку 1,9 % на день.

За період 01.08.2021 по 30.08.2021 року нараховано 2850 грн процентів.

Пункти 4.2.1-4.2.3 кредитного договору окремо передбачають автоматичне продовження на 15 календарних днів у разі наявності боргу на дату повернення без укладення нового додаткового договору, із застосуванням стандартної ставки 1,9 % на день.

Пункт 4.2.5 обмежує загальну кількість календарних днів користування кредитом 120 днями, враховуючи первісний 30-денний строк.

За пунктом 4.2.4 кредитодавець повідомляє клієнта про новий строк електронним листом або SMS.

Поданий розрахунок заборгованості продовжує щоденне нарахування після 31.08.2021 року до 29.11.2021 року. У ньому зазначено загалом 11400 грн несплачених процентів, з яких: 2850,00 грн за погоджений додатковим договором серпневий період та 8550,00 грн за наступні 90 днів, обліковані як автоматичне продовження.

Матеріали справи не містять окремого додаткового договору після 31.08.2021 року або підтвердження передбаченого пунктом 4.2.4 повідомлення.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 3866344.

За договором факторингу № 15/12-2021-22 від 15 грудня 2021 року ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал».

У витягу з реєстру боржників щодо відповідачки зазначено 2700,00 грн тіла кредиту та 8021,05 грн процентів.

За договором № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року право вимоги перейшло до ТОВ «Коллект Центр», а за договором № 28-08/25 від 28 серпня 2025 року до позивача.

У витягу з реєстру прав вимоги до останнього договору зазначено 2700,00 грн тіла кредиту та 17606,05 грн процентів.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 3019064.

Право вимоги за договором № 3019064 переходило від ТОВ «Бі Ел Джі Мікрофінанс» до ТОВ «Вердикт Капітал» за договором № 29/11-1 від 29 листопада 2021 року, далі до ТОВ «Коллект Центр» за договором № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, а від ТОВ «Коллект Центр» до позивача за договором № 28-08/25 від 28 серпня 2025 року.

Витяг до додаткової угоди № 10/2 від 04 лютого 2025 року до договору № 10-01/2023 відображає 5376,10 грн основного боргу, 2029,50 грн процентів та 182,20 грн відповідальності за статтею 625 ЦК України. У позові суму відповідальності за статтею 625 ЦК України розділено на 157,02 грн інфляційних втрат і 25,18 грн трьох процентів річних.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 2091008.

27 червня 2022 року ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги за цим договором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором № 27062022.

За договором факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року та витягом із реєстру №5 право вимоги за договором №2091008 із зазначенням 5000 грн тіла кредиту та 11400,00 грн процентів відступлено позивачу.

Подані договори й реєстри підтверджують послідовність переходу права вимоги за кожним договором.

Оцінюючи встановлені обставини, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 11, 201, 204, 205, 207, 626, 638-640 ЦК України договір є підставою виникнення зобов`язання. Він може укладатися в письмовій, у тому числі електронній, формі та підписуватися сторонами.

За статтями 525, 526, 629 цього Кодексу зобов`язання повинно виконуватися належно відповідно до умов договору.

Статті 1048, 1049, 1054 ЦК України регулюють повернення кредиту та проценти як плату за користування коштами в погоджений строк.

За статтями 512, 514 ЦК України новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, що існували на час переходу права.

Стаття 625 ЦК України визначає наслідки прострочення грошового зобов`язання, у тому числі інфляційні втрати і три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За статтями 12, 13, 76-81 і 89 ЦПК України суд вирішує спір у межах заявлених вимог та оцінює докази кожної з них.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 розмежувала проценти за правомірне користування кредитом у межах строку (стаття 1048 ЦК України) і проценти як відповідальність після прострочення (частина друга статті 625 ЦК України).

Отже, щодо кожного нарахування суд встановлює: чи діяв погоджений строк, у межах якого позичальниця мала право користуватися коштами за плату, чи новий строк настав за її окремою дією, або ж нарахування виникло тільки внаслідок неповернення коштів у строк.

При вирішенні справи суд не виходить за межі предмета та підстав заявлених вимог, установлені статтею 13 ЦПК України.

Тому окремо оцінюються прямо заявлені за договором № 3019064 інфляційні втрати і три проценти річних, тоді як суми, позначені позивачем як проценти за користування іншими договорами, не прирівнюються автоматично до заявленої вимоги за частиною другою статті 625 ЦК України.

За договором № 3866344 первісні 9,00 грн процентів охоплені внесеними відповідачкою 137,00 грн у рахунок процентів.

Водночас платіж 09.09.2021 року в сумі 300,00 грн комісії за продовження та часткове погашення тіла підтверджує її дію, спрямовану на погоджене пільгове продовження строку на 15 днів.

Нараховані за цей строк 4,05 грн (2700 грн х 0,01 % х 15 днів) є платою за кредит у межах погодженого продовженого строку.

Щодо решти 17602,00 грн заявлених несплачених процентів, відомість первісного кредитора відображає стандартну ставку 5% у період після первісного строку до пільгового продовження та після його завершення, а наступний кредитор нарахував 9585,00 грн за період із 15.12.2021 року до 23.02.2022 року. Останній період перебуває поза первісним строком і поза межами максимальних 60 днів стандартного продовження, передбачених пунктом 2.3.1.2.

За змістом пункту 2.3.1.2 договору подальше нарахування стандартних процентів пов`язане з тим, що боржниця не повернула коштів у встановлений строк, а не з окремим погодженням нового пільгового періоду.

Крім того, пункт 4.2 договору прямо пов`язує нарахування за стандартною ставкою після завершення строку з процентами за порушення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України.

З урахуванням змісту договору та наведеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду нарахування за автоматичного продовження виникли внаслідок прострочення і не є процентами за правомірне користування кредитом за статтею 1048 ЦК України.

У цій справі позивач визначив усі 17606,05 грн за цим договором як заборгованість за процентами за користування кредитом і не сформулював окремої вимоги про стягнення 17602,00 грн як погодженого розміру процентів відповідальності за частиною 2 статті 625 ЦК України із визначенням належного періоду та підстав.

Отже, за цим договором до стягнення підлягає 2700,00 грн неповернутого тіла і 4,05 грн процентів за підтверджений пільговий строк, разом 2704,05 грн.

За договором № 3019064 платіж 655,80 грн відповідав пункту 1.8.1 і продовжив погоджений строк на 15 днів.

Тому до стягнення підлягає 282,30 грн процентів за цей строк.

Решту 1747,20 грн нараховано за пунктом 1.7 після невиконання обов`язку повернути кредит, в умовах автоматичного продовження через прострочення.

Ці нарахування пов`язані з простроченням виконання зобов`язання, однак окремої вимоги щодо 1747,20 грн як процентів відповідальності за частиною 2 статті 625 ЦК України позивач не сформулював.

Розрахунок за період узгодженого продовження перевіряється за залишком 5376,10 грн: 0,35 % на день становить 18,82 грн. За 15 днів нараховано 282,30 грн. У наступні 13 днів кредитор застосував процентну ставку 2,5 % на день, що становить 1747,20 грн.

Пункт 1.8.1 пов`язує продовження строку з частковим платежем позичальниці, тоді як пункт 1.7 – із неповерненням кредиту у продовжений строк.

На відміну від цих 1747,20 грн, позивач окремо заявив та розрахував за статтею 625 ЦК України 157,02 грн інфляційних втрат і 25,18 грн 3% річних за періоди до 24.02.2022 року.

Разом за договором № 3019064 до стягнення підлягає 5840,60 грн, з яких: 5376,10 грн тіла кредиту, 282,30 грн процентів, 157,02 грн інфляційних втрат та 25,18 грн 3% річних.

За договором № 2091008 додатковий договір від 31.07.2021 року підтверджує волевиявлення відповідачки на користування коштами до 31.08.2021 року на погодженій ставці. Розрахунок за цей період підтверджує 2850,00 грн несплачених процентів.

Стосовно наступних 8550,00 грн суд бере до уваги, що умова пункту 4.2 про автопролонгацію існує, проте її застосування зумовлене самою наявністю простроченого боргу, без нового волевиявлення позичальниці.

Отже, нарахування за цим періодом пов`язані з простроченням, а не з правомірним користуванням кредитом за статтею 1048 ЦК України.

Крім того, розрахунок охоплює 30 сплачених днів первісного строку, 30 днів погодженого продовження і 90 днів наступних нарахувань, тобто 150 днів загалом. Це перевищує встановлену пунктом 4.2.5 межу в 120 календарних днів на 30 днів.

Позивач заявив до стягнення 11400,00 грн як проценти за користування й окремої вимоги за статтею 625 ЦК України щодо 8550,00 грн не навів.

Відтак останні не підлягають стягненню на заявленій правовій підставі.

Таким чином, до стягнення підлягає 5000,00 грн тіла кредиту та 2850,00 грн процентів, що разом становить 7850,00 грн.

Отже, за трьома договорами позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 16394,65 грн, з яких: 2704,05 грн за договором №3866344, 5840,60 грн за договором №3019064 та 7850,00 грн за договором №2091008.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути 985,44 грн судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Також позивачем ставиться питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного з АО «Лігал Ассістанс», копію заявки на надання юридичної допомоги № 327 від 01.06.2026, копію витягу з акта № 38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, з огляду на складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 3000,00 грн. таких витрат.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 11, 201, 204, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 625, 626, 629, 638-640, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 6, офіс 521, заборгованість у сумі 16394 (шістнадцять тисяч триста дев`яносто чотири) гривні 65 копійок, що включає:

Заборгованість за договором № 3866344 від 07.08.2021 року - 2704,05 грн, з яких 2700,00 грн основного боргу і 4,05 грн процентів.

Заборгованість за договором № 3019064 від 03.10.2021 року - 5840,60 грн, з яких 5376,10 грн основного боргу, 282,30 грн процентів, 157,02 грн інфляційних втрат та 25,18 грн 3% річних.

Заборгованість за договором № 2091008 від 01.07.2021 року – 7850,00 грн, з яких 5000,00 грн основного боргу та 2850,00 грн процентів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 3000,00 гривень, як компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 985,09 гривень як компенсацію витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська