Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №381/15/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визначення місця проживання дитини

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №381/15/26

Суддя: Ковалевська Л. М.

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/675/26

381/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретарів судового засідання Омельчук С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визначити місце проживання дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року. Після припинення шлюбних відносин діти спочатку залишилися проживати з матір`ю, однак надалі старша донька ОСОБА_5 почала періодично проживати у батька та його батьків. На думку позивача, відповідач чинить їй перешкоди у спілкуванні зі старшою донькою та впливає на визначення дитиною місця проживання.

Позивач посилалася на те, що має у власності квартиру, створила належні умови для проживання, навчання та розвитку обох дітей, працює і матеріально їх забезпечує, бере участь у навчанні, лікуванні та дозвіллі дочок. Вважає, що роз`єднання рідних сестер суперечитиме їхнім найкращим інтересам, тому просила визначити місце проживання обох дітей разом із матір`ю.

Ухвалою суду від 14 січня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, залучено орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради та витребувано письмовий висновок щодо розв`язання спору.

11 лютого 2026 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, в якій просив визначити місце проживання обох дочок разом із ним.

В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що постійно бере участь у вихованні та утриманні дітей, а в періоди роботи матері в іншому місті діти переважно перебували з ним та його батьками, у зв`язку із чим мають із ним тісний емоційний зв`язок. Старша донька ОСОБА_5 фактично постійно проживає з ним, а молодша донька ОСОБА_6 значну частину часу також перебувала у батьківській сім`ї та висловлювала бажання проживати разом із батьком і сестрою. За місцем фактичного проживання для дітей створені належні побутові умови, він займається їхнім навчанням, лікуванням та повсякденними потребами, перешкод у спілкуванні з матір`ю не чинить.

02 березня 2026 року ОСОБА_1 подала відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні зустрічного позову. Вказувала, що твердження батька про постійне проживання обох дітей разом із ним не відповідають дійсності. Молодша донька проживала з матір`ю, навчанням та розвитком дитини переважно опікувалася вона. Також зазначила, що відповідач фактично проживає окремо від будинку своїх батьків, де перебувають діти, та не забезпечує належного контролю за поведінкою старшої доньки. Зокрема, мати стверджувала, що ОСОБА_5 може ночувати поза місцем проживання, вживає алкогольні напої та спілкується з хлопцями, а батько не реагує на таку поведінку належним чином.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , а вимоги за обома позовами об`єднано в одне провадження.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів.

23 березня 2026 року органом опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради до суду надано висновок про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні ОСОБА_1 первісний позов підтримала, проти зустрічного позову заперечувала. Пояснила, що працювала на двох роботах та матеріально утримувала сім`ю, а в період роботи в місті Жашкові діти тимчасово перебували з батьком та його батьками. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 (старша) проживала у сторін почергово, однак із січня 2023 року переважно перебуває у батьківській сім`ї. Молодша донька ОСОБА_6 постійно проживала з нею, але з червня 2026 року самовільно перейшла проживати до батька. Позивач наголошувала, що забезпечує дітей продуктами, одягом, коштами, оплачує навчання з репетитором, цікавиться шкільними успіхами та бажає виховувати обох дочок разом. Зазначила, що старша донька потребує більшого контролю, оскільки, на її думку, батько дозволяє їй надмірну свободу.

ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні проти первісного позову заперечували, зустрічний позов підтримали. Відповідач пояснив, що із раннього віку безпосередньо займався вихованням дочок, водив їх до навчальних закладів, гуртків, забезпечував лікування. Не заперечував, що мати під час шлюбу робила більший матеріальний внесок у сім`ю, однак стверджував, що повсякденний догляд за дітьми значною мірою здійснював саме він. Повідомив, що ОСОБА_5 постійно проживає разом із ним, а ОСОБА_6 з червня 2026 року також обрала проживання з ним та сестрою. Заперечив твердження про вживання ОСОБА_7 алкогольних напоїв і зазначив, що не перешкоджатиме спілкуванню дітей із матір`ю.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні підтримала наданий письмовий висновок та звернула увагу батьків на необхідність припинення конфлікту, взаємної поваги та спільної участі у вихованні дітей.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, думку дітей, показання свідка, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 2009 року. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року у справі № 381/4120/23 шлюб між ними розірвано.

23 серпня 2024 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб із ОСОБА_10 та змінила прізвище на « ОСОБА_11 » (а.с. 15-15 зворот).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повних 14 років) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (майже 10 років), що підтверджується повторними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 29 жовтня 2025 року та серії НОМЕР_2 від 30 жовтня 2025 року відповідно (а.с. 13, 14).

Після розірвання шлюбу батьки проживають окремо та згоди щодо постійного місця проживання дітей не досягли.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31.10.2018 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №143433997 від 31.10.2018 року позиачка ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-16 зворот, 17).

Як зазначено у висновку органу опіки та піклування, 10 лютого 2026 року працівниками служби у справах дітей та сім`ї обстежено житлово-побутові умови матері - ОСОБА_4 за вказаною адресою. Квартира з сучасним ремонтом складається з двох кімнат, санвузла та кухні, умебльована й облаштована побутовою технікою. Для дітей облаштовано окрему кімнату, у якій є навчальний куточок, телевізор, шафа та необхідні сезонні речі (а.с.106).

Згідно з витягом із реєстру територіальної громади № 2025/018686488 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 67). У довідці голови вуличного комітету № 434 від 03 жовтня 2025 року зазначено, що ОСОБА_2 фактично проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 ; разом із ним проживають дочки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 71). Акт від 03 жовтня 2025 року, складений мешканцями сусідніх будинків, також містить відомості про проживання дітей за цією адресою та участь батька у їх вихованні й утриманні (а.с. 71 зворот).

В акті обстеження матеріально-побутових умов від 21 листопада 2025 року зазначено, що ОСОБА_2 проживає разом з дочкою ОСОБА_7 у будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будинок матері відповідача), (а.с. 72)

Водночас згідно з висновком органу опіки та піклування 09 березня 2026 року працівниками служби повторно обстежено житлово-побутові умови ОСОБА_5 за цією адресою. Для неї облаштовано окрему кімнату, у якій є ліжко, навчальний куточок, ноутбук, планшет, телефон, крісло школяра, шафа для одягу, книжки, сезонні речі та взуття (а.с.106).

Довідками Фастівського академічного ліцею № 9 від 17 листопада 2025 року № 219 та № 220 підтверджено, що ОСОБА_5 навчається у 8-А класі, а ОСОБА_6 - у 3-Г класі цього закладу освіти (а.с. 73).

Відповідно до характеристики Фастівського академічного ліцею № 9 ОСОБА_5 володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівнях, вчасно виконує домашні завдання, має добрий загальний розвиток, є веселою, товариською, врівноваженою та самостійною, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. До школи приходить охайною, одягненою за сезоном та забезпеченою необхідним шкільним приладдям. Батько перебуває на постійному зв`язку з класним керівником, відвідує батьківські збори та приділяє належну увагу вихованню дитини; мати підтримує зв`язок із класним керівником у телефонному режимі, цікавиться успіхами ОСОБА_13 у навчанні та її поведінкою (а.с. 74).

Із характеристики ОСОБА_6 вбачається, що вона вчасно й охайно приходить до школи, забезпечена навчальним приладдям, має рівні й доброзичливі стосунки з однокласниками, її емоційний стан стабільний, настрій позитивний. У 2023-2024 та 2024-2025 навчальних роках навчанням і розвитком дитини опікувалися мати і батько, які систематично допомагали їй у процесі здобуття знань та докладали зусиль до її всебічного розвитку. У 2025-2026 навчальному році мати приходила до школи кожного дня, систематично відвідувала батьківські збори, спілкувалася з учителем та прислухалася до порад педагога щодо навчання доньки (а.с. 74 зворот).

Таким чином, матеріали справи підтверджують, що обоє батьків брали та продовжують брати участь у житті дітей. Мати значною мірою забезпечує матеріальні потреби сім`ї, займається навчанням молодшої доньки, купує дітям речі, продукти та передає кошти.

Батько безпосередньо займається повсякденним доглядом, лікуванням дітей, підтримує зв`язок зі школою. Відомостей про ухилення будь-кого з батьків від виконання батьківських обов`язків, зловживання алкогольними напоями чи наркотичними засобами, застосування насильства або наявність інших передбачених частиною другою статті 161 СК України обставин судом не встановлено.

Рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради № 149 від 17 березня 2026 року «Про надання висновку щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » вирішено надати суду висновок про визначення місця проживання меншої доньки ОСОБА_6 з матір`ю ОСОБА_1 , а старшої доньки ОСОБА_13 - з батьком ОСОБА_2 (а.с. 104).

У затвердженому висновку органу опіки та піклування зазначено, що під час бесіди ОСОБА_5 просила надати їй право й надалі проживати з батьком, який її забезпечує; повідомила, що мати інколи купує їй новий одяг та перераховує кошти на банківську картку, однак вона частково має образу на матір, яка, на її думку, не бере участі у її вихованні. ОСОБА_6 під час бесіди пояснила, що бажає проживати з матір`ю, сумує за сестрою ОСОБА_7 та хоче більше часу проводити з нею; також зазначила, що стосунки з вітчимом «не дуже складаються» (а.с. 105-107). Виходячи з установлених на той час обставин, орган опіки та піклування визнав за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_6 з матір`ю, а ОСОБА_13 - з батьком (а.с. 107).

Під час судового розгляду справи, фактичні обставини змінилися. У судовому засіданні, діти сторін висловили кожен свою думку без присутності батьків та за участю представника служби у справах дітей, ОСОБА_5 повідомила, що проживає з батьком, бажає надалі проживати саме з ним, підтримує спілкування з матір`ю та хоче, щоб молодша сестра проживала разом із нею.

Менша донька сторін ОСОБА_6 пояснила суду, що має добрі стосунки з батьком та бажає проживати з ним, оскільки з ним проживає старша сестра. Повідомила, що раніше проживала як у матері, так і в батька, а з червня 2026 року постійно проживає з батьком та старшою сестрою. Також підтвердила, що любить обох батьків, а мати купує їй речі, займається навчанням, записала на додаткові заняття та возить на відпочинок.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини повинен вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього національного законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11Закону України "Про охорону дитинства", згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до частини першої статті 12 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Згідно зі статтями 7, 141 СК України жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, а мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Частиною першою статті 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні та має право на особисте спілкування з нею.

За частинами другою, третьою статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Частиною третьою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку (див. постанову Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18).

Згідно зі статтею 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

За частинами четвертою - шостою статті 19 СК України при розгляді судом спору щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає письмовий висновок щодо розв`язання спору. Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц звернула увагу на рівність прав батьків та необхідність вирішення спору передусім крізь призму найкращих інтересів дитини, з урахуванням ставлення кожного з батьків до виконання обов`язків, прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших істотних обставин.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року зазначив, що при визначенні найкращих інтересів дитини необхідно враховувати два аспекти: збереження зв`язків дитини із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, та забезпечення розвитку дитини у безпечному, спокійному і стійкому середовищі.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини. У спорі щодо місця проживання дітей суд має надати перевагу такому способу вирішення, який найбільшою мірою забезпечує стабільність, безпечність і передбачуваність середовища їхнього проживання, належний повсякденний догляд, навчання та розвиток, а також збереження родинних зв`язків.

Суд враховує висловлене ОСОБА_7 бажання проживати з батьком, а ОСОБА_6 про те, що вона хоче жити поруч із сестрою, яка проживає з батьком.

Разом із тим відповідно до статті 171 СК України думка дитини підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, а суд вправі постановити рішення всупереч такій думці, якщо цього вимагають її інтереси. Волевиявлення дитини не може оцінюватися відокремлено від її віку, умов формування такого волевиявлення, тривалості фактичного проживання з кожним із батьків та здатності відповідного середовища забезпечити її довгострокові інтереси.

На час звернення позивачки ОСОБА_1 до суду старша донька ОСОБА_5 не досягла чотирнадцятирічного віку, а спір між батьками щодо її місця проживання вже існував та був переданий на вирішення суду. Під час розгляду справи Анні виповнилося чотирнадцять років.

Суд бере до уваги положення частини третьої статті 160 СК України та частини другої статті 29 ЦК України щодо права особи, яка досягла чотирнадцяти років, самостійно обирати місце проживання, однак водночас перевіряє, чи узгоджується висловлена дитиною позиція з її найкращими інтересами та чи забезпечує вона необхідний рівень захисту й піклування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 має у власності окреме житло, в якому для обох дітей облаштовано кімнату, навчальний куточок та створено належні умови для проживання, навчання і відпочинку дівчаток. Мати працює, забезпечує дітей продуктами, одягом і коштами, оплачує додаткове навчання, бере участь у лікуванні та дозвіллі дочок, підтримує зв`язок із закладом освіти. Щодо ОСОБА_6 навчальний заклад окремо відзначив щоденну участь матері в її навчанні, систематичне відвідування батьківських зборів та взаємодію з учителем.

Натомість ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ним зареєстрована і менша донька ОСОБА_6 , але там не проживають, тоді як старша донька ОСОБА_5 фактично проживає у будинку бабусі ОСОБА_12 1957 р.н. за адресою: АДРЕСА_3 з листопада 2025 року.

Допитана як свідок ОСОБА_14 , рідна сестра позивачки, пояснила, що ОСОБА_1 любить дітей, постійно працювала та матеріально їх забезпечувала. До розірвання шлюбу діти значний час перебували з бабою та дідом по лінії батька, оскільки мати дітей постійно працювала, щоб їх утримувати. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 проживала з матір`ю, а ОСОБА_5 - переважно з бабою та дідом. Свідок підтвердила, що мати купувала дітям речі, продукти, оплачувала гуртки та передавала кошти. Водночас свідок не проживала разом із дітьми в будинку батьків відповідача, а тому не могла безпосередньо підтвердити всі обставини їхнього повсякденного проживання з батьком та бабусею.

У межах розгляду цієї справи судом встановлено, що обоє батьків мають приблизно однакові рівні можливості щодо забезпечення належного утримання та виховання своїх дітей. У справі не встановлено обставин, які б категорично унеможливлювали проживання дітей з батьком чи з матір`ю.

Коли батьки перебувають у рівних умовах, мають однакове ставлення до своїх батьківських обов`язків та в разі однакової прихильності дитини до обох батьків, місце проживання дитини має бути визначено з тим із батьків, яким створено більш сприятливі умови для проживання дитини (див.: постанова Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 495/2106/17).

Із пояснень сторін та показань свідка вбачається, що безпосередню участь у повсякденному догляді за дітьми брали баба та дід по лінії батька. І на даний час старша донька ОСОБА_5 проживає разом з батьком у будинку його матері ОСОБА_12 , 1957 року народження.

Проте, самі по собі належні житлово-побутові умови в цьому будинку не є достатньою підставою для висновку про перевагу проживання дітей із батьком.

Крім цього, суд враховує доводи матері про недостатній контроль з боку батька за поведінкою старшої доньки, зокрема щодо її перебування поза місцем проживання (ночує у подружки), спілкування з хлопцями та можливого вживання алкогольних напоїв. Твердження про вживання ОСОБА_7 алкоголю не підтверджено належними і допустимими доказами, а сам по собі факт спілкування неповнолітньої з хлопцями не свідчить про неналежне виконання батьком своїх обов`язків. Водночас, наведені матір`ю обставини у сукупності з фактичним перебуванням дітей у будинку батьків відповідача свідчать про необхідність забезпечення постійного безпосереднього батьківського контролю за поведінкою, дозвіллям, місцем перебування та безпекою дітей.

Стосовно ОСОБА_6 , суд бере до уваги, що до червня 2026 року вона постійно проживала з матір`ю, яка безпосередньо займалася її навчанням, матеріальним забезпеченням і розвитком. Під час бесіди з працівниками органу опіки та піклування дитина висловлювала бажання проживати з матір`ю. Її позиція змінилася після переходу до батьківської сім`ї вже під час розгляду справи.

Суд також враховує повідомлення ОСОБА_6 працівникам органу опіки та піклування про те, що її стосунки з вітчимом «не дуже складаються». Проте ця загальна оцінка за відсутності відомостей про конфлікти, насильство, жорстоке поводження або інші обставини, що створюють загрозу життю, здоров`ю чи розвитку дитини, не свідчить про неможливість її проживання з матір`ю.

Оцінюючи Висновок органу опіки та піклування, суд погоджується з ним у частині доцільності визначення місця проживання ОСОБА_6 з матір`ю. Такий висновок відповідає встановленим судом обставинам щодо тривалого проживання молодшої доньки з матір`ю, безпосередньої участі останньої у її навчанні, вихованні й матеріальному забезпеченні та наявності належних житлових умов.

Водночас, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування в частині доцільності визначення місця проживання ОСОБА_13 з батьком. Висновок у цій частині переважно ґрунтується на фактичному проживанні дитини в батьківській сім`ї та її бажанні залишитися з батьком, який проживає у будинку своєї матері, однак Висновок не містить достатньої оцінки участі матері в матеріальному забезпеченні, навчанні та житті старшої доньки, необхідності посиленого безпосереднього контролю з боку двох батьків, а також значення спільного проживання рідних сестер та можливість настання негативних та несприятливих наслідків у випадку їх роз`єднання.

Суд, з урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 існує тісний емоційний зв`язок і обидві дитини висловили бажання не бути роз`єднаними, дійшов висновку, що визначення місця проживання дітей із різними батьками за відсутності виняткових обставин не відповідатиме необхідності збереження їхніх усталених родинних зв`язків, а спільне проживання дочок із матір`ю забезпечить їм єдине сімейне середовище, постійний безпосередній батьківський догляд, певний материнський контроль (враховуючи підлітковий вік доньок), стабільні умови для навчання та розвитку, не перешкоджаючи їхньому спілкуванню з батьком і бабусею по батьківській лінії.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що висловлене ОСОБА_7 бажання проживати з батьком не є визначальним, оскільки в сукупності встановлених обставин (зокрема, проживання у будинку бабусі, погіршення рівня навчання, періодична відсутність батька, який влаштовує своє особисте життя) найкращим інтересам дитини відповідає проживання саме разом із матір`ю та молодшою сестрою. З огляду на необхідність забезпечення єдності сестер, належного безпосереднього контролю, стабільного житлового середовища, навчання й розвитку, суд вважає за необхідне визначити місце проживання обох дітей разом із матір`ю, яка може забезпечити більш стабільні та звичні матеріально-побутові умови для їх проживання., оскільки саме нею, на переконання суду, створено більш сприятливі умови для проживання доньок.

Крім цього, у ході судового розгляду так і не було встановлено походження джерела доходу батька дітей, не встановлено місце його роботи чи служби, натомість стороною відповідача не спростовано той факт, що мати дітей постійно працює і утримує дітей матеріально, забезпечуючи їх навчання, розвиток, відпочинок та розвиток.

При цьому, варто зазначити, що визначення місця проживання дітей із матір`ю не є оцінкою батька як неналежного, не позбавляє його батьківських прав та не обмежує його права й обов`язку брати участь у вихованні, навчанні, лікуванні та утриманні дочок, а також безперешкодно спілкуватися з ними.

Суд, надаючи оцінку поведінці відповідача у ході судового розгляду, вважає за необхідне зазначити, що така свідчить про занадто негативний, емоційно - зневажливий стан по відношенню до матері його дітей, та у випадку визначення місця проживання доньок із ним формуватиме негативне ставлення дітей до матері.

А тому, слід зазначити, що обоє батьків мають утримуватися від формування у дітей негативного ставлення одне до одного та спільно вирішувати питання їхнього навчання, лікування і розвитку.

Таким чином, первісний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, доведеним у повному обсязі та підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання первісного позову, у розмірі 1 331,20 грн. Судові витрати ОСОБА_2 , понесені у зв`язку з поданням зустрічного позову, покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 9, 12 Конвенції про права дитини, статтями 7, 19, 141, 150, 157, 160, 161, 171 СК України, статтею 29 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дітей з матір`ю - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, про визначення місця проживання дітей з батьком - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа за первісним позовом: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36491723.

Третя особа за зустрічним позовом: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04054926.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Суддя Л.М. Ковалевська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua