Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №940/1770/26 — Тетіївський районний суд Київської області

05.10.2026 Провадження по справі № 1-кп/940/169/26

Справа № 940/1770/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесено 16.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026116300000083 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Санкт-Петербург, рф, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, військовозобов`язаного, який перебуває на посаді стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти військової частини НОМЕР_2 , раніше судимого вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.01.2024 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 361, ч. 3 ст. 15, ч. 4. ст. 185, ч. 1 ст. 246 КК України до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого більш суворим,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , будучи солдатом, військовослужбовцем, який відповідно до п.п. 15 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 07.04.2025 року № 87-РС на посаду стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , ВОС-100915А, який прибув з Житомирської виправної колонії № 4, з 07 травня 2025 року зарахованого до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст.11 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, не допускати негідних вчинків.

15.09.2026, близько 16 години ОСОБА_4 , знаходячись по вул. Центральна в м.Тетієві, де за невстановлених обставин незаконно придбав наркотичний засіб, а саме зірвав рослину коноплі - канабіс. В подальшому незаконно придбаний наркотичний засіб - канабіс, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій прямий умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної наркотичної речовини, обіг якої заборонено, для особистого вживання без мети збуту, розуміючи протиправний характер своїх дій, посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних речовин, ігноруючи вимоги Конституції України, ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР із подальшими змінами та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770 із подальшими змінами, 15.09.2026 о 16 год 00 хв ОСОБА_4 помістив до кишені портфелю пакет з особливо небезпечною наркотичною речовиною, обіг якої обмежено - канабіс, тим самим незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечну наркотичну речовину, обіг якої обмежено - канабіс.

Того ж дня, тобто 15.09.2025 о 21 годині по вул. Центральній в м. Тетієві Білоцерківського району Київської області ОСОБА_4 зупинено працівниками поліції у зв`язку з перевіркою документів. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_4 добровільно виклав суху речовину рослинного походження, обіг якого обмежено -канабіс.

У подальшому, о 21 год 15 хв 15.09.2026 в ході проведення огляду місця події за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Тетіїв вул. Центральна, 1, виявлено та вилучено речовину рослинного походження, обіг якого обмежено - канабіс, який ОСОБА_4 придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Загальна маса виявленого та вилученого наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабіс, який ОСОБА_4 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров`я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав без мети збуту, становить - 12,31 г.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Прокурор в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України, надала до суду обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Положеннями частин 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_4 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Захисник ОСОБА_5 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_4 , його згоду з встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Водночас до обвинувального акта додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Оскільки, обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, та беручи до уваги клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до положень ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі статті 67 КК України, не встановлено.

Водночас суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання.

Враховуючи всі обставини кримінального провадження, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, зокрема, за проведення експертизи № СЕ-19/111-26/51202-НЗПРАП від 22.09.2026 у сумі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні: «канабіс» масою 12,31 г, скляну трубку з наскрізним отвором та металевий предмет сірого кольору, що знаходяться в спеціальному пакеті № 4061365, в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Тетіївський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6