Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №379/1183/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1183/26

Провадження № 2/379/917/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 жовтня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 м. Тараща, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 22.03.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 21.

Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після укладення шлюбу спільне життя не склалося. Вони з відповідачем не проживають більше 10 років, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та не здійснюють спільного виховання дитини.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області 379/1665/19 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина.

В зв`язку з вищевказаним подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.

Спір щодо поділу майна між сторонами відсутній.

Спір щодо місця проживання дитини між позивачем та відповідачем відсутній.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у прохальній частині позовної заяви просила суд про розгляд справи без її участі, позов підтримує, на розірванні шлюбу наполягає. У разі неявки відповідача проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 22.03.2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 21.

Від даного шлюбу мають малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 06.02.2020 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 .

Причиною розірвання шлюбу є те, що після укладення шлюбу спільне життя не склалося. Вони з відповідачем не проживають більше 10 років, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та не здійснюють спільного виховання дитини.

В зв`язку з вищевказаним подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.

Позивачка на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим та суперечить її та сина інтересам.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до статей 105, 110, 112 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка у зв`язку з реєстрацією шлюбу прізвище не змінювала.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду позивачкою ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн за подання позову про розірвання шлюбу.

У позовній заяві позивачка просила судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду, стягнути з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 51 Конституції України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 142, 200, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 21, 24, 56, 104, 105, 110-113, 115 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 22.03.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 21 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в розмірі 1331, 20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 05.10.2026 року.

Суддя

Таращанського районного суду

Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ