Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №370/1226/21 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2026 р. Справа №370/1226/21

Провадження № 2/370/91/24

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 , відповідачка); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фасівська сільська рада Макарівського району Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії.

В подальшому, представником позивача, адвокатом Живагою О.В. подано заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд:

– визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222788001:01:0005:0056 площею 0,25 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 шляхом скасування кадастрового номера вказаної земельної ділянки;

– визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, яким посвідчується право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку із кадастровим номером 3222788001:01:0005:0056;

– визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222788001:01:0005:0057 площею 0,3287 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 шляхом скасування кадастрового номера вказаної земельної ділянки;

– визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, яким посвідчується право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку із кадастровим номером 3222788001:01:0005:0057.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому на підставі свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом, що видане 10.09.2011 року та зареєстроване в реєстрі за №1-1642 Макарівською районною державною нотаріальною конторою, належить житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок ОСОБА_1 успадкував після смерті своєї баби, ОСОБА_4 .

Окрім того, на підставі договору про право користування землею від 09.03.1992 року, який укладений із Фасівською сільською радою та зареєстрований у Книзі записів договорів на право користування землею у користуванні померлої ОСОБА_4 перебувала земельна ділянка загальною площею 0,63 га – із них площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, а ділянка площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому 20.07.1994 року на засіданні І-ї сесії 23 скликання Фасівської сільської ради народних депутатів було прийнято рішення про надання дозволу жителям села щодо оформлення документів на приватизацію та постійне користування земельними ділянками. При цьому, ОСОБА_4 було надано дозвіл на оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства.

Являючись власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці площею 0,25 га та отримавши рішення Фасівської сільської ради №202-32-VII від 04.10.2019 року про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,38 га для ОСГ, позивач ОСОБА_1 01.03.2021 року звернувся до землевпорядної організації ФОП ОСОБА_5 з метою розроблення та виготовлення землевпорядної документації щодо відновлення меж земельної ділянки площею 0,25 га на місцевості (в натурі) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по АДРЕСА_2 .

Однак, рішенням №PB-1801585772021 від 17.03.2021 року державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Житомирській області позивачу було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про належну йому земельну ділянку площею 0,25 га у зв`язку із взаємним перетином із іншою земельною ділянкою із кадастровим номером 3222788001:01:0005:0056, яка розташована по АДРЕСА_1 і належить відповідачці ОСОБА_3 .

Також, рішенням №PB-6100895792021 від 20.04.2021 року державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області позивачу було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про належну йому земельну ділянку площею 0,38 га у зв`язку із взаємним перетином із іншими земельними ділянками із кадастровими номерами 3222788001:01:0005:0056 та 3222788001:01:0005:0057, які розташовані по АДРЕСА_1 і належать відповідачці ОСОБА_3 .

Позивач стверджує, що із схеми-викопіювання взаємного розташування його земельних ділянок та відповідачки, розробленої ФОП ОСОБА_5 на підставі даних інформаційних ресурсів Державного земельного кадастру очевидно, що фактичне розташування земельних ділянок останньої не відповідає координатам поворотних точок меж цих земельних ділянок на місцевості. При цьому, земельна ділянка відповідачки із кадастровим номером 3222788001:01:0005:0056 частково накладається на частину господарських споруд і будівель, які являються власністю позивача.

З метою врегулювання виявлених накладань земельних ділянок відповідачки ОСОБА_3 на земельні ділянки позивача, останній неодноразово звертався до відповідачки із пропозицією про проведення робіт щодо відновлення меж її земельних ділянок і внесення змін до даних Державного земельного кадастру. Однак, на всі пропозиції та звернення ОСОБА_1 , відповідачка відповідала категоричною відмовою проведення такої роботи, навіть за рахунок фінансового сприяння ОСОБА_1 .

У зв`язку із виявленим фактом взаємного перетину та накладання земельних ділянок відповідачки на земельні ділянки позивача та відмовою відповідачки врегулювати дане питання у добровільному порядку, останній змушений звернутися із даним позовом до суду з метою захисту та відновлення своїх порушених прав на землю.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 07.07.2021 року (т.1, а.с.51) позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.10.2021 року, яке неодноразово відкладалось. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України. Встановлено також строк для подання письмових пояснень третьою особою.

Ухвалою суду від 14.02.2022 року (т.1, а.с.77) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 21.03.2022 року, яке в подальшому було відкладено, а востаннє на 08.05.2023 року.

08.05.2023 року суд, із занесенням до протоколу судового засідання, постановив повернутися до стадії підготовчого провадження у даній справі для вирішення клопотання позивача про призначення у справі земельно-технічної експертизи (т.1, а.с.100-101).

22.12.2023 року судом, із занесенням до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову у даній справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а також виключено з числа третіх осіб Фасівську сільську раду Макарівського району Київської області (т.1, а.с.211-213).

Також ухвалою суду від 22.12.2023 року (т.1, а.с.214) у порядку вимог ст. 84 ЦПК України, витребувано від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (Сектор №1 Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг) належним чином засвідчені копії документації із землеустрою (в повному її обсязі, в тому числі координати поворотних точок меж земельних ділянок), що слугувала підставою для формування та передачі у власність ОСОБА_3 земельних ділянок із кадастровими номерами 3222788001:01:005:0056 та 3222788001:01:005:0057; державних актів на право власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 3222788001:01:005:0056 та 3222788001:01:005:0057, що розташовані по АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_3 .

Витребувані докази надійшли до суду 16.02.2024 року (т.1, а.с.222-253) та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24.10.2024 року (т.2, а.с.39-41) провадження у вказаній справі було зупинене у зв`язку із призначенням земельно-технічної експертизи, проведення якої доручено ТОВ «Судова незалежна експертиза України». На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. Чи відповідає розташування земельних ділянок ОСОБА_1 , що розташовані у АДРЕСА_2 (межі земельних ділянок визначені згідно технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки площею 0,25 га на місцевості (в натурі) для будівництва і обслуговування житлового будинку та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства та земельних ділянок ОСОБА_3 з кадастровими номерами 3222788001:01:0005:0056 та 3222788001:01:0005:0057 за їх фактичним використанням координатам поворотних точок меж цих земельних ділянок відповідно до даних правовстановлюючих документів, документації із землеустрою та інформації про ці земельні ділянки, яка міститься у Державному земельному кадастрі? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність? Чи можливо надати схему взаємного розташування земельних ділянок зазначених володільців в натурі (на місцевості) та згідно координат цих земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів, документації із землеустрою та інформації із Державного земельного кадастру?

2. Чи існує взаємний перетин земельних ділянок ОСОБА_1 що розташовані у АДРЕСА_2 (межі земельних ділянок визначені згідно технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки площею 0,25 га на місцевості (в натурі) для будівництва і обслуговування житлового будинку та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства) та земельних ділянок ОСОБА_3 з кадастровими номерами 3222788001:01:0005:0056 та 3222788001:01:0005:0057 за їх фактичним використанням координатам поворотних точок меж цих земельних ділянок відповідно до даних правовстановлюючих документів, документації із землеустрою та інформації про ці земельні ділянки, яка міститься у Державному земельному кадастрі? Якщо так, то чи можливо надати схему взаємного перетину (накладання) зазначених земельних ділянок?

3. В межах якої земельної ділянки розташоване домоволодіння (житловий будинок із погосподарськими спорудами) у АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ? А саме в межах земельної ділянки ОСОБА_1 (межі земельної ділянки визначені згідно технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки площею 0,25 га на місцевості (в натурі) для будівництва і обслуговування житлового будинку) чи земельних ділянок ОСОБА_3 з кадастровими номерами 3222788001:01:0005:0056 та 3222788001:01:0005:0057? Чи можливо надати схему розташування вказаного домоволодіння відносно меж спірних земельних ділянок сторін по справі?

25.07.2025 року від експертної установи надійшов висновок експерта №СЕ-1227-1-1391.25 від 10.07.2025 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи разом з матеріалами справи (т.2, а.с.60-110).

Ухвалою суду від 28.07.2025 року (т.2, а.с.111) відновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22.10.2025 року.

Ухвалою суду від 04.12.2025 року (т.2, а.с.129) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.02.2026 року, яке в подальшому було відкладено, а востаннє на 16.07.2026 року.

В судовому засіданні 16.07.2026 року позивач та його представник, адвокат Живага О.В., змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник, адвокат Чорний І.І., належним чином повідомлені про день та час слухання справи (т.2, а.с.134-135, 140-142, 153-154, 159, 164-165, 167), в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, що не перешкоджає розглядові справи.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом, виданого 10.09.2011 року Макарівською районною державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №1-1642, належить житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок ОСОБА_1 успадкував після смерті своєї баби, ОСОБА_4 (т.1, а.с.19). Вказане також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №31477212 виданого 29.09.2011 року КП КОР «Макарівське БТІ» (т.1, а.с.20).

Окрім того, на підставі договору про право користування землею від 09.03.1992 року, який укладений із Фасівською сільською Радою народних депутатів Макарівського району Київської області та зареєстрований у Книзі записів договорів на право користування землею у довічному користуванні померлої ОСОБА_4 перебувала земельна ділянка загальною площею 0,63 га – із них площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, а ділянка площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства (т.1, а.с.21-24).

У подальшому, 20.07.1994 року на засіданні І-ї сесії 23 скликання Фасівської сільської Ради народних депутатів прийнято рішення про надання дозволу жителям села щодо оформлення документів на приватизацію та постійне користування земельними ділянками. При цьому, ОСОБА_4 було надано дозвіл на оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується архівним витягом від 04.12.2020 року з протоколу №1 засідання І-ї сесії 23 скликання Фасівської сільської Ради народних депутатів (т.1, а.с.26).

Рішенням Фасівської сільської ради сьомого скликання Макарівського району Київської області №202-32-VII від 04.10.2019 року позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність загальною площею 0,3800 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Фасівської сільської ради в АДРЕСА_2 (т.1, а.с.25).

01.03.2021 року позивач звернувся до землевпорядної організації ФОП ОСОБА_5 з метою розроблення та виготовлення землевпорядної документації щодо відновлення меж земельної ділянки площею 0,25 га на місцевості (в натурі) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по АДРЕСА_2 .

ФОП ОСОБА_5 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. України ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 в межах Фасівської сільської ради Макарівського району Київської області (т.1, а.с.167-190).

Однак, рішенням №PB-1801585772021 від 17.03.2021 року державним кадастровим реєстратором відділу у Романівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Складанюк І.П. позивачу було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про належну йому земельну ділянку площею 0,25 га у зв`язку із взаємним перетином із іншою земельною ділянкою із кадастровим номером 3222788001:01:0005:0056 (площа співпадає на 10.044%) (т.1, а.с.31-32, 36-37).

Також, ФОП ОСОБА_5 було розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі у власність громадянину України ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 в межах Фасівської сільської ради Макарівського району Київської області (т.1, а.с.122-166).

Проте, рішенням №PB-6100895792021 від 20.04.2021 року державним кадастровим реєстратором відділу у Кременецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Сидоренко Н.М. позивачу було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про належну йому земельну ділянку площею 0,38 га у зв`язку із взаємним перетином із іншими земельними ділянками із кадастровими номерами 3222788001:01:0005:0056 (площа співпадає на 1.5535%) та 3222788001:01:0005:0057 (площа співпадає на 9.0769%) (т.1, а.с.31-35).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 09.06.2023 року №29-10-0.331-5192/2-23 та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.05.2023 року, власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222788001:01:0005:0056 та 3222788001:01:0005:0057 є відповідачка по справі ОСОБА_3 (т.1, а.с.191-199).

Право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку із кадастровим номером 3222788001:01:0005:0056, яка розташована по АДРЕСА_1 , посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №583563, зареєстрованим за №322270001009210, який видано 16.08.2012 року (т.1, а.с.224).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №583564, зареєстрованим за №322270001009211, який видано 16.08.2012 року (т.1, а.с.223) відповідачка ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 3222788001:01:0005:0057, яка розташована по АДРЕСА_1 .

У 2008 році ПП «СОЛГЕР» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_3 в с. Фасова Фасівської сільської ради Макарівського району Київської області (т.1, а.с.225-253).

Відповідно до висновку експерта №СЕ-1227-1-1391.25 від 10.07.2025 року за результатами дослідження матеріалів справи, зокрема, Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т.1, а.с.167-190), Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі у власність (т.1, а.с.122-166) та фактичних меж в результаті топографо-геодезичного вишукування, встановлено наявність накладання земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3 з кадастровим номером: 3222788001:01:0005:0056 в АДРЕСА_1 (межі земельних ділянок згідно технічної документації із землеустрою) на земельну ділянку ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , по відношенню до меж фактичного користування, у розмірі 226,0 кв.м. Також виявлено наявність накладання земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3 з кадастровим номером: 3222788001:01:0005:0057 в АДРЕСА_1 (межі земельних ділянок згідно технічної документації із землеустрою) на земельну ділянку ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 , по відношенню до меж фактичного користування, у розмірі 221,7 кв.м.

Крім того, експертом також було встановлено наявність взаємного накладання земельних ділянок ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 (межі земельних ділянок згідно технічної документації із землеустрою) із земельною ділянкою, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3 з кадастровим номером: 3222788001:01:0005:0056 в АДРЕСА_1 , у розмірі 251,3 кв.м. та 49,2 кв.м. Також виявлено наявність взаємного накладання земельних ділянок ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 із земельною ділянкою, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3 з кадастровим номером: 3222788001:01:0005:0057 в АДРЕСА_1 , у розмірі 287,6 кв.м.

Експерт встановив, що фактичні межі земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 , мають зміщення в бік земельної ділянки кадастровий номер: 3222788001:01:005:0056 та земельної ділянки з кадастровим номером: 3222788001:01:0005:0057 по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_3 .

Таким чином, внаслідок накладання земельної ділянки (меж згідно технічної документації), яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3 з кадастровим номером: 3222788001:01:0005:0056 в АДРЕСА_1 , до 2,45 м по всій довжині в бік земельної ділянки по АДРЕСА_2 , що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 спостерігається часткове розміщення господарської споруди, погребу та вбиральні, які належать ОСОБА_1 , на земельній ділянці ОСОБА_3 з кадастровим номером: 3222788001:01:0005:0056.

Схеми розміщення земельних ділянок позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_3 наведені у додатках 2.1, 2.2, 2.3 до Висновку експерта (т.2, а.с.94-96).

Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд також керується наступним.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Зі змісту ч. 1 ст. 155 ЗК України вбачається, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Окрім того, відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Дану правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 року у справі №362/884/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №2-3007/11, провадження №14-525цс18.

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Даний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.12.2020 року у справі №915/1784/18.

А тому не вимагається визнання недійсним рішення Фасівської сільської ради, на підставі яких відповідачці ОСОБА_3 було передано у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 3222788001:01:0005:0056 і 3222788001:01:0005:0057, та видано оспорювані державні акти на право власності на земельну ділянку.

Зазначене рішення сільської ради є ненормативним правовим актом індивідуального характеру, який вичерпав свою дію їх виконанням і на підставі якого у первісного набувача виникло право власності на спірні земельні ділянки. А тому оскарження такого рішення органу місцевого самоврядування не матиме жодних правових наслідків для відповідачки.

Відповідний правовий висновок викладено Великою палатою ВС у постанові від 26.03.2019 року у справі №911/2764/13.

Ефективним способом захисту порушеного права позивача є припинення речових прав та скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до чинної редакції ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки – внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Таким чином, наведені положення чинного законодавства вказують на те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки має наслідком скасування її кадастрового номера.

Формування та державна реєстрація спірних земельних ділянок була проведена незаконно, оскільки внаслідок такого формування у володінні відповідачки опинились частини земельних ділянок позивача, якими він володіє з 10.09.2011 року.

А тому державна реєстрація спірних земельних ділянок підлягає скасуванню з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо них.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державно реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 31.05.2023 року №334165616 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано право власності чи інші речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222788001:01:0005:0056 (т.1, а.с.200).

Згадана ч. 13 ст. 79-1 ЗК України визначає випадки припинення речових прав на земельні ділянки у випадку визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

При цьому не вимагається залучення до участі у справі суб`єкта державної реєстрації, який приймав рішення про державну реєстрацію речових прав на спірні земельні ділянки за відповідачем.

У постанові від 13.06.2018 року у справі №361/4307/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що державний реєстратор і орган державної реєстрації не можуть бути належними відповідачами за позовними вимогами про скасування рішення по державну реєстрацію прав чи скасування запису про проведену державну реєстрацію.

В свою чергу, з огляду на положення ч. 13 ст. 79-1 ЗК України та ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» скасування державної реєстрації земельної ділянки як об`єкта цивільних прав можливе лише після припинення речових прав на цю земельну ділянку. А тому в цьому спорі вимога про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно фактично має похідний характер і не стосується прав та обов`язків суб`єкта державної реєстрації, рішення якого оскаржується.

Обраний позивачем спосіб захисту призведе до реального відновлення порушеного права на землю, що в свою чергу забезпечує реалізацію права позивача на ефективний засіб юридичного захисту, яке гарантоване статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тож, дослідивши матеріали справи, висновок експерта та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

З огляду на зазначене, оскільки підстав для звільнення відповідачки від стягнення судового збору судом не встановлено, з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути 1816,00 гривень сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації земельних ділянок – задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222788001:01:0005:0056 площею 0,25 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 шляхом скасування кадастрового номера вказаної земельної ділянки.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, яким посвідчується право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку із кадастровим номером 3222788001:01:0005:0056.

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222788001:01:0005:0057 площею 0,3287 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 шляхом скасування кадастрового номера вказаної земельної ділянки.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, яким посвідчується право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку із кадастровим номером 3222788001:01:0005:0057.

Стягнути із ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений ним судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2026 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя А.В. Косенко