Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №370/4410/25 — Макарівський районний суд Київської області

Суд: Макарівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №370/4410/25

Суддя: Косенко А. В.

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. Справа №370/4410/25

Провадження № 2/370/1544/25

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., із секретарем судового засідання Зозулею Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до Макарівської селищної ради Київської області (далі – відповідач) про визнання права власності на спадкове майно, в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , який був зареєстрований та постійно проживав по АДРЕСА_1 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими спорудами та земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємицею майна за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є його дружина, позивачка у справі ОСОБА_1 , яка у відповідності до положень ст. 1268 ЦК України спадщину прийняла, оскільки на момент смерті спадкодавця проживала та була зареєстрована разом з ним за однією адресою. Окрім позивачки, спадкоємцями майна були діти спадкодавця, які у встановлений законом порядок відмовилися від прийняття спадщини.

Також позивачка зазначила, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29.03.2011 року у справі №2-369/11 визнано за нею в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Згодом, займаючись питанням приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, позивачка встановила, що за життя померлий ОСОБА_2 оформив своє право власності на належні йому земельні ділянки, отримавши Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №098073 виданого 09.12.1998 року на підставі рішення Маковищенської сільської ради від 04.04.1996 року. Згідно вказаного документа у власність спадкодавця було передано земельну ділянку загальною площею 0,36 га, що призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства. Однак, оригінал вказаного державного акту на даний час не зберігся і відсутній у розпорядженні позивачки.

Звернувшись до Макарівської державної нотаріальної контори, з метою отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на зазначені вище земельні ділянки, позивачка отримала відмову через відсутність документів, що посвідчують право власності на спадкове майно.

У зв`язку із відмовою державного нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане майно, позивачка змушена звернутися до суду із даним позовом.

На підставі викладеного, позивачка просила суд: визнати за ОСОБА_1 право власності на належне їй спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_2 на:

– земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га із кадастровим номером: 3222784601:01:006:0177;

– земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0300 га із кадастровим номером: 3222784601:01:006:0176;

– земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0800 га із кадастровим номером: 3222784600:10:002:0014.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 02.01.2026 року (а.с.28-29) позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2026 року, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також вказаною ухвалою суду у порядку вимог ст. 84 ЦПК України, витребувано від Макарівської державної нотаріальної контори (08001, Київська обл., Бучанський р-н., с-ще Макарів, вул. Д. Ростовського, 66) належним чином засвідчену копію спадкової справи №285/2010 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Витребувані докази надійшли до суду 09.02.2026 року (а.с.37-51), які приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року (а.с.55) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 09.04.2026 року, яке в подальшому було відкладено на 02.07.2026 року.

У судове засідання 02.07.2026 року учасники справи не прибули. Представник позивачки, адвокат Живага О.В., подав до суду заяву про розгляд справи за його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.68).

Відповідно до поданого клопотання представника відповідача, останній просив розглядати справу за його відсутності, а рішення у справі прийняти за наявними у ній матеріалами (а.с.52).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років помер ОСОБА_2 , який до дня своєї смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями наступних документів, які містяться в матеріалах справи: свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.01.2010 року (а.с.8), довідкою №17.12-08/236, виданої 18.11.2024 року Макарівською селищною радою (а.с.50).

Як вбачається з копії спадкової справи №285 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведеної Макарівською державною нотаріальною конторою (а.с.38-51), єдиною спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину після його смерті є дружина, позивачка у справі – ОСОБА_1 , оскільки проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1 . Окрім позивачки, спадкоємцями майна були діти спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у встановлений законом порядок відмовилися від прийняття спадщини, що підтверджується відповідними заявами, які містяться в матеріалах вище згаданої спадкової справи (а.с.39-41). Наявність інших спадкоємців судом не встановлено.

Крім того, рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29.03.2011 року у справі №2-369/11 визнано за позивачкою в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що складається із домоволодіння з погосподарськими спорудами у АДРЕСА_1 , до складу якого входить: (А) житловий будинок, загальною площею 91,6 кв.м., житловою 68,5 кв.м., (а) прибудова, ганок, балкон, сходи, під (В) погріб, (Б, В) сарай, (Д) убиральня, (Ж) гараж, (З) альтанка, (К) навіс, (Л) літня кухня, (Г) вхід в підвал, І тротуар, ІІ яма вигрібна, №1-4 огорожа, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.10).

Витягом про державну реєстрацію прав, виданого КП КОР «Макарівське БТІ» 29.07.2011 року №30793161, підтверджується, що власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 згідно рішення Макарівського районного суду Київської області від 29.03.2011 року у справі №2-369, є ОСОБА_1 (а.с.11).

Однак державним нотаріусом Макарівської державної нотаріальної контори листом від 27.02.2026 року «Щодо надання роз`яснень» позивачці було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказані земельні ділянки, у зв`язку із відсутністю оригіналів документів, які підтверджували б право власності на зазначене спадкове майно (а.с.67).

Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії. Хоча вказаний лист нотаріуса не є постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, однак за змістом із вказаного листа вбачається, що нотаріус не може видати позивачці свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 27.02.2019 року по справі №369/8878/16ц, при наданні оцінки листам нотаріусів, у яких зазначено про причини невидачі спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, необхідно виходити із їх змісту та відповідно враховувати підстави, зазначені нотаріусами. При цьому істотне значення мають підстави, які унеможливлюють у будь-якому випадку в майбутньому видачу таких свідоцтв нотаріусами, тому при наявності таких підстав незалежно від форми відповіді нотаріуса – лист чи постанова про відмову у видачі свідоцтва, необхідно виходити з того, що у спадкоємця можливість оформити спадщину у нотаріуса відсутня.

А тому наявний в матеріалах справи лист державного нотаріуса Макарівської державної нотаріальної контори від 27.02.2026 року «Щодо надання роз`яснень» є достатнім доказом наявності у позивачки перешкод в отриманні свідоцтв про право на спадщину, що в свою чергу дає їй право звернутися до суду із даним позовом.

Як вбачається із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.01.2025 року №НВ-4600007752025 (а.с.14-17), земельна ділянка загальною площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим номером 3222784601:01:006:0177, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акту від 09.12.1998 року серії IV-КВ №098073, виданого 04.04.1996 року за рішенням органу місцевого самоврядування Маковищанська сільська рада.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.12.2024 року №НВ-2100593792024 (а.с.18-21), земельна ділянка загальною площею 0,0300 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3222784601:01:006:0176, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акту від 09.12.1998 року серії IV-КВ №098073, виданого 04.04.1996 року за рішенням органу місцевого самоврядування Маковищанська сільська рада.

Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.02.2025 року №НВ-5300541452025 (а.с.22-25), земельна ділянка загальною площею 0,0800 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3222784600:10:002:0014, яка розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Маковище належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акту від 09.12.1998 року серії IV-КВ №098073, виданого 04.04.1996 року за рішенням органу місцевого самоврядування Маковищанська сільська рада.

Відповідно до копії Державного акта на право приватної власності на землю серії IV-КВ №098073 (а.с.12), виданого 09.12.1998 року на підставі рішення виконкому Маковищенської сільської Ради народних депутатів від 04.04.1996 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №116, вбачається, що власником земельної ділянки, площею 0,36 га, розташованої в АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства є ОСОБА_2 .

Факт втрати оригіналу державного акта на право приватної власності на землю серії IV-КВ №098073 виданого 09.12.1998 року на ім`я ОСОБА_2 підтверджується оголошенням в газеті Макарівські вісті №20 (11423) від 12.06.2026 року (а.с.66).

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються вимогами Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст. 12 ЦПК України, зазначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 1, ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно підпункту 3.14 пункту 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до положень частин другої та третьої пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом/заповітом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що позивачка є спадкоємицею за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадщину у встановленому законом порядку прийняла, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину судом не встановлено, до складу спадщини увійшли земельні ділянки щодо яких нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтв про право на спадщину.

Судові витрати по оплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідач не вчиняв протиправних дій, що стали підставою даного позову та позивачка просила покласти такі витрати на неї.

Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на належне їй спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_2 на:

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2026 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Макарівська селищна рада Київської області, код ЄДРПОУ 04362183, адреса: 08001, Київська область, Бучанський район, с-ще Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30.

Суддя А.В. Косенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua