Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №758/12574/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 758/12574/24

Провадження № 2/369/2192/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року представник позивача звернувся до Подільського районного суду м. Києва суду з позовом з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.12.2020 між ПрАТ «СК «УНІКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТТЛЕР – ТОЛЕДО Україна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370014/4615/0000041, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

15.09.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «KIA Cerato», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля «Subaru Outback», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля «Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.11. 2021 у справі № 369/13253/21 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з порушенням нею вимог пп. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило зазначену дорожньо-транспортну пригоду.

У зв`язку з настанням страхового випадку страхувальник звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля страховиком здійснено виплати страхового відшкодування у розмірах 127 692,78 грн, 57 759,67 грн та 7 559,60 грн, а всього 193 012,05 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована ПрАТ «ХМСК». На виконання зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ПрАТ «ХМСК» сплатило на користь ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування у розмірі 127 400,00 грн.

Посилаючись на те, що внаслідок виплати страхового відшкодування до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, а виплаченого страховиком цивільно-правової відповідальності відшкодування недостатньо для покриття фактичного розміру шкоди, позивач вважає, що різниця між фактичним розміром виплаченого ним страхового відшкодування та виплатою ПрАТ «ХМСК» підлягає стягненню з відповідача.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 09.09.2024 на адресу відповідача було направлено досудову вимогу № 31032, однак заявлені вимоги добровільно виконані не були.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» у порядку суброгації 65 612,05 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 07.10.2024 справу передано до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 1767 від 11.12.2025 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 758/12574/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.12.2025 справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С., призначено розгляд справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття, позовну заяву з додатками відповідачу направлено на адресу зареєстрованого проживання. Конверт повернувся з відміткою "адресат відстуній", що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Про судове засідання відповідач повідомлений також шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Письмовий відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.12.2020 між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ТОВ «МЕТТЛЕР-ТОЛЕДО Україна» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370014/4615/0000041, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

15.09. 2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «KIA Cerato», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля «Subaru Outback», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля «Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , внаслідок якої автомобіль «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.01.2021 у справі №369/13253/21 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з порушенням нею вимог пп. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило зазначену дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена така постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини вчинення відповідачем дій, які спричинили дорожньо-транспортну пригоду, під час розгляду цієї справи повторному доказуванню не підлягають.

Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахований транспортний засіб «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень.

На виконання умов договору добровільного страхування ПрАТ «СК «УНІКА» визнало подію страховим випадком та здійснило виплату страхового відшкодування у розмірах 127 692,78 грн., 57 759,67 грн. та 7 559,60 грн., що загалом становить 193 012,05 грн, що підтверджується страховими актами та відповідними платіжними документами.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначений перехід права вимоги є суброгацією. При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора у вже існуючому деліктному зобов`язанні: до страховика переходить право вимоги, яке належало потерпілому до особи, відповідальної за завдану шкоду, у межах фактично виплаченого страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц зазначила, що правовідносини суброгації, які регулюються статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування», необхідно відмежовувати від правовідносин регресу, що регулюються, зокрема, статтею 1191 ЦК України. При суброгації відбувається заміна кредитора у вже існуючому зобов`язанні, тоді як при регресі виникає нове право вимоги.

Таким чином, після виплати ПрАТ «СК «УНІКА» страхового відшкодування до нього в межах фактично здійснених виплат перейшло право вимоги, яке належало страхувальнику до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Згідно з частинами першою та другою ст. 1187 ЦК України діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки, а шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Разом із тим судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «ХМСК» відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

ПрАТ «ХМСК» на виконання своїх зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснило на користь ПрАТ «СК «УНІКА» страхову виплату у розмірі 127 400,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, сам факт здійснення страховиком цивільно-правової відповідальності виплати не припиняє обов`язку особи, відповідальної за завдану шкоду, якщо така виплата не покриває її повного розміру.

У даному випадку ПрАТ «СК «УНІКА» на виконання договору добровільного страхування здійснило виплату страхового відшкодування на загальну суму 193 012,05 грн, тоді як страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача ПрАТ «ХМСК» відшкодовано 127 400,00 грн.

Таким чином, невідшкодованою залишилася різниця між фактичним розміром здійсненої страхової виплати та сумою, відшкодованою страховиком цивільно-правової відповідальності, а саме:193 012,05 грн – 127 400,00 грн = 65 612,05 грн.

За таких обставин, враховуючи встановлену постановою суду вину ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, факт пошкодження застрахованого транспортного засобу, здійснення ПрАТ «СК «УНІКА» страхового відшкодування у загальному розмірі 193 012,05 грн, перехід до позивача в порядку суброгації права вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, а також здійснення страховиком цивільно-правової відповідальності виплати лише у розмірі 127 400,00 грн, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» різниці у розмірі 65 612,05 грн.

Таким чином, позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якого суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, та враховує, згідно що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 77-81, 141, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» у порядку суброгації 65 612,05 грн. (шістдесят п`ять тисяч шістсот дванадцять гривень 05 коп.) на відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір у сумі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, адреса: м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ