Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №364/836/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/836/26

Провадження № 2/364/633/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 04.08.2026 надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому Позивач просить суд: розірвати шлюб, укладений сторонами та зареєстрований 04.11.2011 виконавчим комітетом Завадіваської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 3 (а.с. 2).

На обґрунтування заявленої позовної вимоги представник Позивача – адвокат Патківська О.В. (ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2273203 від 03.08.2026, а.с. 9) у позовній заяві зазначила, що сторонами 04.11.2011 було укладено шлюб, від шлюбу подружжя дітей не має. Після укладення шлюбу сторони спільно проживали в приватному будинку, який належав Позивачеві, вели спільне господарство, будували сімейні відносини, мали спільні плани та інтереси. Протягом спільного життя між подружжям періодично виникали непорозуміння та конфлікти, внаслідок яких Відповідачка тимчасово залишала місце спільного проживання та переїжджала до належного їй житла, однак згодом сторони примирялися і продовжували сімейне життя. Остаточний розлад сімейних відносин настав у липні 2022 року. Після сімейного святкування між сторонами виникла чергова сварка, яка стала переломним моментом у їхніх взаєминах. Наступного дня Відповідачка зібрала свої особисті речі та залишила місце спільного проживання. Починаючи з 13.07.2022 сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейних відносин не підтримують, спільного бюджету не мають, взаємної турботи один про одного не здійснюють. За весь цей час примирення між сторонами не відбулося, наміру відновлювати сімейні відносини жодна зі сторін не виявила. Отже, сім`я фактично припинила своє існування ще у липні 2022 року, шлюб існує виключно формально, а його подальше збереження не відповідає інтересам Позивача та не має сенсу.

Після виконання вимог частин шостої – восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) ухвалою суду від 12.08.2026 відкрито провадження в справі, вирішено питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та їх виклику у судове засідання за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), встановлено Відповідачеві 15-денний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову, роз`яснено право подати у зазначений строк клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також роз`яснено строки розгляду справи, визначені статтею 275 ЦПК України – не пізніше 12.10.2026.

За названою статтею 275 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на це та дату відкриття судом провадження у даній цивільній справі строк її розгляду, як зазначено вище, спливає 12.10.2026; як вбачається з матеріалів справи, жодна із сторін не заявила клопотання про розгляд справи в іншому порядку.

Відповідач, отримавши 25.08.2026 згадану ухвалу суду від 12.08.2026, що підтверджено поштовим повідомленням, протягом встановленого судом строку відзиву на позовну заяву, а так само і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні до суду не подавала.

Позивач згадану ухвалу суду не отримав, оскільки поштове відправлення повернулось без вручення з відміткою про відсутність адресата, ходом розгляду справи не цікавився.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, враховуючи відсутність відзиву із запереченнями проти позову, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що 04.11.2011 сторони зареєстрували шлюб, при цьому Відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », що підтверджено копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 30.07.2026 Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 3 від 04.11.2011 (а.с. 8).

Як стверджено в позовній заяві представником Позивача, від шлюбу сторони дітей не мають; доказів протилежного матеріали справи не містять.

Також у позовній заяві стверджується та не заперечується Відповідачем, яка отримала копію цієї позовної заяви, проте заперечень проти позову до суду не подавала, підставою для розірвання шлюбу є розлад сімейних відносин, сторони спільно не проживають з 13.07.2022, спільного господарства не ведуть, сімейних відносин не підтримують, спільного бюджету не мають, взаємної турботи один про одного не здійснюють; за весь цей час примирення між сторонами не відбулося, наміру відновлювати сімейні відносини жодна зі сторін не виявила; сім`я фактично припинила своє існування у липні 2022 року, шлюб існує формально, а його подальше збереження не відповідає інтересам Позивача.

В Україні шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (стаття 51 Конституції України, статті 24, 56 Сімейного кодексу України).

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі відповідного рішення суду (частина друга статті 104, частина третя статті 105, стаття 110 Сімейного кодексу України).

За статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 Сімейного кодексу України).

З огляду на викладене та зважаючи на фактичне припинення подружнього життя сторін, небажання Позивача примиритися та зберегти сім`ю, тому за таких встановлених обставин суд дійшов до висновку, що рішення Позивача про розірвання шлюбу є виваженим, свідомим, причини, з яких вона наполягає на розірванні шлюбу, – обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження ними сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають. При цьому суд не може примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення, продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.

За правовою позицією, що неодноразово викладалася в постановах Верховного Суду, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя; незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу (зокрема, постанови Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 569/458/18, від 11.11.2020 у справі № 369/7035/18 тощо).

Європейський суд з прав людини, практику якого суд застосовує як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), щодо права на приватне та сімейне життя неодноразово наголошував, на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя; відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні (зокрема, пункт 61 рішення ЄСПЛ від 29.04.2002 у справі «Прітті проти Сполученого Королівства», заява № 2346/02, пункт 126 рішення ЄСПЛ від 12.06.2014 у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії», заява № 56030/07).

У зв`язку з усім наведеним суд вбачає наявними підстави для задоволення позову та розірвання шлюбу; Відповідачеві слід залишити її шлюбне прізвище, оскільки про відновлення дошлюбного прізвища вона клопотання не подавала.

На підставі імперативних приписів статті 141 ЦПК України з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судові витрати за сплачений судовий збір.

Враховуючи, що розгляд справи здійснено за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до статей 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 351-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрований 04.11.2011 Виконавчим комітетом Завадівської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 3.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 (дев`яносто шість) коп.

Направити копії цього рішення суду учасникам справи.

Рішення суду після набрання законної сили надіслати до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Ярослава Мудрого, 22, м. Біла Церква, Київської обл., 09117) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи зазначений строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Макаренко