Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №363/3611/25 — Вишгородський районний суд Київської області

05.10.2026 Справа № 363/3611/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., при секретарі Михайлик Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому, посилаючись на набуття права вимоги за кредитним договором та в зв`язку із порушенням відповідачем договірних зобов`язань по сплаті коштів за наданий кредит, просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором за №4873264 від 11.07.2021 року в загальному розмірі - 19 607,35 грн., з якої 4 900 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 14 707,35 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати зі сплати позивачем судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Представник відповідача подала до суду пояснення, зі змісту яких слідує, що відповідач категорично проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити, оскільки позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факт укладення зазначеного договору саме відповідачем, наявність його волевиявлення на отримання кредитних коштів та факт їх отримання не доведено. Посилалася на те, що 10.07.2021 року близько 22 год. у м. Києві по вул. Богатирській, 3 невстановленими особами викрадено мобільний телефон відповідача, паспорт громадянина України, посвідчення водія та банківські картки. При цьому, спірний кредитний договір оформлено електронним способом з використанням викрадених облікових електронних даних відповідача вже 11.07.2021 року, тобто одразу після крадіжки, коли відповідач уже не володів своїми засобами ідентифікації та зв`язку.

Представник позивача надав суду додаткові пояснення, в яких зазначав, що позивач вважає аргументи, наведені відповідачем безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вважає аргументи наведені представником відповідача безпідставними. Щодо звернення відповідача до правоохоронних органів, то саме по собі, звернення представника відповідача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення не може підтверджувати шахрайські дії щодо відповідача, а також сам по собі факт внесення в ЄРДР відомостей не може вважатись підтвердженням фактів, наведених в такому зверненні (заяві про злочин). Внесення відомостей до ЄРДР не може ні підтвердити, ні спростувати обставини, на які посилається представник відповідача. Отже, твердження представника відповідача про те, що відносно відповідача у даній справі було вчинено кримінальне правопорушення на даній стадії розгляду справи є лише припущеннями та не є беззаперечним доказом доведеності вчинення відносно відповідача неправомірних дій щодо укладення кредитного договору. Також представник позивача зазначив, що відповідач вказує, що у нього начебто було викрадено банківську картку Приват Банку за № НОМЕР_1 та картку РайфайзенБанку, однак кредитні кошти були надіслані на картку із прихованим номером за № НОМЕР_2 , яка не зазначалась як викрадена чи втрачена відповідачем у його заявах. Також варто зазначити, що відповідно до відповіді банку, яку долучено до матеріалів справи, картка з прихованим номером за НОМЕР_13 належить саме відповідачу, також на картку було надходження коштів від ТОВ «Мілоан» у сумі 4 900 грн., що безпосередньо доводить факт укладання кредитного договору, та отримання коштів.

Представник позивача та представник відповідача подали до суду заяви, в яких просили розглянути вказану справу за їх відсутності, представник позивача позов підтримав, представник відповідача просила суд в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цієї норми на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, в матеріалах справах міститься договір про споживчий кредит за №4873264 від 11.07.2021 року, укладений від імені ОСОБА_1 та ТОВ «МІОЛАН», з використанням електронного підпису відповідача, а саме одноразового ідентифікатору W20264, а також з використанням його електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1, мобільного номеру телефону - НОМЕР_3 , паспорту за № НОМЕР_4 , виданого органом 8031, номер запису 19741227-07813 від 29.07.2020 року та податкового номеру - НОМЕР_12.

Згідно вказаного договору, відповідачу було надано грошові кошти в сумі 4 900 грн. строком на 15 днів, з 11.07.2021 року, на умовах визначених договором, а той в свою чергу повинен був повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, відсотки за користування кредитом на умовах та в строки, визначені договором. Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, з моменту отримання кредиту. Термін повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту і відсотків за користування кредитом - 26.07.2021 року.

До договору в якості додатків додано Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту.

Із платіжного доручення за №50985694 від 11.07.2021 року вбачається, що 11.07.2021 року ТОВ «МІОЛАН» перерахувало на картковий рахунок за № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 4 900 грн.

18.10.2021 року між ТОВ «МІОЛАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення прав вимоги за №77-МЛ, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача за договір про споживчий кредит за №4873264 від 11.07.2021 року.

Під час розгляду судом вказаної справи було встановлено, що 10.07.2021 року у відповідача по справі - ОСОБА_1 викрадено мобільний телефон марки Samsung А315F/DS (IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ), у якому використовувалися абонентські номери мобільного зв`язку НОМЕР_3 та НОМЕР_7 , а також банківські картки, в том числі і АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_8 , паспорт громадянина України та водійське посвідчення. За даним фактом 19.07.2021 року до ЄРДР внесено відомості за №12021105050002524 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Також встановлено, що починаючи з 00 год. 40 хв. 11.07.2021 року викрадений абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_3 , який використовувався як основний фінансовий номер відповідача, використано невстановленими особами в інших мобільних пристроях, зокрема Samsung SM-A107F та Xiaomi MI 9SE. Крім того, після викрадення банківських карток невстановленими особами здійснювалися операції з поповнення сторонніх номерів мобільного зв`язку та неодноразового зняття готівкових коштів із використанням викрадених платіжних карток, зокрема картки і картки за № НОМЕР_8 , у банкоматах та торговельних мережах м. Києва.

Також встановлено, що 11.07.2021 року від імені ОСОБА_1 оформлено низку кредитних договорів у різних фінансових установах, зокрема в АДРЕСА_1 та інших кредитних установах. Відомості про укладення зазначених договорів містяться у кредитному звіті Українського бюро кредитних історій та узгоджуються з обставинами кримінального провадження щодо використання невстановленими особами викраденого мобільного телефону, SIM-карток, документів та банківських карток відповідача.

Зазначені обставини свідчать про те, що на момент укладення спірного договору про споживчий кредит за №4873264 від 11.07.2021 року - мобільний номер телефону НОМЕР_3 та банківські реквізити, які використовувалися для ідентифікації особи та оформлення кредитних зобов`язань, перебували поза фактичним володінням та контролем відповідача.

На підтвердження зазначених обставин, відповідачем самостійно надано докази та витребувано судом за його клопотанням, а саме:

- витягом з ЄРДР за №12021105050002524 від 19.07.2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України;

- довідкою Оболонського УП ГУНП у м. Києві за №401/125/51/04-2021 від 20.08.2021 року;

- ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 27.02.2026 року (справа за №756/2425/26), відповідно до якої постанову дізнавача Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 30.08.2021 року про закриття кримінального провадження за №12021105050002524, яке внесено до ЄРДР 19.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України скасовано, а матеріали направлено для проведення досудового розслідування.

- даними паспорту громадянина України за № НОМЕР_9 , виданого органом 8031 на ім`я ОСОБА_1 26.07.2021 року;

- листом ПрАТ «ВФ Україна» №ДВ-26-04328 від 21 квітня 2026 року, із якого вбачається, що абонентський номер НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_1 згідно Договору послуг мобільного зв`язку від 06.03.2003 року;

- листом ПрАТ «Київстар» від 09.04.2026 року за №3954;

- листом ПрАТ «»ВФ Україна від 21.04.2026 року за №ДВ-26-04328;

- листом АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-260410/57089-БТ від 22.04.2026 року із якого вбачається, що банківська картка за № НОМЕР_8 належить ОСОБА_2 та при здійсненні операцій в період з 11.07.2021 року по 14.07.2021 року використано фінансовий телефон ( НОМЕР_3 ) та інші особисті дані відповідача.

- випискою АТ КБ «ПриватБанк» за договором №б/н за період із 10.07.2021 року по 20.07.2021 року, із якої вбачається, що на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_8 перераховано 11.07.2021 року 4 900 грн., а також, що з його інших карткових рахунків у вказаний період здійснено безліч операцій з поповнення різних мобільних номерів на відповідні суми;

- довідкою дізнавача ВД Оболонського УП ГУНП у м. Києві Арланова О. по кримінальному провадженню за №12021105050002524 від 19.07.2021 року, із якої вбачається, що в результаті досудового розслідування матеріалів і обставин кримінального провадження, встановлено:

1. факт заміни в часі з 00:40:32.513 год. 11.07.2021 року телефонного апарата Samsung-A315F/DS IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_1 на правах придбання у 2020 році, на невідомий телефонний апарат SAMSUNG SM -А 107F (Андроїд 10), ІР адреса НОМЕР_11 ;

2. факт використання мобільної карточки оператора мобільного зв?язку ПрАТ «ВФ Україна» за номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 з 2003 року - 00:40:32.513 з 11.07.2021 року до 13:59:57 год. 14.07.2021 року (85 год. 40 хв.) в невідомому телефонному апараті SAMSUNG SM -А 107F (Андроїд 10). ІР адреса НОМЕР_11 ;

3. факт використання 2-х телефонних карточок за номером НОМЕР_7 ПрАТ «Київстар» та НОМЕР_3 ПрАТ «ВФ Україна», які належать ОСОБА_1 з 00:26:47 год. до 15:30:18 год. 11.07.2021 року (15 год. 04 хв.) з невідомого телефонного апарату SAMSUNG SM -A107F (Андроїд 10), Р адреса НОМЕР_11 з відповіді Приватбанку щодо ІР адрес;

4. факт використання 2-х телефонних карточок за номером НОМЕР_7 ПрАТ «Київстар» та НОМЕР_3 ПрАТ «ВФ Україна», які належать ОСОБА_1 з 15:35:11.926 дата 12.07.2021 року до 13:59:57 год. 14.07.2021 на інший невідомий телефонний апарат Smartphon MI 9SE/Xiaomi (Android (1). IP адреса НОМЕР_14. НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18;

5. факт зняття готівки в банкоматах АТ КБ «Приватбанку» по картковому рахунку за № НОМЕР_8 в часі з 00 год. 38 хв. по 05 год. 18 хв. та з 10 год. 37 хв. по 15 год. 15 хв. 11.07.2021 року. з викраденої у потерпілого банківської картки за № НОМЕР_8 у банкоматах, що розташовані в Оболонському районі м. Києва та адреси яких та час здійснення операцій співпадають із адресами місця фіксації базових станцій ПрАТ «Київстар» мобільного номеру НОМЕР_7 потерпілого;

6. факт використання телефонного апарата Samsung-A315F/DS 1:НОМЕР_5, IMEI 2:НОМЕР_10, для інтернету з метою зміни РІН, паролей, входу до додатків банківських карток, ходу в електронну пошту в часі з 22:14:03 по 00:26:30 год. 11.07.2021 року (1 год. 14 хв.) за даними від ПрАТ «Київстар» про з`єднання і використання по телефонному номеру НОМЕР_7 , який належить по потерпілому ОСОБА_1 ;

7. факт використання банківських карток АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффазенбанк», телефонних номерів ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», згідно наданих відповідей АТ КБ «Приватбанк» та ПрАТ «Київстар» на ухвалу суду;

8. кредитний звіт від Українського бюро кредитних історій (УБКІ) від 26.09.2025 року, який містить інформацію про 10 кредитних договорів, укладених 11.07.2021 року з Приватбанк, Dinero, Велфін, CCLoan, Moneyveo, CreditUP, Cashberry, myeredit.milioan.ua. з прострочками, без платежів потерпілого; з них 5 кредитних договорів від 11.07.2021 року - перепродані факторинговим компаніям. Вказаний звіт спростовує ізольованість випадку, доводить системний злом даних потерпілого, і є підставою для визнання всіх договорів недійсними (ст. 230 ЦК України);

9. факт заміни телефонного апарата Samsung-A315F/DS невідомими особами, а саме: вставка телефонної картки оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 з 2003 року, що підтверджується відповіддю на запит ОСОБА_1 від 17.12.2025 року і Договором на обслуговування від 2003 року, а також, що картка оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 є основним фінансовим номером телефону ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю АТ КБ «Приватбанк».

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» - електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» - держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі (абз. 3 п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відповідно до п. 14.2 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» - користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно п.п. 146, 150 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правлінням НБУ за №164 від 29.07.2022 року, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

У постанові ВП ВС від 27.11.2024 року у справі за №204/8017/17 зроблено правовий висновок про те, що відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов?язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Отже, неукладеність договору у зв?язку з недотриманням встановленої для нього законом обов?язкової письмової форми, зокрема і щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неповноваженою особою (підроблення підпису).

Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв?язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього.

Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абз. 1 ч. 1 ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним в силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд виходить з того, що за обставин справи встановлено відсутність волевиявлення відповідача на укладення договору про споживчий кредит за №4873264 від 11,07.2021 року, який фактично не є позичальником і кредитних коштів не отримував.

Встановлені судом обставини свідчать, що на момент оформлення спірного договору про споживчий кредит - мобільний телефон відповідача, його фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , банківські картки, в тому числі і за № НОМЕР_8 та документи, необхідні для проходження ідентифікації особи, перебували у фактичному володінні невстановлених осіб, які у відповідача викрадено, про що він повідомив правоохоронні органи. Зазначені обставини підтверджуються відомостями з кримінального провадження за №12021105050002524, в межах якого встановлено факти використання невстановленими особами викраденого мобільного телефону, SIM-карток, банківських карток та персональних даних відповідача, з метою отримання кредитних коштів шахрайським шляхом та використання кредитних коштів, а тому підтверджують обґрунтованість заперечень останнього щодо непричетності до укладення спірного кредитного договору.

За таких обставин, сам по собі факт направлення одноразового ідентифікатора на номер телефону, зареєстрований за відповідачем, отримання такого ідентифікатора саме відповідачем не підтверджує та про вчинення ним дій, спрямованих на укладення кредитного договору не свідчить.

Так само перерахування кредитних коштів на платіжну картку за № НОМЕР_8 не може бути безумовним доказом отримання кредиту саме відповідачем, оскільки встановлено, що після викрадення зазначена картка використовувалася невстановленими особами для здійснення фінансових операцій без відома та участі її власника, зняття кредитних коштів з банківської карти.

Згідно з ч. 1-4 ст. 12, ч. 5 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає доведеним той факт, що відповідач 11.07.2021 року авторизацію в інформаційній системі кредитодавця не здійснював, процедуру ідентифікації та верифікації не проходив, одноразовий ідентифікатор не отримував і дії щодо підписання кредитного договору не вчиняв, що здійснено від його імені невстановленими особами.

Враховуючи викладене, а також те, що платіжна картка, на яку перераховано кредитні кошти із володіння ОСОБА_1 вибула внаслідок її викрадення, про що ним своєчасно повідомлено правоохоронні органи, суд дійшов висновку про те, що договір про споживчий кредит за №4873264 від 11.07.2021 року є неукладеним, а відтак, відповідач не повинен нести цивільно-правову відповідальність за невиконаним грошовим зобов`язанням за вказаним договором.

За таких обставин, позов є безпідставним, в задоволенні якого слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи, що судом відмовлено позивачу в задоволенні позову, то його вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь судових витрат теж є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 265, 267, 268, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_12 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуюча суддя