Рішення від 19 лютого 2012 р. у справі №2-192/12 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Васильківський міськрайонний суд Київської області

м. Васильків, вул. Шевченка, 8, 8600, (04571) 2-19-94

Справа №2-192/2012 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2012 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого — А.А. Бабіша

при секретарі — Н.М. Яренко

з участю представників - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах: ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Лихошва Жанна Олександрівна - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Тараканова Вікторія Олександрівна, ОСОБА_6 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсним з моменту їх підписання та відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах: ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсною довіреність від 05.01.2010 року, виданої на ім`я ОСОБА_5 щодо права розпорядження майном, з моменту її підписання, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки 52, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 03.11.10 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 та зобов`язати ОСОБА_5 відшкодувати завдану шкоду в розмірі вартості вказаної земельної ділянки.

Свої позовні вимоги він обґрунтував тим, що в грудні 2009 року ОСОБА_4 зламала ногу, перенесла тяжку операцію, тривалий час знаходилась на стаціонарному лікуванні, перебувала в безпомічному стані та потребувала сторонньої допомоги. У зв`язку з цим, вона погодилась на пропозицію невістки, ОСОБА_5 , на оформлення довіреності на її ім`я для оплати комунальних послуг, оформлення субсидії, вільного доступу в квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Тексту довіреності від 05.01.2010 року, який підписувала, ОСОБА_4 не читала та не розуміла, оскільки приватний нотаріус Лихошва Ж.О. читала її текст перед підписанням в швидкому темпі українською мовою. ОСОБА_4 не було роз`яснено нотаріусом зміст і правові наслідки довіреності. Копії довіреності ОСОБА_4 не надали. Копію вказаної довіреності ОСОБА_4 отримала в червні 2010 року після того, як покращилося її здоров`я. Тоді ж вона з`ясувала, що довіреність, видана нею на ім`я невістки ОСОБА_5 для представництва інтересів ОСОБА_4 в різних інстанціях, виявилася довіреністю на розпорядження майном позивачки. Таким чином, оскільки ОСОБА_4 , підписуючи довіреність, помилялася щодо природи, обставин правочину, які мали істотне значення при підписанні, а також прав та обов`язків, які випливали з правочину, дана довіреність може бути визнана судом недійсною. Своїми діями ОСОБА_5 внаслідок продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 завдала ОСОБА_4 матеріальної шкоди, яка оцінюється в розмірі вартості проданої земельної ділянки. У зв`язку з цим, оскільки ОСОБА_4 пенсіонерка, малозабезпечена особа, учасник бойових дій, прокуратура району звернулася до суду з метою захисту її інтересів в суді.

Представник прокуратури Голосіївської району м. Києва в судовому засіданні заявлений позов підтримала, показала, що позивачка видала оспорювану довіреність під час того, як перебувала в лікарні. Вона підписала документи і не читала їх, перебуваючи в хворобливому стані, оскільки співмешканець ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , приносив їй якісь ліки, від яких позивачка майже весь час в лікарні спала. Тобто позивачку ввели в оману, оскільки її воля була направлена на підписання зовсім іншого документа, тобто внутрішня воля позивачки була направлена на вирішення своїх побутових проблем, а не на відчуження земельної ділянки. Вона помилялася в розумінні правових наслідків, виданої нею довіреності, оскільки вважала, що дає довіреність на отримання пенсії та сплату комунальних послуг. Докази того, що ліки, які приносив їй ОСОБА_8 , якось вплинули на її сприйняття, у позивачки відсутні, вона просто після них постійно хотіла спати. Копії завірених документів з перекладом на російську мову їй не давали. Про зміст виданої нею довіреності позивачка дізналася вже пізніше, десь в червні 2010 року, а саме тоді, коли до неї приїхала сестра з Росії. Тоді позивачка зателефонувала своїм родичам, і від них дізналася, що вона вже розпорядилась своєю земельною ділянкою. Позивачка є громадянкою України і проживає на території України біля 30 років. Свідок не була присутня при підписанні довіреності.

Представник позивачки в судовому засіданні заявлений позов підтримав, показав, що відповідачка, її співмешканець ОСОБА_8 і нотаріус були присутні при підписанні довіреності, свідка ОСОБА_9 , яка перебувала в палаті, попросили вийти з палати лікарні. Позивачку розбудили майже в нічний час, після 21 год. 00 хв., і в такому стані дали їй підписати довіреності, їх в той день було підписано дві, копії довіреностей їй не дали.

Представник відповідачки і третьої особи ОСОБА_7 в судовому засіданні заявленого позову не визнав, показав, що позивачка, ОСОБА_4 , сама була ініціатором надання спірної довіреності. При цьому відповідачка не ставила ніяких умов для позивачки, навпаки надавала їй утримання і лікування добровільно. Позивачка обгрунтувала таке своє бажання тим, що вона не зможе користуватися належною їй дачею через перелом ноги. Довіреності були зареєстровані 05.01.2010 року о 12 год. 20 хв. Позивачка добре розуміє українську мову, а тому розуміла значення своїх дій при підписанні довіреності, і не оспорювала їх дійсність. Коли приїхали родичі позивачки з Росії, вона і підняла питання про те, що віддала належне їй нерухоме майно просто так. Ніяких порушень при перевірці законності вчинення нотаріальних дій різними органами не було встановлено. ОСОБА_7 не захотіла займатися цією земельною ділянкою, а тому продала її. Відповідачка на даний час несе всі витрати по утриманню квартири позивачки. До червня 2010 року всі операції, що здійснювалися позивачці, протези і т.п., все оплачувала відповідачка, вона також купувала їй продукти харчування і оплачувала комунальні послуги. Зазначена допомога надавалася відповідачкою позивачці до червня 2010 року, до того часу, коли позивачка сама відмовилася від цих послуг після втручання її родичів з Росії. Довіреність на представника позивачки, ОСОБА_2 , оформлено також на українській мові, деякі скарги позивачка писала на українській мові, що ще раз підтверджує її знання державної мови.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лихошва Ж.О. в судовому засіданні заявлений позов не визнала, показала, що вона виконує всі нотаріальні дії відповідно до чинного законодавства. На виїздах працює часто, для цього у неї є всі технічні і засоби. Для реєстрації спірної довіреності її запросила відповідачка. Перед тим, як дати згоду на вчинення нотаріальних дій, вона спочатку переглянула наявні документи, підготувала все необхідне для цього. Під час вчинення нотаріальних дій 05.01.2010 року позивачка особисто дала їй свій паспорт. Вона, ОСОБА_10 , попросила всіх вийти з палати, залишилися тільки вона та позивачка. ОСОБА_9 була в цей час за межами палати. Під час видачі довіреності позивачка говорила, що їй не потрібна ця земельна ділянка, а тому вона хоче оформити довіреність на розпорядження нею. Вона, ОСОБА_10 , спілкувалася з позивачкою до вчинення нотаріальних дій тільки українською мовою, позивачка з цього приводу не заперечувала та не говорила їй, що нічого не розуміє. Позивачка проживає в Україні з 1949 року і всі її документи на українській мові. ОСОБА_4 сама читала видані довіреності українською мовою ще до виготовлення оригіналу, а тоді сама читала вже готові довіреності. Позивачка підписала довіреність і підписалася в журналі, що це було вчинено на виїзді. Два оригінали вона, ОСОБА_10 , видала позивачці. Клопотань про видачу копій довіреності не надходило, крім того, видача копій не передбачена Інструкцією. Реєстрація бланків проводиться в день посвідчення і вказується дата і час посвідчення. Позивачка в той день дала дві довіреності: одну на оплату комунальних послуг, а другу — на розпорядження земельною ділянкою. З приводу законності її дій при посвідченні оспорюваної довіреності, її, ОСОБА_10 , тричі перевіряли Головне управління юстиції у м. Києві та Міністерство юстиції.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що була з позивачкою в палаті 20 днів. Позивачка весь час була лежачою. ОСОБА_4 їй говорила, що треба продати дачу, щоб жити на ці гроші. Позивачка сказала невістці, що хоче зробити довіреність на сплату нею комунальних послуг. 8, 9 або 10 січня, але точно не 05.01.2010 року, близько 20 год. прийшла невістка позивачки і її співмешканець і вигнали її, ОСОБА_9 , з палати. В той день їй після обіду робили операцію під загальним наркозом. Після операції сама з палати вона вийти не могла. Позивачці щось читали, але вона говорила, що не розуміє на українській мові. Нотаріус з собою нічого не приносила, комп`ютера теж не було., 02.02.2010 року позивачка зателефонувала ОСОБА_11 , щоб він привіз їй документи, а тоді зателефонувала сестрі в Росію, щоб та приїжджала продавати дачу. Однак ОСОБА_8 сказав позивачці, що вона вже подарувала дачу внучці, ОСОБА_7 .

Суд вислухавши думку сторін, вивчивши інші наявні в справі письмові докази, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 січня 2010 року ОСОБА_4 видала на ім`я ОСОБА_5 довіреність, якою уповноважила ОСОБА_5 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями у відносинах з фізичними та юридичними особами в усіх державних, комунальних, громадських та інших органах, підприємствах, установах і організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в тому числі, але не виключно, в органах внутрішніх справ, прокуратури, нотаріату (приватного нотаріуса), органах місцевого самоврядування, банківських та інших кредитних установах, митних та податкових органах, бюро технічної інвентаризації, житлово-експлуатаційних організаціях, органах приватизації, органах земельних ресурсів, землевпорядкування, органах державного земельного кадастру, архітектурних, санітарних, пожежних, будівельних, проектних, експортних та інших суб`єктах господарювання з правом користування та розпорядження від її імені належною їй на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 219533 земельною ділянкою, розташованою за адресою: Київська область, Васильківський район, сад. мас. «Глеваха-3», АДРЕСА_3 площею 0,0494 га, кадастровий номер 3221455300-01-007-0927, цільове призначення: «для ведення садівництва», та вчинення від її імені всіх передбачених цією довіреністю, або таких, що буде необхідно вчинити представникам у зв`язку з реалізацією повноважень, юридично значимих дій з метою ведення її справ, захисту законних прав та представництва інтересів перед третіми особами. Дана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лихошвою Ж.О. У зв`язку з хворобою Тараканової Т.К. довіреність посвідчена в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 12. Особу ОСОБА_4 встановлено, дієздатність перевірено (а.с. 149).

Відповідно до ч.З ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

4.1 ст. 237 ЦК України визначає, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку зона представляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Представник прокуратури Голосіївського району м. Києва та представник позивачки вказують, що позивачка помилилася щодо природи правочину, оскілки думала, що підписує довіреність на представництво її інтересів в різних інстанціях: для оплати комунальних послуг, оформлення субсидії, вільного доступу в квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , і не бажала надавати відповідачці повноважень на розпорядження земельною ділянкою, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Така помилка, як вони зазначають, сталася у зв`язку з тим, що приватний нотаріус Лихошва Ж.О. читала позивачці вказану довіреність у швидкому темпі на українській мові, яку вона не розуміє, про що позивачка робила зауваження приватному нотаріусу, однак, не зважаючи на це, та не надала позивачці перекладу вказаної довіреності, не роз`яснила прав та обов`язків, а також не надала копій довіреності, у зв`язку з чим, про зміст наданої позивачкою на ім`я відповідачки довіреності вона дізналася тільки в червні 2010 року.

Судом встановлено, що оспорювана довіреність була складена українською мовою, що відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про нотаріат».

Як вбачається з паспорту ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , вона є громадянкою України, з ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в м. Київ (а.с. 150), а тому зауваження про те, що вона, проживаючи в Україні понад 61 рік, не знає української мови, а тому не розуміла змісту того, що зачитувала їй приватний нотаріус, суд вважає необгрунтованим та нічим не підтвердженим.

Головним управлінням юстиції у м. Києві за дорученням Міністерства юстиції України було розглянуто скарги ОСОБА_4 на дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лихошви Ж.О. За результатами перевірки встановлено, що підстав для вжиття до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лихошви Ж.О. відповідних заходів реагування не встановлено (а.с. 86-88).

Таким чином, порушень з боку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу при посвідченні нею довіреності від 05.01.2010 року судом не встановлено, оскільки з самої довіреності вбачається, що особу ОСОБА_4 нотаріусом було встановлено, її дієздатність перевірено, нотаріус зазначає, що зауважень з боку ОСОБА_4 при посвідченні довіреності на незнання мови від неї не надходило, текст довіреності був зачитаний в голос, ОСОБА_4 роз`яснено її права та обов`язки, оригінал довіреності вона передала ОСОБА_4 , а тому копії вона їй і не надавала, при вчиненні нотаріальних дій були присутні тільки вона та ОСОБА_4 , що відповідає вимогам ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

Зауваження позивачки щодо того, що під час підписання довіреності, вона була в сонливому стані, що є результатом прийому ліків, а тому не могла в повній мірі усвідомлювати, який саме документ підписує, теж не знаходить свого підтвердження, оскільки, як вбачається з довідки Головного лікаря Київської міської клінічної лікарні № 12 № 1981 від 22.12.2010 року, ОСОБА_4 , яка знаходилася на лікуванні у травматологічному відділенні з 16.12.2009 р. по 22.01.2010 p., під час лікування в стаціонарі та при виписці психотропні препарати, які впливали б на зниження уваги та свідомість хворої, не призначалися (а.с. 77). Докази того, що такий сонливий стан став результатом прийому ліків, які приніс їй ОСОБА_8 , співмешканець відповідачки, відсутні.

Свідок ОСОБА_9 не була присутня при вчиненні нотаріальних дій, обставини справи їй відомі зі слів ОСОБА_4 , вона не має спеціальних знань, щоб дати висновки на предмет впливу лікарських препаратів на свідомість ОСОБА_4 під час підписання довіреності, а тому її покази не спростовують показів приватного нотаріуса Лихошви Ж.О. щодо дотримання нею законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

Крім того, покази свідка ОСОБА_12 та представника позивачки щодо часу вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Лихошвою Ж.О., нотаріальних дій 05.01.2010 року по посвідченню довіреності на розпорядження земельною ділянкою, а саме, те, що нотаріальні дії вчинялися в вечірній час, десь близько 21 год., спростовуються витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі правочинів, відповідно до якого в графі «Дата та час реєстрації» вказано: 05.01.2010 року 12:18:15 год., що підтверджує покази приватного нотаріуса та представника відповідачки та третьої особи, ОСОБА_7 .

З показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_4 про видачу довіреності на розпорядження своєю земельною ділянкою стало відомо ще 02.02.2010 року, а не в червні 2010 року, як зазначає представник Голосіївської районної прокуратури м. Києва.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть учать у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка не надала суду належних доказів в підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме: того, що вона помилялася щодо природи правочину, в день підписання довіреності перебувала під дією лікарських препаратів, снодійного, приватний нотаріус Лихошва Ж.О. пояснила ОСОБА_4 , що та надає довіреність для оплати відповідачкою комунальних послуг, оформлення субсидії, вільного доступу в квартиру, не роз`яснивши при цьому прав та обов`язків, ОСОБА_4 не розуміла української мови.

Таким чином, враховуючи все вище зазначене, суд прийшов до висновку, що позовна вимога щодо визнання довіреності від 05.01.2010 року, виданої на ім`я ОСОБА_5 щодо права розпорядження майном, недійсною з моменту її укладення не підлягає задоволенню.

У зв`язку з цим не підлягає і задоволенню позовна вимога щодо визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки 52, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 03.11.10 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_5 , діючи на підставі довіреності, від імені ОСОБА_4 , здійснила продаж вказаної земельної ділянки в межах повноважень, наданих їй довіреністю, а згідно ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє. Отже, підстави визнання Договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним відсутні.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Однак, позивачкою не обґрунтовано в чому саме полягає шкода, задана їй відповідачкою при продажу від її імені земельної ділянки та не надано доказів на підтвердження нанесення їй такої шкоди в результаті порушення її прав, а тому позовна вимога про відшкодування шкоди в розмірі вартості вказаної земельної ділянки також не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 22, ч.1 ст. 229, ч. 1 ст. 237, ст. 239, ч.3 ст. 244 ЦК України, ст. 15, 8 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 10-11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В заявленому позові про визнання недійсною довіреності від 05.01.2010 року, виданої на ім`я ОСОБА_5 щодо права розпорядження майном, з моменту її підписання; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки 52, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 03.11.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; зобов`язання ОСОБА_5 відшкодувати завдану шкоду в розмірі вартості земельної ділянки 52, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з незаконним продажем спірної земельної ділянки відмовити повністю.

Скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2011 року про накладення штрафу на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3221755300:01:007:0927, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.А.Бабіш