Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №362/6085/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6085/24

Провадження № 2/362/493/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

з участю секретаря судового засідання - Рицької Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якій просив: визнати громадянина України ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Васильків, Обухівський район, Київська область; зобов`язати Васильківський відділ реєстрації актів цивільного стану у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції виключити з актового запису № 59 від 17.07.2024 р. про народження ОСОБА_4 , складеного Виконавчим комітетом Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області у графі батько - ОСОБА_3 та вказати у графі батько - ОСОБА_1 , змінити прізвище дитини із « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по-батькові - із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Позивач зазначає, що у 2002 р. він познайомився з відповідачкою, після чого між ними склалися близькі стосунки, вони почали зустрічатися та підтримувати спілкування. Згодом їхні стосунки набули більш близького характеру, а після перебування у близьких стосунках відповідачка завагітніла.

Позивач мав намір узаконити свої стосунки з відповідачкою та укласти з нею шлюб, однак з`ясувалося, що відповідачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Питання розірвання зазначеного шлюбу потребувало певного часу, у зв`язку з чим на момент народження дитини відповідачка продовжувала перебувати у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Дитина народилася під час перебування відповідачки у шлюбі з ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позивач не був зазначений її батьком та звернувся до суду з позовом про визнання батьківства.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що саме він є біологічним батьком дитини, оскільки як на момент її зачаття, так і в період вагітності матері перебував із відповідачкою у близьких стосунках, мав намір укласти з нею шлюб та створити сім`ю. Однак у зв`язку з перебуванням відповідачки на момент народження дитини у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком позивач не мав можливості бути записаним батьком дитини.

Як зазначає позивач, вирішити питання щодо державної реєстрації його батьківства шляхом внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини у позасудовому порядку неможливо у зв`язку з відсутністю контакту з ОСОБА_3 .

При цьому мати дитини визнає позивача її біологічним батьком. Для остаточної впевненості, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_9 , був проведений аналіз генетичної ідентифікації на предмет встановлення біологічного батьківства. За результатами дослідження отримано висновок №103-148-2025 від 11.12.2025 р., відповідно до якого вірогідність біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 складає не менше 99,99 %.

17.07.2024 р. ОСОБА_2 зареєструвала факт народження доньки у місті Василькові, Київська область, Обухівський район, та записала батьком ОСОБА_9 не біологічного батька - ОСОБА_1 , а свого офіційного чоловіка ОСОБА_3 , а доньку назвала ОСОБА_9 . ОСОБА_1 вважає ОСОБА_4 своєю рідною донькою, має намір продовжити спілкування з нею та хоче брати участь у її вихованні.

Представник позивача в судове засідання не прибула, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності та сторони позивача, позов підтримала, просила задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, до суду надіслала заяву засобами поштового звязку, в якій просила розглядати справу за її відсутності, визнала позовні вимоги, та підтвердила в заяві, що позивач ОСОБА_10 є батьком її доньки ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, був судом належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

За даних обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.07.2024 р., виданого Виконавчим комітетом Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки від 06.08.2022 р. № 3237-5002010649 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідачка фактично проживає та перебуває за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до висновку експерта, складеного 11.12.2025 р., про встановлення батьківства ДНК, передбачуваний батько - ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 не може бути виключений як біологічний батько, ймовірність встановлення батьківства 99,9999%, тестування проведене Державною Спеціалізованою Установою "Київське міське бюро судово-медичної експертизи", лікарем судово-медичним експертом - імунологом пешої кваліфікаційної категорії ОСОБА_11 , свідоцтво № 0030 від 04.12.2018 р., видане ЕКК Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, дійсне до 27.10.2028 р., другий кваліфікаційний клас судово-медичного експерта.

Статтею 7 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 р., яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.91 р., визначено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 125 СК України визначено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до ст. 129 СК України , особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Статтею 134 СК України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно ч. 2. ст. ст. 136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу, як батька дитини, з актового запису про її народження. Частиною 3 ст. 136 СК України, оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

У п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Пунктом 11 вказаної постанови ВСУ роз`яснено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.

Правилами внесень змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 р. № 96/5 встановлено: п. 2.13.1 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; 2.16.2. за наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду; 2.16.4. на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду; 2.16.7. на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Згідно до абзацу дев`ятого п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до ст. 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Статтею 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно висновків викладених в постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має грунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, а також беручи до уваги визнання відповідачами позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позовні вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому суд вважає доведеним, що позивач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства, - задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Васильків, Обухівський район, Київська область.

Внести зміни до актового запису № 59 від 17.07.2024 р., складеного Виконавчим комітетом Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області, а саме:

- в графі «Батько» виключити запис « ОСОБА_3 », зазначивши батьком дитини « ОСОБА_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 )»;

- прізвище дитини « ОСОБА_5 » змінити на « ОСОБА_6 », по батькові дитини « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_8 ».

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Кравченко Л.М.