Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №361/8145/21 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/8145/21

провадження № 2/361/266/24

14.09.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,

за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, про звільнення майна з під-арешту,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У вересні 2021 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, про звільнення майна з під-арешту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.04.2008 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 194/П/60/2008-840, а також Договір іпотеки, посвідчений 17.04.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовським С.П. за № 1583, за умовами якого домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить земельна ділянка площею 0,2500 га з кадастровим номером: 3221281201:01:003:0023 та розміщений на ній житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 251,2 кв.м. надано в забезпечення виконання зобов`язань за вищенаведеним кредитним договором № 194/П/60/2008-840. Відповідач умови договору не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 256 275,08 доларів США. 21.04.2020 між ТОВ «Довіра та Гарантія» та ПАТ «КБ «Надра» укладено Договір № GL3N415722 про відступлення права вимоги, за яким позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитним договором та договором іпотеки. Позивач має намір скористатися правами кредитора та іпотекодержателя, наданими законом, та звернути стягнення на вищевказане майно, що є предметом іпотеки. Однак, згідно інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо предмету іпотеки, 29.08.2013 у реєстрі зареєстровано обтяження на підставі постанови про накладення арешту № 38707127 від 28.03.2013, видавник: ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Посилаючись на те, що чинність записів про арешт, зареєстрований після реєстрації запису про іпотеку, обмежують права та законні інтереси позивача, як стягувача за кредитним договором та іпотекодержателя предмета іпотеки, та він не має можливості звернути стягнення на предмет іпотеки без зняття арешту з майна, ТОВ «Довіра та Гарантія» просило звільнити нерухоме майно (предмет іпотеки) з-під арешту та зняти заборону відчуження з нерухомого майна, належного на праві власності ОСОБА_1 , що перебуває в іпотеці ТОВ «Довіра та Гарантія» на підставі договору іпотеки від 17.04.2008 шляхом виключення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційного номеру обтяження: 2283497, зареєстрованого 29.08.2013 щодо земельної ділянки площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221281201:01:003:0023. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2270 гривень.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчака І.М. від 15 вересня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 07.08.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

У судове засідання ТОВ «Довіра та Гарантія» представника не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить розглядати справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Мозговий О.О. подав заяву, в якій зазначав, що відповідач позов не визнає. Відзиву на позов до суду відповідач не подала.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до Договору № GL3N415722 про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», посвідченого 21 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 615, Банк відступає новому кредиту належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору № GL3N415722 про відступлення прав вимоги від 21 квітня 2020 року, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 194/П/60/2008-840 від 17.04.2008 та Договором іпотеки, посвідченим 17.04.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовським С.П. за № 1583.

Відповідно до Іпотечного договору, укладеного 17 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , відповідач у рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 194/П/60/2008-840 від 17.04.2008 передала в іпотеку садибу, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер: 3221281201:01:003:0023 та розміщений на цій земельній ділянці житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 251,2 кв.м., жилою площею 148,9 кв.м.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 270371832 від 13.08.2021, на вищевказану земельну ділянку кадастровий номер: 3221281201:01:003:0023, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , 29.08.2013 накладено обтяження, номер запису про обтяження: 2283497, вид обтяження: арешт нерухомого майна, земельна ділянка, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 38707127, виданий 23.08.2013, видавник: ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, м. Київ; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 ; обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, м. Київ; опис предмета обтяження: земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер: 3221281201:01:003:0023, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області № 34399/3.1-25 від 23.09.2025, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, у відділі перебувало виконавче провадження № 38707127 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Кобелєва А.М. № 435 від 18.04.2013 про звернення стягнення на житловий будинок та на земельну ділянку, площею 0,2500 га кадастровий номер: 3221281201:01:003:0023, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, задовольнити вимоги ПАТ «КБ «Надра» у сумі 3 219 655 гривень 49 копійок. 29.06.2016 виконавче провадження завершено відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону, що діяла на час прийняття рішення). Матеріали виконавчого провадження знищено за перебігом терміну зберігання.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі

№ 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19, підпункт 7.23) та від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20 (провадження 12-10гс22, підпункт 8.47)).

Крім того, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 58 постанови від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20), пункті 23 постанови від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) та підпункті 8.49 постанови від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20 (провадження № 12-10гс22), спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Звертаючись до суду з позовом про скасування арешту на нерухоме майно, ТОВ «Довіра та Гарантія» зазначало про порушення його прав, як іпотекодержателя, через наявність нескасованого арешту на іпотечне майно, накладеного державним виконавцем у процесі виконання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчий документ в якому повернуто стягнуто.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов`язання, спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності у боржника заборгованості перед кредитором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Особливості звернення стягнення на заставлене нерухоме майно визначено також положеннями Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у редакції, чинній на час накладення арешту на майно (далі - Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV), а на момент розгляду справи в судах порядок зняття арешту з майна боржника врегульовано частинами третьою, четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII).

Верховний Суд у постановах від 30 червня 2021 року в справі № 337/800/19, від 14 грудня 2022 року в справі № 362/2317/21 зазначав, що у разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. Відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

У постанові від 31 травня 2023 року у справі № 296/314/19 Верховний Суд дійшов висновку, згідно з яким позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений як власником, так і особою, яка має передбачене законом речове право на чуже майно.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, згідно з якими у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Схожі за змістом норми містить Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у частинах першій, другій статті 40.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 вказала, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій); у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Частиною третьою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV передбачено особливості процедури зняття арешту з майна, зокрема, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналогічні положення містять частини третя, п`ята статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Отже, суд має відповідну компетенцію для розгляду справи про зняття арешту з майна, накладеного під час виконавчих процедур.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2025 року у справі № 370/471/21.

Наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження створює перешкоду у здійсненні правомочностей власника, зокрема права розпорядження належним іпотекодержателю майном.

Такі обставини свідчать про порушення прав позивача, гарантованих статтею 41 Конституції України, статтями 317, 319 ЦК України.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 932/6999/21.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 зазначено, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Так, з матеріалів справи встановлено, що виконавче провадження 38707127, у процесі виконання якого накладено спірне обтяження, завершено, виконавчий документ повернено стягувачеві на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку з відсутністю у боржника майна, яке він повинен передати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Так, позов у даній справі про скасування арешту на нерухоме майно пред`явлено іпотекодержателем ТОВ «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , яка є титульним власником нерухомого майна, іпотекодавцем та мала статус боржника у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на майно боржника, у межах якого накладено спірне обтяження.

Оцінивши всі наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт порушення його прав та законних інтересів, оскільки спірне обтяження № 2283497 накладене у виконавчому провадженні, яке наразі завершено.

Спірний арешт продовжує залишатися нескасованим й перешкоджає позивачу реалізовувати належні йому, як іпотедержателю, права на спірну земельну ділянку.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позову ТОВ «Довіра та Гарантія» про скасування арешту на нерухоме майно.

Щодо судових витрат

Відповідно до платіжного доручення № 284008744 від 02.09.2021, при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270 гривень.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2270 гривень.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам по справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов – задовольнити.

Зняти арешт (арешт нерухомого майна, земельна ділянка) із земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221281201:01:003:0023, який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 38707127, виданої 23 серпня 2013 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, зареєстрований 29 серпня 2013 року за № 2283497.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія», код ЄДРПОУ – 38750239, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. № 8, м. Київ, 04112.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, код ЄДРПОУ – 43315602, адреса місцезнаходження: вул. Олексія Тихого, буд. 32, м. Київ, 03056.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН