Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №357/13763/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №357/13763/26

Суддя: Сомок О. А.

Справа № 357/13763/26

Провадження № 2/357/8615/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Сомок О. А. ,

при секретарі – Пугач В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області засобами поштового зв`язку від представника позивача – адвоката Петрунькової Тетяни Федорівни надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 ) зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , про що зроблений відповідний актовий запис №1350 Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 18 жовтня 2016 року. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стосунки між подружжям поступово погіршувались, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Спільне життя не склалось через протилежні погляди на життя. Ведення спільного господарства та сумісне проживання остаточно припинено вже майже два роки. Подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини позивач не бачить сенсу, оскільки на ґрунті сімейно-побутових проблем та протилежних поглядів на сімейне життя розвинулась неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги. Спілкування переростає в постійні суперечки, що унеможливлює спільне проживання. Надалі продовжувати такі шлюбні відносини позивач не бажає, оскільки примирення та збереження шлюбу неможливе.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

17 серпня 2026 року ухвалою судді було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача – адвокат Петрунькова Т.Ф. подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала повністю.

З урахуванням письмових заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд, на підставі положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), розглянув цивільну справу за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 18 жовтня 2016 року у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №1350, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Актового запису про народження №11 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з Актового запису про народження №919.

З позовної заяви вбачається, що сторони не підтримують шлюбні стосунки, збереження сім`ї неможливе, такий шлюб суперечить інтересам позивача.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Норми частин 3 і 4 ст. 56 СК України передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що після розірвання шлюбу бажає повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

З`ясувавши дійсні взаємини подружжя, причини подання позову про розірвання шлюбу, інші обставини життя подружжя, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін і тому шлюб між сторонами має бути розірваний.

Згідно з ч.2ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 24, 56, 110-113 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 206, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 18 жовтня 2016 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (актовий запис № 1350) розірвати.

Після розірвання шлюбу повернути позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2026 року.

СуддяО. А. Сомок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua