Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №357/21326/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/21326/25

Провадження № 2-др/357/105/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 та клопотання відповідача ОСОБА_2 про стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

28.07.2026 представник позивача - адвокат Могилян Л.В., через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000 грн.

28.07.2026 від представника відповідача - адвоката Радецької Т.П., через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалі справи доказів понесення судових витрат у розмірі 42 000 грн.

Заяви обґрунтовані тим, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 357/21326/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в межах розгляду якої сторони понесли витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу.

За змістом ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

24.08.2026 листом суду повідомлено сторін про порядок розгляду поданих до суду заяв про стягнення судових витрат.

01.09.2026 ухвалою суду об`єднано в одне провадження вказані заяви представників сторін, об`єднаній справі присвоєно № 2-др/357/105/26.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2026 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 26/05/23 від 26.05.2023 у розмірі 1 383 долари США та судовий збір у розмірі 469,09 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Вказаним рішенням питання про судові витрати на професійну правничу допомогу сторін не вирішувалось.

Згідно із п. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати або, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що в позові за вх. № 75093 стороною позивача заявлено про орієнтовні витрати позивача та заявою за вх. № 4935 долучено до матеріалів справи докази понесених судових витрат.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана представником позивача 28.07.2026 через систему «Електронний суд», тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду від 23.07.2026.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копії документів: договір про надання правничої допомоги від 22.12.2022, укладений між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Могилян Людмилою Василівною; додатковий договір № 1 від 20.01.2026 до договору про надання правничої допомоги від 22.12.2022; платіжна інструкція Monobank від 24.12.2025 на суму 24 000 грн; акт виконаних робіт від 23.07.2026.

В матеріалах справи також міститься ордер серії АІ № 2082825 від 22.12.2025 про надання адвокатом Могилян Л.В. правничої допомоги клієнту ОСОБА_1 за договором б/н від 22.12.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Могилян Л.В. серії КС № 6744/10 від 14.06.2018, посвідчення НАА України.

З наданих документів вбачається, що позивачем в межах розгляду даної цивільної справи понесено витрати на послуги правничої допомоги адвоката Могилян Л.В. у розмірі 38 000 грн, в тому числі: консультації - 6 000 грн; написання досудової вимоги - 2 000 грн; подання позову - 12 000 грн; складення відповіді на відзив - 12 000 грн; участь адвоката в судових засіданнях - 6 000 грн (2 000 грн / 1 с/з). До стягнення заявлено 24 000 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що стороною відповідача у відзиві за вх. № 3798 заявлено про очікувані судові витрати в розмірі 40 000 грн та в судовому засіданні 15.07.2026 заявлено про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесених судових витрат, тобто до закінчення судових дебатів у справі.

Заява про долучення доказів понесених судових витрат разом з доказами їх понесення подана представником відповідача 28.07.2026 через систему «Електронний суд», тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду від 23.07.2026.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником відповідача надано суду копії документів: договір про надання правничої допомоги № 0901/26/Ц від 09.01.2026, укладений між клієнтом ОСОБА_2 та Адвокатським бюро «Радецької Тетяни Петрівни»; розрахунки витрат № 5 від 14.07.2026, № 4 від 28.04.2026, № 3 від 16.03.2026, № 2 від 09.02.2026; акт № 1 від 28.07.2026 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги по справі № 357/31326/25; ордер серії СВ № 1157282 від 19.01.2026 про надання адвокатом Радецькою Т.П. правової допомоги ОСОБА_2 за договором № 0901/26/Ц від 09.01.2026; платіжні інструкції від 29.05.2026 на суму 3 000 грн, від 24.07.2026 на суму 3 000 грн, від 09.02.2026 на суму 3 000 грн, від 12.01.2026 на суму 30 000 грн.

З наданих документів вбачається, що відповідачем в межах розгляду даної цивільної справи понесено витрати на послуги правничої допомоги АБ «Радецької Тетяни Петрівни» у загальному розмірі 39 000 грн.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно із положеннями ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.

В силу вимог ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача підтверджені витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 5 056,80 грн (24 000х21,07%).

Поряд з цим, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню підтверджені витрати на правничу допомогу пропорційно розміру відмовлених позовних вимог, тобто в розмірі 30 782,70 грн (39 000х78,93%).

Сторони не звертались до суду з клопотаннями про зменшення судових витрат.

В межах цієї справи суд бере до уваги правило ч. 10 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якого при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25 725,90 грн (30 782,70 - 5 056,80) судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 270, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяви сторін - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 25 725,90 грн.

В іншій частині заяв - відмовити.

Стягувач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Боржник ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов