Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №293/1035/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Суд: Черняхівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №293/1035/26

Суддя: Збаражський О. М.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1035/26

Провадження № 2/293/895/2026

05 жовтня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Поданий позов обґрунтовується тим, в шлюбі у сторін народилися семеро дітей.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 29.04.2026 у справі №293/264/26 прийнято рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

На даний час участі в утриманні молодших дітей ОСОБА_2 не приймає, ухиляється від батьківського обов`язку щодо утримання дітей, матеріальну допомогу надає в недостатньому розмірі, тому позивач звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини доходу відповідача, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дати звернення до суду та до досягнення дітьми повноліття.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 13.07.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 14.07.2026 суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача

14.07.2026 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі №293/1035/26 про стягнення аліментів. Справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 31.08.2026.

Ухвалою суду від 31.08.2026, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 05.10.2026.

05.10.2026 позивач в судове засідання не прибула, про розгляд справи повідомлялась встановленим порядком. 05.10.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не прибув в судове засідання, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком (а.с.24, 29).

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 01.09.2026.

Враховуючи норми ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлялась про розгляд справи.

05.10.2026 судом в порядку ч. 2 ст. 13, ст. 81, 84 ЦПК України витребувано відомості про доходи позивача та відповідача, про що 05.10.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 05.10.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Сторони по справі є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.9,10,11-14,15-18).

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області 29.04.2026 (справа №293/264/26) (а.с.11-14).

Неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із своєю матір`ю – ОСОБА_1 , що підтверджується витягами з реєстру Високівської територіальної громади (а.с.7,8).

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 16.04.2024 у справі №293/151/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи стягнення з дати звернення до суду, тобто з 01.02.2024, до досягнення старшою дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 17.05.2024 (а.с.15-19).

Згідно відповіді №3393853 від 05.10.2026 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи сформованих, позивач ОСОБА_1 за 3 квартал 2024 по 3 квартал 2026 року отримувала соціальні виплати від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, гуманітарну допомогу від МБФ «Місія в Україну» та аліменти (а.с.31-35).

Згідно відповіді №3393840 від 05.10.2026 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи сформованих, відповідач ОСОБА_2 з липня 2026 отримує виплати військовослужбовцям (а.с.36-39).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною першою та другою статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Сторони є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні.

Згідно правового висновку викладеного у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 523/2927/18 (провадження № 61-13820св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 487/5798/20 (провадження № 61-13023св21) зазначено, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів.

Суд приймає до уваги, що саме батьки несуть конституційний обов`язок з утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття, а розмір аліментів на дітей має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також виходячи з того, що матеріальне забезпечення дитини повинно мати регулярний характер, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів із відповідача.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач відзив на позов не подав. В матеріалах справи є відомості, що відповідач перебуває на військовій службі та має регулярний дохід у виді виплат військовослужбовцям. Судом також встановлено, що відповідач за рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 16.04.2024 року у справі №293/151/24 сплачує аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частки від свого заробітку (доходу), щомісяця.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що відповідач є працездатною особою, працює, має на утриманні неповнолітніх дітей, на яких сплачує аліменти у розмірі 1/2 частини свого щомісячного доходу за рішенням суду від 16.04.2024 (справа №293/151/24), обов`язок батьків брати участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей у розмірі необхідному для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для присудження з відповідача аліментів на двох менших дітей у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, із дня подання заяви до суду та до досягнення старшою дитиною повноліття, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення аліментів до досягнення дітьми повноліття та визначення аліментів у мінімальному розмірі. Адже, суд не визначає мінімальний розмір аліментів на дитину (дітей), оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину (дітей) не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України (висновок Верховного Суду України у постанові від 12.09.2018 справа № 459/2181/17).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

При цьому, сторони не позбавлені права звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін, інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при поданні позову до суду, відтак судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи стягнення з дати звернення до суду, тобто з 13.07.2026, до досягнення старшою дитиною повноліття.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у виді судового збору, що становить 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,

зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

СуддяОлег ЗБАРАЖСЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua