Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №283/1127/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1127/26

Провадження №2/283/1135/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Саланди О.М., за участю секретаря судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області Сороколата Олексія Володимировича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Малинської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в порядку ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Малинської міської ради Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Позов мотивовано тим, що 06 червня 2024 року на автодорозі в межах Коростенського району Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради. Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 21 травня 2025 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження закрито. Відповідно до наданих закладом охорони здоров`я документів загальна сума витрат на лікування потерпілого становить 19 776 грн 45 коп., з яких 10 290 грн 00 коп. профінансовано Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій, а 9 486 грн 45 коп. понесено КНП «Малинська міська лікарня» за рахунок коштів місцевого бюджету. Оскільки відповідач добровільно зазначені витрати не відшкодував, прокурор просить стягнути з нього на користь держави вказані кошти.

Ухвалою суду від 15.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у заяві від 09.09.2026 позовні вимоги визнав, просив про розгляд справи без його участі.

Судом встановлено, що ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 21 травня 2025 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження закрито.

Ухвалою суду встановлено, що саме внаслідок порушення відповідачем правил безпеки дорожнього руху потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно з довідкою КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради потерпілий проходив стаціонарне лікування у вказаному закладі охорони здоров`я.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на лікування потерпілого їх загальна сума становить 19 776 грн 45 коп., з яких: 10 290 грн 00 коп. – кошти, сплачені Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій; 9 486 грн 45 коп. – витрати, понесені комунальним закладом охорони здоров`я за рахунок коштів місцевого бюджету.

Доказів відшкодування відповідачем зазначених витрат матеріали справи не містять.

В заяві від 09.09.2026 відповідач позовні вимоги визнав.

Між сторонами виник спір щодо стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Статтею 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово, внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно з ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначаються на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

Згідно з п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно з п. 3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних осіб.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 13 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку, що прокурором доведено належними та допустимими доказами факти витрат, понесених медичним закладом на стаціонарне лікування потерпілого, у загальному розмірі 19 776 грн 45 коп., з яких 10 290 грн 00 коп. профінансовано Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій, а 9 486 грн 45 коп. понесено КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263–265, 273, 274 ЦПК України, ст. 1206 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області Сороколата Олексія Володимировича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Малинської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 10 290 (десять тисяч двісті дев`яносто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Малинської міської ради Житомирської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 9 486 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень 45 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Житомирський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Коростенська окружна прокуратура (Житомирська область, м. Коростень, вул. Героїв Чорнобиля, 10) в інтересах Малинської міської ради, код ЄДРПОУ26556344, юридична адреса: Житомирська область, м. Малин, пл. Соборна, 6А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради, код ЄДРПОУ 01991783, адреса: Житомирська область, м. Малин, вул. Бондарика,17.

Суддя: О. М. Саланда