Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №279/6204/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6204/26 провадження №3/279/1546/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, паспорт НОМЕР_1 від 15.01.2020 року, РНОКПП НОМЕР_2 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду надійшла справа відносно ОСОБА_1 , який 07.08.2026 р. о 10 год. 52 хв. перебуваючи в м. Коростень за адресою вул. Сосновського 17 здійснив телефонний дзвінок на гарячу лінію контактного номера центру безоплатної правничої допомоги (0800213103). Під час телефонної розмови з юристом Єдиного контактного номера спілкувався на підвищених тонах, допускав грубі, образливі висловлювання, висловлювався на адресу юриста словами нецензурної лайки та поводився некоректно, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, вказав, що розмовляв емоційно, але образливих слів чи нецензурної лайки на адресу працівника центру не висловлював.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Ч. 1 ст. 9 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Ст. 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під`їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров`я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

Також обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Таким чином, визначальним для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення є не сам по собі факт виникнення конфліктної чи емоційної розмови між особами, а встановлення конкретних дій, які за своїм характером та спрямованістю становлять дрібне хуліганство та призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи в його вчиненні.

При цьому відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Безпосередньо дослідженим у судовому засіданні аудіозаписом зафіксовано розмову між учасниками. Із його змісту вбачається, що розмова дійсно мала емоційний, напружений характер, ОСОБА_1 в розмові висловлював своє невдоволення та спілкувався на підвищених емоціях.

Разом із тим, із прослуханого аудіозапису не вбачається обставин, які б давали підстави дійти безсумнівного висновку про вчинення ОСОБА_1 саме нецензурної лайки в розумінні ст. 173 КУпАП. Також аудіозапис не містить об`єктивних даних про вчинення інших дій, які за своїм характером були б подібними до образливого чіпляння до громадян та водночас порушували громадський порядок і спокій громадян.

Сам по собі підвищений тон розмови, емоційність висловлювань, різкість чи невдоволення учасника конфлікту не є тотожними дрібному хуліганству. Для кваліфікації дій за ст. 173 КУпАП необхідно встановити саме ті ознаки поведінки, які утворюють передбачений цією нормою склад адміністративного правопорушення.

При цьому навіть наявність у ході конфліктної розмови окремих грубих або ненормативних висловлювань сама по собі не звільняє суд від обов`язку встановити, чи були такі висловлювання саме проявом нецензурної лайки в громадському місці та чи спричинили вони порушення громадського порядку і спокою громадян. Стаття 173 КУпАП не встановлює відповідальності за будь-яке емоційне, різке або конфліктне спілкування як таке.

Тобто для наявності складу дрібного хуліганства недостатньо самого факту вживання грубих висловлювань; необхідним є встановлення їх характеру, обставин вчинення та спрямованості поведінки, а також факту порушення громадського порядку і спокою громадян.

Слід зазначити, що до протоколу про адміністративне правопорушення додається лист № 001/04-07/2046 від 12.08.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 , рапорт поліцейського Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, які не містять доказів, які б підтверджували вчининення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Будь-яких інші докази, які б вказували на посягання на громадський порядок та спокій громадян, в матеріалах справи відсутні.

Ст. 62 ч. 3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну спрямованість, а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 173, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом