Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №279/3657/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №279/3657/25

Суддя: Недашківська Л. А.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

Справа № 279/3657/25

Провадження № 1-кп/279/275/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , дистанційно обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження № 12025060490000224 від 19.03.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, Житомирської області, громадянина

України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 у порушення вимог статей 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливим мотивом та метою власного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, у невстановлений день, час та місці, однак не пізніше 19.03.2024 незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - канабіс масою не менше 23,147 грам, який зберігав у невстановленому місці з метою подальшого збуту.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання, та збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, зберігаючи при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежений - канабіс, 19.03.2024, близько 16 год. 00 хв. прибув до державної установи "Коростенська виправна колонія №71", що за адресою: вул. Б. Шосе, 4 у м. Коростені Житомирської області. Після цього, ОСОБА_4 з метою закінчення кримінального правопорушення, в той же день та час, здійснив через паркан перекид (кидок) поліетиленового пакету з наркотичним засобом - канабісом, на територію охоронної зони державної установи "Коростенська виправна колонія №71". Зазначені дії ОСОБА_4 були помічені співробітниками державної установи "Коростенська виправна колонія №71", та останній розуміючи, що його дії помічені, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та затриманням на місці події, покинув місце вчинення злочину.

В подальшому, 19.03.2025 року, в період часу з 18 години 10 хвилин до 18 години 59 хвилин співробітниками Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, проведено огляд місця події, а саме оглянуто територію дільниці №7 зовнішньої забороненої зони державної установи "Коростенська виправна колонія № 71", де виявлено поліетиленовий пакет, у якому знаходилася суха маса рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, масою 23,147 грами.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу у місця позбавлення волі, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи ОСОБА_4 , якому висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, свою вину по обвинуваченню за кримінальним правопорушенням передбаченим ч. 2 ст. 307 КК України визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення. У вчиненому щиpо pозкаюється, шкодує про вчинене.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. Інші докази судом не досліджувалися.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Аналізуючи та оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 про обставини скоєного ним кримінального правопорушення, які відповідають обставинам їх скоєння, викладеним у обвинувальному акті, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, суд вважає доведеним, що він вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при зазначених вище, встановлених у судовому засіданні обставинах. Вина доказана повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту, збуті наркотичного засобу у місця позбавлення волі, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 307 КК України є тяжким злочином. В ході судового розгляду кримінального провадження було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, при цьому у вчиненому розкаюється

Таким чином, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Як особа працезданого віку ОСОБА_4 не працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання та реєстрації характеризується посередньо, на спеціалізованих обліках не перебуває,в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий, має статус учасника бойових дій.

Згідно ч. 2 ст. 50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року ) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 неможливо без ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання відповідно до санкції частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, який випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Визначаючи відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в п.п.46, 47 Рішення по справі «Руслан Яковенко проти України» (заява №5425/11, статус остаточного 04.09.2015), згідно якої відлік строку відбування покарання особою, засудженою судом першої інстанції, тоді як вирок не набрав законної сили, розпочинається після ухвалення вироку, адже особа вважається такою, що засуджена компетентним судом, а попереднє ув`язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

Відповідно до норм кримінального права суди повинні обов`язково зараховувати попереднє ув`язнення у строк покарання, що призначається судом, а не враховувати цей строк, призначаючи покарання (Постанова ВС від 30.08.2018 у справі № 320/5924/16-к).

21.03.2025 ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. строком до 19.05.2025. 11.04.2025 ОСОБА_4 був звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави. 16.05.2025 ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 продовжено до 20.06.2025.

Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» ОСОБА_4 в строк покарання слід зарахувати строк його тримання під вартою з дня затримання - з 19.03.2025 по 10.04.2025 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу судом не вбачається.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124, 126 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт на майно відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню.

На підставі ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 369, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 обчислювати з дня ухвалення вироку з 05.10.2026 року.

В строк відбування покарання зарахувати, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення - з 19.03.2025 по 10.04.2025 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , заставу у розмірі 60560 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, згідно ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області області від 21.03.2025.

До набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувати.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.03.2025 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування, які становлять 28640,17 грн, а саме: витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-9/106-25/5106-НЗПРАП від 20.03.2025, становить 1989,75 грн; витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/5863-БД від 28.04.2025, становить 24940,54 грн; витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/8499-БД від 19.05.2025, становить 1709,88 грн.

Речові докази:

- полімерний пакет з подрібненою сухою зеленою масою рослинного походження з первинним пакуванням, які поміщено до сейф-пакету №PSP2076185, що передано на зберігання в камеру схову ГУНП в Житомирській області — знищити;

- фрагмент пакету з надписом "777 обнял", який поміщено до сейф-пакету №CRI1263 945 , що передано на зберігання в камеру схову Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області — знищити;

- мобільний телефон марки «Redmi» НОМЕР_2 та ішеі2: НОМЕР_3 з сім-картою № НОМЕР_4 , який поміщено до спец пакету № CRH100166 - передано під зберігальну розписку ОСОБА_4 конфіскувати на користь держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Згідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

копія згідно з оригіналом

Оригінал: reyestr.court.gov.ua