Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №279/4548/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4548/26

Номер рядка звіту 79

Провадження № 2/279/2952/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення невиплачених при звільненні одноразової матеріальної допомоги,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення невиплачених при звільненні одноразової матеріальної допомоги.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона працювала на посаді машиніста крана 4 розряду виробничого структурного підрозділу моторвагонне депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця», який є одним з підрозділів Акціонерного товариства «Українська залізниця» 35 років 6 місяців 21 день, звідки звільнилась 31.10.2025 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, на підставі статті 38 КЗпП України, поро що був виданий наказ від 27.10.2025 № 58/ос. Відповідачем не було проведено остаточного розрахунку в день її звільнення, як того вимагає чинне в Україні трудове законодавство, зокрема їй не були виплачені належні та гарантовані до виплати кошти відповідно до норм діючого у моторвагонному депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» колективного договору, зокрема: одноразова матеріальна допомога в розмірі п`яти середньомісячних заробітків; додаткова матеріальна допомога в розмірі п`яти середньомісячних заробітків за сумлінну працю на залізничному транспорті; шість прожиткових мінімумів на оздоровлення, передбачених п.3.23 діючого колективного договору на підприємстві за 2024 рік. Між адміністрацією моторвагонного депо Коростень регіональної філії «Південно- Західна залізниця» та профспілковим комітетом укладено Колективний договір, який діє по теперішній час. В колективному договорі закріплено соціальні гарантії та пільги як для працюючих працівників, так і тих, хто звільняється з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, що передбачено статтею 18 КЗпП України. В пункті 8.13 Колективного договору встановлено, що адміністрація виробничого підрозділу регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» зобов`язується при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, виплачувати одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків. Станом на день мого звільнення з роботи, її середньомісячний заробіток становив 13767,77 грн., відповідно в день звільнення роботодавець мав їй виплатити одноразову матеріальну допомогу в розмірі 68838,85 грн.

В пункті 8.14 Колективного договору передбачено, що адміністрація зобов`язується у разі звільнення працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (за віком, за віком на пільгових умовах, за вислугу років) протягом двох місяців після настання цього права виплачувати їм додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті в таких розмірах при стажі роботи в галузі: понад 35 років - 5 середньомісячних заробітків. Оскільки вона сумлінно працювала весь свій трудовий шлях та стаж її роботи на залізничному транспорті становив на день звільнення повних 35 років 6 місяців 21 день, роботодавець в день звільнення мав їй виплатити гарантовану колективним договором додаткову матеріальну допомогу у розмірі 5 (п`яти) середньомісячних заробітків додаткового середньомісячного заробітку, що дорівнює 68838,85 грн. Інформація про зобов`язання роботодавця виплатити їй одноразову та додаткову матеріальні допомоги відповідно до пункту 8.13 та 8.14 Колективного договору відображена у наказі про моє звільнення, проте керівництво підрозділу та AT «Укрзалізниця» не виконали вимоги статті 116 КЗпП України та не провели з нею остаточний розрахунок в день звільнення та не виплатили при цьому всі належні їй кошти саме у день звільнення.

В пункті 3.23 Колективного договору передбачено обов`язок адміністрації з виплати працівникам підрозділу матеріальної допомогу на оздоровлення в розмірі 6 (шести) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Працюючи у виробничому підрозділі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» у 2024 році у відповідності до пункту 3.10 Колективного договору, вона писала заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі визначеному колективним договором, яка була адресована керівництву підрозділу. Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році становив 2684,00 грн., а тому сума матеріальної допомоги на оздоровлення , яку роботодавець мав виплатити становить 16104, 00 грн. Однак роботодавець в особі AT «Укрзалізниця по сьогоднішній день належну їй матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 рік не виплатив.

У зв`язку з тим, що Відповідач не провів з нею остаточний розрахунок при звільненні саме в день її звільнення, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду з цим позовом пройшло пів року, з відповідача на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який на момент звернення становить 139420,48 грн. (сто тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять грн. 48 коп.) = 757, 72*184 календарних днів.

Просить стягнути з відповідача на її користь невиплачених при звільненні одноразової матеріальної допомоги в розмірі п`яти середньомісячних заробітків в сумі 68838,55 грн., додаткової матеріальної допомоги в розмірі п`яти середньомісячних заробітків в сумі 68838,55 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2024 рік в сумі 16104,00 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 139420,48 грн., а всього 285007,80 грн..

Позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідачем подано відзив на позвну заяву в якому просить в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що 31.10.2025 позивачка у справі ОСОБА_1 , яка працювала у виробничому структурному підрозділі моторвагонне депо Коростень філії «Приміська пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», згідно поданої заяви і наказу (розпорядженню) про припинення трудового договору (контракту) від 27.10.2025 №58/ос звільнилася з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком на підставі статті 38 КЗпП України (копія наказу додана до позовної заяви). Позивачка отримала в день звільнення з роботи 31.10.2025 копію цього наказу, повідомлення про нараховані та виплачені суми працівнику при звільненні та всі належні йому від підприємства суми. Звільнених з роботи працівників до 11.12.2025 застосовується частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому позивачем при поданні позову не було заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду за захистом порушених трудових прав. Позивач у поданій до суду позовній заяві послався на стягнення заробітної плати і порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, чого в даному разі не було. Необхідно зауважити, що усі види матеріальної допомоги не входять до структури заробітної плати. Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати, згідно якої основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (за особливі чи шкідливі умови праці тощо). Виплати всіх видів матеріальної допомоги працівникам Акціонерного товариства «Українська залізниця» передбачені діючими у структурних (виробничих) підрозділах товариства Колективними договорами. У виробничому структурному підрозділі моторвагонне депо Коростень філії «Приміська пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», де до звільнення з роботи працював позивач у справі, є діючий на дату звільнення і до даного часу Колективний договір між адміністрацією та профспілковим комітетом. Положення Колективного договору передбачають виплату працівникам АТ «Укрзалізниця» додаткових видів матеріальної допомоги, які не передбачені трудовим законодавством України. Зазначені виплати матеріальної допомоги мають характер соціальних гарантій, передбачених Колективним договором, та не входять до структури заробітної плати у розумінні Закону України «Про оплату праці». Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії. Згідно зі статтею 18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників. Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У відповідності з п. 2 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» , діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» . Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин вумовах воєнного стану» , в редакції на час виникнення спірних правовідносин, на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Як вбачається з п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» , цей Закон діє з початку воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» , та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 , затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102 IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався шляхом внесення відповідних змін до вказаного Указу в Україні діє до цих пір. і воєнний стан Відповідно до статті 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» об`єктами критичної інфраструктури є об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Статтею 2 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України. Підприємства залізничного транспорту у взаємодії з іншими видами транспорту повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення. Акціонерне товариство «Українська залізниця» є товариством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» . Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №188-р затверджено План запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні. Пунктом 43 зазначеного Плану на період воєнного стану визначено такий захід як забезпечення живучості (інституційної спроможності та фінансової стабільності) АТ «Укрзалізниця» як головного об`єкта національної економіки у сфері залізничної логістики для безперебійного функціонування в умовах воєнного стану та виконання завдань і замовлень органів державної влади та органів військового управління. Акціонерне товариство «Українська залізниця» є об`єктом критичної інфраструктури і після введення в Україні воєнного стану свою роботу не зупиняло, а навпаки працює з підвищеними навантаженнями. З перших днів повномасштабної військової агресії російської федерації проти України працівники АТ «Укрзалізниця» здійснюють перевезення гуманітарних вантажів, військової техніки та озброєння, забезпечуючи вагомий внесок у спільну перемогу над ворогом. У зв`язку з необхідністю відновлення пошкодженої та знищеної ворогом інфраструктури і рухомого складу АТ «Укрзалізниця» понесла величезні витрати. Гуманітарні евакуаційні перевезення, що здійснювалися АТ «Укрзалізниця» на безоплатній основі, також потребували значних коштів. З початку військової агресії з боку російської федерації фінансово-економічне становище АТ «Укрзалізниці» значно погіршилось внаслідок руйнування багатьох об`єктів дорожньої інфраструктури, суттєвим зниженням комерційних перевезень, виконанням АТ «Укрзалізниця» безоплатних державних замовлень по евакуації населення, перевезенню вантажів гуманітарної допомоги тощо. Зважаючи на важку економічну ситуацію у цілому в державі, та зокрема в Акціонерному товаристві «Українська залізниця», з метою стабілізації фінансово економічного стану товариства, збереження трудового колективу та своєчасної виплати заробітної плати, виникла необхідність запровадження окремих обмежувальних заходів тимчасово на період дії правового режиму воєнного стану. Правлінням Акціонерного товариства «Українська залізниця» було прийняте рішення від 14.03.2022 (протокол засідання правління №Ц-54/31 Ком.т), згідно з п. 1.1.4 якого на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 , призупинені додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою та Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги (за виключенням матеріальної допомоги на лікування та поховання). Відповідно до пункту 108 Статуту Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 з подальшими змінами, який є публічно доступним в мережі Інтернет, правління вирішує всі питання, пов`язані з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Зважаючи на те, що Статут АТ «Укрзалізниця» не відносить повноваження призупиняти положення Колективного договору до виключної компетенції загальних зборів або наглядової ради АТ «Укрзалізниця», зазначене питання відноситься до компетенції правління. Правління АТ «Укрзалізниця» в рамках компетенції, наданої йому Статутом АТ «Укрзалізниця», прийняло законне та правомочне рішення щодо зупинення положень Колективного договору, що передбачають виплату працівникам АТ «Укрзалізниця» додаткових видів матеріальної допомоги, які не передбачені трудовим законодавством України. Дане рішення правління АТ «Укрзалізниця» розповсюджується на всіх працівників, які працюють у всіх філіях та інших відокремлених підрозділах АТ «Укрзалізниця». Це рішення правління було чинним під час роботи позивача у відповідача. Виплата матеріальної допомоги була призупинена не з вини відповідача АТ «Укрзалізниця», а внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, який адресований всім, кого це стосується, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/ обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Спільним листом Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України від 06.09.2022 №Ц/3-91/1459/Цпроф/30-22, який доведений до всіх структурних підрозділів товариства та профспілкових організацій, повідомлено, що після припинення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі покращення фінансового стану АТ «Укрзалізниця», що дасть змогу змінити зазначене рішення правління до припинення або скасування режиму воєнного стану, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, отримають суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги, що їм належить. Звертаємо увагу на те, що виплата матеріальної допомоги працівникам АТ «Укрзалізниця» призупинена на час дії воєнного стану, який продовжував діяти як під час роботи позивача, так і на даний час, а виконання цього обов`язку відновиться після закінчення або скасування воєнного стану. Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 (протокол №Ц-82/39 Ком.т.), копія якого додана до відзиву на позовну заяву, ухвалено здійснювати, починаючи з 01.07.2024 нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам АТ «Укралізниця», в тому числі за 2022 рік, планується розпочати у 2025 році за графіком в порядку черговості. Також рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 (протокол №Ц-82/39 Ком.т) ухвалено здійснювати, починаючи з 01.07.2024 нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам АТ «Укрзалізниця» в єдиному розмірі мінімальної норми, передбаченої Галузевою угодою між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками, а саме у розмірі 30% місячної тарифної ставки (посадового окладу). Зазначене рішення правління прийнято в період дії ч. 1 ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах дії воєнного стану». Позивачем це рішення не оскаржено і не надано доказів того, що станом на дату розгляду справи в суді вказане вище рішення правління АТ «Укрзалізниця» скасовано судом за позовом інших осіб і таке рішення суду набрало законної сили. Виплата матеріальної допомоги та інших додаткових виплат роботодавцем саме призупинена на деякий час, а не скасована зовсім, позивачу не було відмовлено у такій виплаті. Після поновлення виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та інших додаткових виплат, такі виплати, передбачені Колективними договорами філій та інших структурних (виробничих) підрозділів АТ «Укрзалізниця», будуть виплачені усім без винятку працівникам, у тому числі позивачу. Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця») встановлено: «Виплату одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію (включаючи додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті), яку було призупинено згідно з підпунктом 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022 (протокол №Ц-54/31 Ком.т.), відновлювати поетапно відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнились / будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 в порядку черговості згідно з пунктом 2 цього рішення та з урахуванням пункту 3 цього рішення. Нарахування та виплату матеріальної допомоги, зазначеної у пункті 1 цього рішення, проводити в хронологічній послідовності відповідно до дати звільнення працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, починаючи з листопада 2024 року згідно з графіком погашення, який буде затверджено та доведено додатково директором з управління персоналом та соціальної політики або особою, яка виконує обов`язки директора з управління персоналом та соціальної політики. Виплату матеріальної допомоги, зазначеної в пункті 1 цього рішення, здійснювати в рамках погоджених показників виплат оперативного плану та ролінгу руху грошових коштів згідно з Порядком формування та виконання консолідованого оперативного плану руху грошових коштів АТ «Укрзалізниця», затвердженим рішенням правління від 10.09.2020 (протокол № Ц-45/75 Ком.т.), зі змінами.». Враховуючи зазначене, нарахування і виплата позивачу матеріальної допомоги при звільненні на пенсію буде проведена в хронологічній послідовності, з урахуванням інших виплат, відповідно до їх виникнення, і буде можливе після прийняття відповідного рішення правління Акціонерного товариства «Українська залізниця». Листом АТ «Укрзалізниця» від 04.04.2025 №Ц-5-1.5-25/122-25 у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва АТ «Укрзалізниця», виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті призупинено. Станом на даний час немає рішень правління АТ «Укрзалізниця» щодо поновлення нарахування і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в повному обсязі та матеріальної допомоги при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію. Позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог у позовній заяві.

Позивачем відповідь на відзив не подано.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного. Відповідно до статті 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту трудових прав позивача у вигляді стягнення невиплати належних йому сум при звільненні.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першої статті 47 КЗпП визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 К3пП.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП (в редакції станом на час виникнення правовідносин) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Підставою заявлених позовних вимог позивач зазначає невиплату всіх належних їй сум при звільненні відповідно до вимог КЗпП та умов колективних договорів.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК). Достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді машиніста крана 4 розряду виробничого структурного підрозділу моторвагонне депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця», який є одним з підрозділів Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Між адміністрацією моторвагонного депо Коростень регіональної філії «Південно- Західна залізниця» та профспілковим комітетом укладено Колективний договір, який діє по теперішній час. В колективному договорі закріплено соціальні гарантії та пільги як для працюючих працівників, так і тих, хто звільняється з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, що передбачено статтею 18 КЗпП України.

В пункті 8.13 Колективного договору встановлено, що адміністрація виробничого підрозділу регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» зобов`язується при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, виплачувати одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків.

В пункті 8.14 Колективного договору передбачено, що адміністрація зобов`язується у разі звільнення працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (за віком, за віком на пільгових умовах, за вислугу років) протягом двох місяців після настання цього права виплачувати їм додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті в таких розмірах при стажі роботи в галузі: понад 35 років - 5 середньомісячних заробітків.

Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених органів (стаття 10 КЗпП).

Відповідно до статті 13 КЗпП та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами.

Статтею 13 КЗпП визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Відповідно до статті 18 КЗпП та статті 5 Закону України «Про колективні договори та угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Частиною 2 статті 97 КЗпП визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до наказу 58/ОС від 27.10.2025 року ОСОБА_1 звільнена з роботи, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком з 31.10.2025.

У наказі про звільнення зазначено: « Компенсувати за невикористані 52 дні(в) відпустки: в тому числі 4 дні(в) додаткова відпустка працівникам, яка надається за безперервні стаж роботи за період 05.07.2021--04.37.2022, 4 дні(в) додаткова відпустка для працівників прийнятих на роботу на залізничний транспорт до 01.01.1997 за період 05.07.2021-04.07.2022; 4 дні(в) додаткова відпустка працівникам, яка надається за безперервий стаж роботи за період 05.07.2022- 04.07.2023; 4 дні(в) додаткова відпустка для працівників прийнятих на роботу на залізничний транспорт до 01.01.1997 за період 05.07.2022-04.07.2023; 4 дні(в) додаткова відпустка працівникам, яка надається за безперервий стаж роботи за період 05.07.2023- 04.07.2024; 4 дні(в) додаткова, відпустка для працівників прийнятих на роботу на залізничний транспорт до 01.01.1997 за період 05.07.2023-04.07.2024; 4 дні(в) додаткова відпустка працівникам, яка надається за безперервий стаж роботи за період 05.07.2024- 04.07.2025, 4 дні(в) додаткова відпустка для працівників прийнятих на роботу на`залізничний транспорт до 01.01.1997 за період 05.07.2024-04.07.2025; 5 дні(в) щорічна відпустка працівникам за період 05.07.2024-04.07.2025; 8 дні(в) щорічна відпустка працівникам за період 05.07.2025-31.10.2025; 1 дні(в) додаткова відпустка для працівників прийнятих на роботу на залізничний транспорт до 01.01.1997 за період 05.07.2025-31.10.2025; 2 дні(в) додаткова відпустка працівникам, яка надається за шкідливі умови праці за період 05.07.2025-31.10.2025, 1 дні(в) додаткова відпустка працівникам, яка надається за безперервий стаж роботи за період 05.07.2025-31.10.2025; 3 дні(в) щорічна відпустка працівникам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселений за період 05.07.2025-31.10.2025». «Виплатити одноразову матеріальну допомогу у розмірі 5 середньомісячних заробітків відповідно до п.8.13., додаткову матеріальну допомогу у розмірі 5 середньомісячних заробітків г п.8.14., які передбачені Колективним договором на 2001-2005 пролонгованого на 2006 - 2025. 6 прожиткових мінімумів на оздоровлення, передбачені п.3.23 змінами та доповненнями до Колективного договору на 2001-2005, пролонгованого на 2006-2025(за 2024). Виплату провести після окремого рішення правління».

Однак, на дату звільнення відповідачем не проведено всіх виплат ОСОБА_1 , про що не заперечив і сам відповідач, пославшись на ту, обставину, що п.1.1.4 рішення від 14.03.2022 правлінням АТ «Укрзалізниця» (протокол № Ц-54/31 Ком.т.) про деякі питання оплати праці працівників АТ «Укрзалізниця було вирішено на період дії правового режиму воєнного стану в Україні керівникам регіональних філії, філії, структурних (виробничих) підрозділів, апарату управління АТ «Укрзалізниця» забезпечити реалізацію наступного заходу: інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинено.

Рішення правління АТ «Українська залізниця» № Ц-45/31 Ком.т, яке стало підставою для невиплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2021-2025 роки, було прийнято 14 березня 2022 року, в той час як закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі в силу прямої дії статті 58 Конституції України.

Відповідно до статті 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Стаття 9 КЗпП не вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством.

Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 211/7338/23 (провадження № 61-8811св24).

В матеріалах справи відсутні докази попередження позивача про погіршення існуючих умов оплати праці у порядку, передбаченому КЗпП та застосування пункту 1.1.4. рішення правління АТ «Укрзалізниця» № Ц-54/31 Ком.т. про призупинення виплати йому частки заробітної плати, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги при звільненні, додаткової матеріальної допомоги.

Таким чином, позивачу належать до виплати суми передбачені Колективним договором, а саме: відповідно до п. 8.13 одноразова матеріальна допомога в розмірі п ’яти середньомісячних заробітків в сумі в сумі 68838,85 гри; відповідно до другого абзацу п. 8.14 додаткова матеріальна допомоги в розмірі п`яти середньомісячних заробітків в сумі 68838,85 грн., виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати позивача в сумі 13767,77 грн. х 5 = 68838,85 грн..

Відповідно до статті Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року - 3028 гривень.

Також підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача розмір допомоги на оздоровлення, передбаченої п. 3.23 колективного договору за 2024 рік у розмірі 16 104 грн (2684 грн х 6).

Оскільки судом беззаперечно встановлено порушення відповідачем строків проведення розрахунку з позивачем, а тому на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку.

Оскільки число робочих днів у періоді з 31.10.2025 по 05.10.2026 року, які мають бути оплачені складає 242 робочих днів (з урахуванням ч.б ст.6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах військового часу», яким зупинена дія ст.73 КЗпП України щодо визначення святкових і неробочих днів). Таким чином, до виплати підлягає 183368,24 грн. (757,72 грн. середньоденна заробітна плата х 242 робочих днів).

Враховуючи вищенаведене позов підлягає частковому задоволенню, із утриманням із цих сум установлених законодавством України податків і зборів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 9901/407/19).

Водночас, суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач, звертаючись до суду із цим позовом, пропустив встановлені ст.233 КЗпП України строки, що має наслідком залишення позову без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Враховуючи те, що позивача не було письмово повідомлено про нараховані при звільненні суми матеріальної допомоги на оздоровлення, додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті, одноразової матеріальної допомоги при звільненні, які передбачені Колективним договором до виплати працівнику при звільненні, тому позивач не пропустив встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України тримісячний строк на звернення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.97,115,116,233 КЗпП України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків в розмірі 68838 (шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 55 коп.; додаткову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків в розмірі 68838 (шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 55 коп.; матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 рік в розмірі 16104 (шістнадцять тисяч сто чотири) грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 183368 (сто вісімдесят три тисячі триста шістдесят вісім) грн. 24 коп., а всього 337149 (триста тридцять сім тисяч сто сорок дев`ять) грн. 34 коп. (з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів).

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 2850,08 грн. судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави 521,41 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Відповідач – Акціонерне товариство "Українська залізниця" (АТ"Укрзалізниця"), адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815.

Суддя: Невмержицька О.А.