Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №169/863/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/863/26

Провадження № 2/169/756/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого Тітівалова Р. К.

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

07 вересня 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (далі – ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 17 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (далі – ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 28262, право вимоги за яким на підставі договору факторингу від 17 лютого 2022 року перейшло до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ». Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачкою належним чином умов кредитного договору у неї виникла заборгованість в розмірі 25000 гривень, позивач просив стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи, та просить справу розглядати без його участі (а. с. 6 на звороті).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та судовим оголошенням про виклик відповідачки на офіційному вебпорталі судової влади України (а. с. 34, 35), про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов не подавала.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд ухвалою від 05 жовтня 2026 року постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Встановлено, що 19 квітня 2021 року ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 28262 (далі – кредитний договір, Договір), відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти в розмірі 4000 гривень на строк 30 днів (до 18 травня 2021 року), зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5 % від суми кредиту на добу протягом усього строку, на який надається кредит, шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а. с. 7-9).

Кредитний договір та Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 28262 підписані електронними підписами сторін, зокрема, відповідачки – шляхом введення одноразового ідентифікатора AV1264, який направлявся відповідачці шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер НОМЕР_2 , який вона вказувала при реєстрації на сайті (а. с. 9, 10).

На виконання умов Договору 19 квітня 2021 року ТОВ «Платежі онлайн» перерахувало кошти в сумі 4000 гривень на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 за допомогою системи «Platon» – номер транзакції 31883-12012-75274 (а. с. 11).

ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», надавши відповідачці кредит, свої зобов`язання за договором виконало.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з договору позики, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З розрахунку, що надав позивач, видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 28262 від 19 квітня 2021 року становить 25000 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 4000 гривень, заборгованість за відсотками – 21000 гривень (а. с. 13).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи видно, що 17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІА ГРУП» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу № 02-17/02/2022 (а. с. 14-17).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» за плату, а ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступає ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників ( додатку №1 до цього договору).

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 28262 від 19 квітня 2021 року становить 25000 гривень (а. с. 19).

Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 28262 від 19 квітня 2021 року, укладеним між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 .

Проте, не можна погодитися із розміром нарахованих процентів за користування коштами, які позивач просив стягнути з відповідача, з таких підстав.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 кредитного договору № 28262 від 19 квітня 2021 року сума кредиту становить 4000 гривень, строк кредиту – 30 днів (до 18 травня 2021 року), процентна ставка – 2,5 % від суми кредиту на добу (а. с. 7).

Виходячи із вказаних положень договору розмір процентів за користування коштами буде становити 3000 гривень (4000 грн * 2,5 % * 30 дн = 3000 грн), які слід стягнути з відповідачки.

Звертаючись до суду позивач не заявляв вимог передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, оскільки остання порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 15500 гривень позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10, акт про отримання правової допомоги від 07 вересня 2026 року, платіжну інструкцію №312368 від 07 вересня 2026 року, рахунок № 07.09.2026-150 від 07 вересня 2026 року (а. с. 22, 23, 39, 41, 43).

Проте, лише зазначені в пунктах 2, 3 акту надані адвокатом послуги, вартість яких становить на загальну суму 10000 гривень, в розумінні закону частково є правничою допомогою.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідачка відповідно до положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляла, співмірності цих витрат наданим позивачу адвокатом послугам не спростовувала.

Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений частково (28 %), з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 гривень (10000 грн * 28 % = 2800 грн) та судовий збір у розмірі 745 гривень 47 копійок (2662,40 грн * 28 % = 745,47 грн).

На підставі викладеного, статей 516, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 634, 639, 1048, 1054, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 133, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 28262 від 19 квітня 2021 року в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 4000 (чотири тисячі) гривень, за процентами за користування кредитними коштами – 3000 (три тисячі) гривень.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у розмірі 745 (сімсот сорок п`ять) гривень 47 (сорок сім) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», адреса місця знаходження: вулиця Кирилівська, 82, офіс 7, місто Київ, код ЄДРПОУ 42228158.

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, адреса місця знаходження: проспект Героїв Небесної Сотні, 26/9, село Софіївська Борщагівка, Київська область, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення складене 05 жовтня 2026 року.

Головуючий