Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №164/112/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/112/26

п/с 2/164/689/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року. Сел. Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Токарської І.С.,

за участю секретаря Власюка С.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів із ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що 24 березня між нею та відповідачем було розірвано шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька є повнолітньою, однак продовжує навчання в Ківерцівському фаховому медичному коледжі Волинської обласної ради на денній формі навчання, що потребує відповідних матеріальних витрат. Позивачка зазначає, що увесь тягар по утриманню та вихованню дитини ліг лише на її плечі, однак сама не взмозі повноцінно утримувати дитину, так як має скрутне матеріальне становище. Добровільно відповідач дитині не допомагає і, наскільки їй відомо, ніде не працює, однак має мінливі заробітки. Просила суд стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3 , у розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму за загальним показником, щомісячно з моменту пред`явлення позову до суду, та до досягнення 23 років або припинення навчання.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала повністю із наведених у ньому підстав, пояснила, що дитина перебуває на її повному матеріальному утриманні та вихованні, відповідач взагалі не цікавиться життям доньки і для того, щоб забезпечити дитину усім необхідним, змушена, окрім основного місця працевлаштування, їздити на заробітки в Польщу.

Відповідач ОСОБА_2 позов заперечив, зазначивши, що має захворювання, яке перешкоджає його працевлаштуванню і незадовільний стан здоров`я позбавляє можливості заробити кошти, так як йому протипоказані фізичні навантаження. Проживає із матір`ю на її пенсію, у нього відсутні кошти навіть на цигарки. Підтвердив, що не звертався в Центр зайнятості для офіційного працевлаштування, хоча має середню спеціальну освіту по спеціальності «оператор комп`ютерного набору».

Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та неповнолітніми дочкою, сином.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними віку двадцяти трьох років.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу) (постанови від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20, від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22 .

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства (постанова Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19).

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі із 19 липня 2019 року по 24 березня 2009 року, під час якого народилася спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3-5).

На підставі рішення Маневицького районного суду Волинської області від 11 квітня 2008 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17 березня 2008 року та до досягнення нею повноліття, про що видано виконавчий лист (а.с.6-7).

Із довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є здобувачкою освіти у Ківерцівському фаховому медичному коледжі Волинської області на денній формі навчання по спеціальності «Медсестринство» з 1 вересня 2023 року з датою завершення освіти – 30 червня 2027 року (а.с.8).

Стаття 200 СК України в поєднанні із частиною першою статті 182 СК України зобов`язує суд проаналізувати ряд обставин під час визначення розміру аліментів, у зв`язку з чим суд бере до уваги те, що донька перебуває на утриманні матері, батьком добровільно не надається ні матеріальна допомога, ні допомога у вихованні дитини, хоча інших дітей не має, протипоказань для працевлаштування з урахуванням стану здоров`я в судовому засіданні з медичних документів, наданих відповідачем, не встановлено, як і не встановлено вчинення ним будь – яких активних дій для можливого забезпечення доньки необхідним для навчання та проживання.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Із позовною заявою ОСОБА_1 звернулась 19 січня 2026 року, отже саме із цієї дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.

Однак у позовних вимогах ОСОБА_1 просить суд стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3 , у розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму за загальним показником, щомісячно, з моменту пред`явлення позову до суду, та до досягнення 23 років донькою або припинення навчання, однак такі позовні вимоги не ґрунтуються на нормах закону, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 199, 200 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, з моменту звернення позову до суду – 19 січня 2026 року, до досягнення дитиною 23 років або припинення нею навчання.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 5 жовтня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська