Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №164/2573/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/2573/25

п/с: 2-о/164/27/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Ониска Р.В.,

присяжних Марчук Л.В., Матвійчук Т.Ф.,

при секретарі судового засідання Наумик Н.В.,

заявник ОСОБА_1 ,

представник заявника ОСОБА_2 ,

представника МО України Матящука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Маневицький відділ ДРАЦС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, у якій просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

В обґрунтування поданої заяви заявниця зазначила, що брат ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27 вересня 2023 року був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 27 листопада 2023 року солдат ОСОБА_3 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця санітара 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 2 піхотної роти, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 141 від 27 листопада 2023 року.

В квітні 2024 року заявниця отримала від ІНФОРМАЦІЯ_3 сповіщення сім?ї № 211, в якому було зазначено, що її брат, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вірний військовій присязі, захищаючи Батьківщину, її свободу та незалежність від збройної агресії російської федерації у ході виконання бойового завдання, зник безвісти 30 березня 2024 року поблизу н.п. Роботине Пологівського району Запоріжської області.

03 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявою по вищезазначеному факту в відділення поліції № 1 Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області. На підставі цієї заяви було розпочате кримінальне провадження внесене до ЄРДР за№12024030590000317 від 04 квітня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 19 квітня 2024 року.

19 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до командування військової частини НОМЕР_1 , в якій просила повідомити про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти брата, солдата ОСОБА_3 .

В липні 2024 року заявниця отримала відповідь від командира військової частини НОМЕР_1 № 1334 від 10 липня 2024 року, до якої були долучені копії витягу з наказу по стройовій частині про призначення, довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, витягу з наказу про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти, акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти.

З акту службового розслідування від 27 травня 2024 року, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_4 , вбачається, що близько 05 год. 30 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини, в ході виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області, було втрачено зв`язок і візуальний контакт (зник безвісти) з солдатом ОСОБА_3 стрільцем санітаром 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з обставинами, які були встановлені під час проведення службового розслідування, за наказом командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 військовослужбовець ОСОБА_3 висунувся в район ведення активних бойових дій для виконання бойового завдання. По прибуттю на місце, потрапив під інтенсивний артилерійський та мінометний обстріл з боку збройних сил російської федерації. Місцезнаходження солдата ОСОБА_3 , який діяв відповідно до бойового розпорядження, не встановлено, його тіло не виявлено, оскільки події відбулись на непідконтрольній українській владі території.

Розділом 5, пунктом 5.2 акту службового розслідування від 27 травня 2024 року запропоновано вважати солдата ОСОБА_3 стрільця-санітара 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 безвісти зниклим з 30 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій по захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від країни-терориста російської Федерації.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 від 27 травня 2024 року службове розслідування було завершене. Було вирішено вважати солдата ОСОБА_3 стрільця-санітара 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 безвісти зниклим з 30 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій по захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від країни-терориста російської федерації, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 207 від 27 травня 2024 року.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник Наумчук І.П. підтримали заявлені вимоги.

Представник Міністерства Оборони України посилається на положення статей 46, 47 Цивільного кодексу України, статей 293, 306, 315, 318 ЦПК України, а також на практику Верховного Суду, відповідно до якої для оголошення особи померлою необхідна наявність достатніх доказів, що дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть особи, а сама лише відсутність відомостей про місце перебування особи протягом тривалого часу не є безумовною підставою для оголошення її померлою. У зв`язку з наведеним представник Міністерства оборони України просив суд відмовити у задоволенні заяви.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 , в судове засідання з`явився, просив вирішити справу за розсудом суду..

Представник заінтересованої особи - Маневицького відділу ДРАЦС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України - фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом певного часу не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція). Вказаний висновок висловлено в постанові ВС від 07.07.2021 у справі № 390/1443/19-ц.

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц.

У постанові від 7 листопада 2023 року у справі № 607/159/23 КЦС Верховний Суд акцентував на тому, що в суду наявне саме право, а не обов`язок оголосити особу померлою за умови відсутності в місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років, на що прямо вказує ч. 1ст. 46 ЦК України. При розгляді справ цієї категорії судам необхідно, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об`єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення надалі негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи. Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом певного проміжку часу, покладається чинним законодавством України саме на заявника. Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 638/18251/16-ц.

За правилами доказування, визначеними ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході судового розгляду лише констатовано факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_3 , факт участі останнього в активних бойових діях, але відсутні докази про його смерть. Відсутні свідки які бачили ймовірний факт його смерті. Відсутні будь які інші докази (фото, відео матеріал). Тіло військовослужбовця ОСОБА_3 не виявлено. Встановлено лише відсутність зв`язку з ОСОБА_3 з 30.03.2026 року. За вказаних обставин суд також припускає можливість перебування ОСОБА_3 в полоні, чи перебування в іншому місці. Село Роботине Пологівського району Запорізької області належить до населеного пункту, де ведуться бойові дії, а отже строк передбачений ч.2 ст. 46 ЦК України – не скінчився.

Отже, за встановлених обставин, не вичерпано всі можливі заходи для одержання відомостей про місце перебування ОСОБА_3 . Заінтересована особа Міністерство оборони України в особі представника Матящука В.П. висловили свої заперечення проти заявлених вимог і вважають їх необгрунтованими.

Відтак, аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, виходячи із системного тлумачення норм чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини у контексті з`ясованих судом обставин справи, які не вказують безпосередньо на наявність підстав вважати ОСОБА_3 померлим, суд вважає, що оголошення особи померлою є крайньою мірою, передчасно обраною заявницею, та потребує встановлення всіх об`єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою.

Суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви відсутні.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.13, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 305, 306 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Маневицький відділ ДРАЦС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою, відмовити, так як вказана заява подана передчасно в розумінні ч.2 ст.46 ЦК України.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області Ониско Р.В.

Присяжні

Марчук Л.В.,

Матвійчук Т.Ф.,