Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №161/17535/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17535/26

Провадження № 2/161/8276/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Мазура Д.Г.,

секретаря судового засідання Дручок О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 жовтня 2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р25.00202.008875563, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 35612,00 грн строком на 12 місяців.

Відповідно до умов договору процентна ставка за користування кредитом становила змінюваних 40 % річних.

16 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Р25.00202.008875563 від 26 жовтня 2021 року.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 47199,79 грн, з яких: 27755,89 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 19443,90 грн — заборгованість за процентами, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Матула В.Ю. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Направлена відповідачу судова кореспонденція повернулася до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся судом у встановленому процесуальним законом порядку, однак у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву не подав. Представник позивача, у свою чергу, просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Отже, у цій справі одночасно наявні всі передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України умови для заочного розгляду справи. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р25.00202.008875563, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 35612,00 грн, а позичальник — повернути кредит, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі.

Строк кредитування відповідно до п. 1.4 договору становив 12 місяців. Термін повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів — 26.10.2022 року.

Факт перерахування грошових коштів відповідачу в сумі 35612,00 грн підтверджується ордером-розпорядженням № 1 про видачу кредиту від 26.10.2021 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

16 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Р25.00202.008875563 від 26 жовтня 2021 року.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань, повернення кредитних коштів або сплати нарахованих процентів матеріали справи не містять. Доказів здійснення відповідачем платежів, які не були враховані кредитодавцем при визначенні розміру заборгованості, матеріали справи не містять.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 27755,89 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 19443,90 грн заборгованості за процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, за результатами розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № Р25.00202.008875563 від 26 жовтня 2021 року в загальному розмірі 47199,79 грн, з яких: 27755,89 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 19443,90 грн — заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ч.3 ст. 141 ЦПК України).

В силу вимог ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив стягнути на користь позивача з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.. Враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №Р25.00202.008875563 від 26 жовтня 2021 року у загальному розмірі 47199 (сорок сім тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень 79 копійок, з яких: 27755 (двадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 89 копійок — заборгованість за основною сумою кредиту; 19443 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок три) гривні 90 копійок — заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», місцезнаходження:79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., б. 4, каб. 4, ЄДРПОУ 43231894.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного заочного рішення 05 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур