Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №161/25661/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №161/25661/25

Суддя: Плахтій І. Б.

Справа № 161/25661/25

Провадження № 2/161/1512/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:головуючої– судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань – Маєвської Х.Ю.

представника відповідача – Шляхтур Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Цикл Фінанс» через свого представника звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 грудня 2017 року між АТ«ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2017552533, за умовами якого відповідач отримав кредит, який не повернув. Вказує, що за договором факторингу позивач набув право вимоги за кредитним договором. Заборгованість відповідача за кредитом становить 9250, 50 грн., з яких: 7149, 15 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 1, 59 грн. – заборгованість за відсотками; 2099, 76 грн. – заборгованість по комісії. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2017552533 від 28 грудня 2017 року в розмірі 9250, 50 грн., а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині заяви просив розглядати справу у його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнала. Зазначила, що її довіритель здійснив крайній, як він вважав, остаточний платіж за кредитом та був переконаний у повному погашенні кредитної заборгованості. За її словами, працівники банку повідомили довірителю, що у разі внесення останнього платежу через касу банку кредит буде автоматично закрито. У зв?язку з цим після здійснення такого платежу він не отримував та не вимагав довідки чи іншого документа, що підтверджував би повне погашення кредиту.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 грудня 2017 року між АТ«ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2017552533, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» надало відповідачу кредит у розмірі 17498 грн., з яких 16798 грн. – на придбання товару у продавця, 300 грн. – на оплату послуг з надання виписок в електронному вигляді (смс-інформування), 400 грн. – на придбання послуг зі страхування майна, строком на 24 місяці, з фіксованою процентною ставкою – 0,01 % річних.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено товарним чеком від 28 грудня 2017 року, рахунок-фактура №ФЛВФТ-0723-253324 від 28 грудня 2017 року, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитодавця - АТ «ОТП Банк». Отже, АТ «ОТП Банк» виконало умови кредитного договору.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором №2017552533 від 28 грудня 2017 року щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

11 грудня 2020 року АТ«ОТП Банк» та ТзОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу №11/2/20, на підставі якого до ТзОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №2017552533 від 28 грудня 2017 року до ОСОБА_1

11 грудня 2020 року ТзОВ «Діджи Фінанс» та ТзОВ «ФК «Укрфінанс Груп» уклали договір факторингу №437/ФК-20, на підставі якого до ТзОВ «ФК «Укрфінанс Груп» перейшло право вимоги за кредитним договором №2017552533 від 28 грудня 2017 року до ОСОБА_1

12 квітня 2021 року ТзОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ТзОВ «Цикл Фінанс» уклали договір факторингу №12/4/21, на підставі якого до ТзОВ «Цикл Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №2017552533 від 28 грудня 2017 року до ОСОБА_1 .

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за договором становить становить 9250, 50 грн., з яких: 7149, 15 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 1, 59 грн. – заборгованість за відсотками; 2099, 76 грн. – заборгованість по комісії.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення вищезазначених правових норм та умов договорів позичальник своєчасно не повертає кредит, тобто порушує свої зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2017552533 від 28 грудня 2017 року в розмірі 7150, 74 грн., з яких: 7149, 15 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 1, 59 грн. – заборгованість за відсотками.

Доводи представника відповідачки про те, що її довіритель, здійснивши останній платіж вважав кредит повністю погашеним, суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку у період 29 травня 2019 року по 01 липня 2019 року відповідачем було здійснено платіж у розмірі 1500 грн.

Водночас зазначеного платежу було недостатньо для повного погашення заборгованості за кредитним договором. При цьому доказів внесення відповідачем іншої суми, яка б забезпечувала повне погашення заборгованості, матеріали справи не містять.

Посилання представника відповідачки на те, що працівники банку повідомили її довірителя про автоматичне закриття кредиту після внесення останнього платежу через касу банку, саме по собі не спростовує наявності непогашеної заборгованості. Відповідачем не надано доказів отримання від банку документа про повне погашення кредиту чи припинення кредитних зобов`язань.

Щодо стягнення комісії суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 28 грудня 2017 року між первісним кредитором ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник зобов`язався, зокрема, сплачувати комісію за управління кредитом, розмір якої визначений у Графіку платежів (п. 1.5 Договору).

Згідно з графіком платежів розмір зазначеної комісії становить 524, 94 грн за кожний із чотирьох платежів, а загальна сума комісії складає 2099, 76 грн.

Позивач, обґрунтовуючи заявлену до стягнення заборгованість, у розрахунку зазначає відповідні суми як «комісія РО».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на момент укладання кредитного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору) безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за управління кредитом, передбачена кредитним договором, може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Як уже зазначалося судом вище, умовами укладеного між сторонами договору встановлено щомісячну комісію, причому така комісія в графіку платежів віднесена до додаткових послуг. Суд звертає увагу, що кредитним договором не визначено, за які саме послуги, що надає банк, передбачена комісія. Також суд звертає, увагу, що в розрахунку заборгованості банк зазначає цю комісію як «комісія РО», не розкриваючи цю абревіатуру, яка може означати «комісія за розрахунково-касове обслуговування», тобто комісію, яка не передбачена кредитним договором.

Суд доходить висновку, що в кредитному договорі фактично встановлено плату позичальника за надання послуг, безоплатність надання яких прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин позивачем без належних на те правових підстав нарахована щомісячна комісія (комісія за РО) в сумі 2099, 76 грн, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №2017552533 від 28 грудня 2017 року в розмірі 7150, 74 грн., з яких: 7149, 15 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 1, 59 грн. – заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, зокрема, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 3000 грн.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача долучає до матеріалів справи наступні документи: копію договору № 43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року та додаткової угоди до нього від 14 листопада 2025 року ; копію акта на підтвердження надання правничої допомоги від 14 листопада 2025 року; копію детального опису робіт від 14 листопада 2025 року.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що цей розмір є доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, відтак з відповідача на корить позивача слід стягнути понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1872, 54 грн. (7150, 74 х 2422, 40 / 9250, 50).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст.526, 536, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2017552533 від 28 грудня 2017 року в розмірі 7150 (сім тисяч сто п`ятдесят) грн. 74 коп.

В задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 1872 (одна тисяча вісімсот сімдесят дві) грн. 54 коп. та 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення у повному обсязі складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua